вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" червня 2025 р. Справа№ 927/167/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Чернігівської митниці
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 про відмову у виправленні помилки у наказі Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025
у справі № 927/167/24 (суддя Моцьор В.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Опанасенка Сергія Михайловича
до Державної митної служби України в особі відокремленого підрозділу: Чернігівської митниці
про відшкодування шкоди
Рух справи
У лютому 2024 року Фізична особа-підприємець Опанасенком Сергій Михайлович подав позов до Державної митної служби України в особі її відокремленого підрозділу Чернігівської митниці про відшкодування шкоди в сумі 268 485,30 грн, спричиненої протиправними діями державного органу щодо вилучення товару за фактом порушення митних правил (протокол від 07.11.2022 № 0239/10200/22).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Опанасенка Сергія Михайловича відшкодування шкоди в розмірі 248 080,70 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 зазначене рішення залишено без змін.
21.02.2025 Господарський суд Чернігівської області видав наказ на примусове виконання рішення суду від 10.04.2024 про стягнення з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця Опанасенка Сергія Михайловича відшкодування шкоди в розмірі 248 080,70 грн. Боржником у цьому наказі зазначено Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці.
26.02.2025 відповідач подав заяву, в якій просив виправити помилку у судовому наказі від 21.02.2025 у справі №927/167/24 з примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП Опанасенка Сергія Михайловича відшкодування шкоди у сумі 248 080,70 грн в частині зазначення боржника та замінити «Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці» на «Держава Україна».
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду, що оскаржується
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви Чернігівської митниці про виправлення помилки у наказі Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24.
Суд першої інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, в якій вказано, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є Держава, як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.
Отже, з посиланням на ст. 25 Бюджетного кодексу України та підпункту 2 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, ст. 170 ЦК України, ч. 1,3 ст. 328 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним боржником у даній справі є саме Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43115923) в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці (проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581), а тому відмовив у задоволенні заяви Чернігівської митниці про виправлення помилки в наказі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цією ухвалою суду, Чернігівська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та виправити помилку у судовому наказі від 21.02.2025 у справі № 927/167/24 з примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024 про стягнення на користь ФОП Опанасенка Сергія Михайловича відшкодування шкоди у сумі 248 080,70 грн в частині зазначення боржника та замінити «Державну митну службу України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці» на «Держава Україна».
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали в порушення вимог ст. 238 ГПК України, та необґрунтовано підстави для відмови у задоволенні заяви митниці про виправлення помилки, що є порушенням норм процесуального права. Також апелянт зазначив, що обов'язок виконання судового рішення покладено на Державний бюджет України, тому боржником є «Держава Україна». Як наслідок, у виконавчому документі - судовому наказі у якості боржника повинна зазначатися «держава Україна».
В апеляційній скарзі апелянт просив розгляд апеляційної скарги призначити за участю представника митниці.
Доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Позивач та відповідач про розгляд справи повідомлялись належним чином в їх електронному кабінеті, про що в матеріалах містяться відповідні докази.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 постановлено витребувати у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 927/167/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи № 927/167/24. Копію ухвали надіслано суду першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв'язку із відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. Роз'яснено скаржнику, що протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
05.05.2025 через систему «Електронний суд» скаржником подано заяву про усунення недоліків, до якої додано докази доплати судового збору - платіжну інструкцію № 357 від 01.05.2025 на суму 2422,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської митниці на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 у справі №927/167/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.06.2025. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 04.06.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 04.06.2025. Явка учасників справи не визнана обов'язковою.
Розгляд клопотань
В апеляційній скарзі апелянт просив до розгляду апеляційної скарги зупинити виконання судового наказу від 21.02.2025 у справі № 927/167/24 з примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024.
При відкритті апеляційного провадження колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 328 ГПК України, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення виконання судового наказу від 21.02.2025 у справі №927/167/24 з примусового виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.04.2024.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про зупинення провадження у справі.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення
Здійснивши розгляд апеляційної скарги, дослідивши наведені в ній вимоги і доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом першої інстанції норм процесуального права під час постановлення ухвали від 11.03.2025 про виправлення помилки у виконавчому документі на підставі ст. 328 ГПК України.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні за змістом положення викладені у ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини 1 статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За приписами частин 1, 3 статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
У частинах 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Статтею 2 Цивільного кодексу України передбачено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами у цій справі стосується відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу діями відповідача, як державного органу, у зв'язку з чим на користь Фізичної особи-підприємця Опанасенка Сергія Михайловича було присуджено до стягнення з Державного бюджету України кошти майнової шкоди у розмірі 248 080,70 грн.
Колегія суддів враховує, що у постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, з урахуванням чого боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є «Держава Україна» як учасник цивільних відносин (частина 2 статті 2 Цивільного кодексу України).
При цьому, Державна казначейська служба України у даному випадку виступає органом, який відповідно до положень Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
За умовами пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі - Порядок), рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно з пунктом 5 Порядку під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, а також вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.
Отже, колегія суддів вважає, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі, «Держава Україна», як учасник цивільних відносин, є боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету.
Таким чином, боржником згідно наказу Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24 є «Держава Україна», а не Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці.
У зв'язку з наведеним заява Чернігівської митниці про виправлення помилки у виконавчому документі у справі №927/167/24 підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Державна митна служба України в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці є тим боржником з якого підлягає стягненню сума заподіяної шкоди.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За результатами апеляційного перегляду справи колегією встановлено, що оскаржена ухвала підлягає скасуванню як постановлена з порушенням вимог процесуального права.
Статтею 271 ГПК України, серед іншого, передбачено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції
Судові витрати
Судові витрати пов'язані з розглядом справи слід розподілити згідно вимог ст. 129 ГПК України.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.03.2025 у справі №927/167/24, - скасувати.
Заяву Чернігівської митниці про виправлення помилки у наказі Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24, - задовольнити.
Виправити допущену у наказі Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24 помилку та замість невірного найменування боржника - Державна митна служба України (вул. Дегтярівська, 11Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43115923) в особі відокремленого підрозділу Чернігівської митниці (проспект Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ ВП 43985581) вказати вірно боржником - «Держава Україна».
В іншій частині наказ Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24, - залишити без змін.
Ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2025 у справі №927/167/24.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено та підписано, - 08.07.2025.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков