ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа№ 910/4888/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Сотнікова С.В.
за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.
у присутності представників сторін:
від ТОВ "Фінансова компанія "Абекор": Цімерман О.І. за довіреністю
від ТОВ "КУА "Елар Ессет Менеджмент": Григоренко О.С. за довіреністю
від ТОВ "Інтеркомгруп": Кравчук О.А. згідно ордера
ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Карасюк О.В. особисто
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" та Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року
у справі №910/4888/21 (суддя Мандичев Д.В.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія
"Абекор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Металінвест ЛТД"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 479670,97 грн., затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 1502,00 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 380 407,09 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025, присуджено до стягнення з ТОВ "Інтеркомгруп" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 99 263,88 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. відмовити.
Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" також звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. відмовити.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/4888/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.
08.05.2025 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/4888/21/2695/25 від 07.05.2025 року витребувані ухвалами суду від 23.04.2025 року матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою суду від 12.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.06.2025 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданих суду відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Карасюк О.В. та представник ТОВ "Інтеркомгруп" просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, об'єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду вказану апеляційну скаргу з раніше поданою та прийнятою до провадження апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.06.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.
У поданому суду відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Інтеркомгруп" просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Арбітражним керуючим Карасюком О.В., в свою чергу, подано заяву про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21.
До початку судового засідання від ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" надійшли додаткові пояснення до його апеляційної скарги.
Ухвалою суду від 12.06.2025 за клопотаннями скаржників відкладено розгляд справи на 26.06.2025 на підставі положень ст. 216 ГПК України.
До початку судового засідання від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" надійшли заперечення на заяви арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття апеляційного провадження, а від арбітражного керуючого Карасюка О.В. - заперечення на додаткові пояснення щодо апеляційної скарги.
Розглядаючи в судовому засіданні 26.06.2025 клопотання арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/4888/21, судом ухвалено вирішити дане питання після надання учасниками провадження у справі пояснень по суті спору.
Представники ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 у справі №910/4888/21 у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. відмовити.
Представник ТОВ "Інтеркомгруп" проти доводів скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Карасюк О.В. проти доводів апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, а також просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент".
26.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання ліквідатора банкрута слід задовольнити та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, в свою чергу, апеляційна скарга ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД", виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/4888/21 про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД", провадження у якій відкрито ухвалою суду від 17.01.2022 року за заявою АТ "Міжнародний резервний банк".
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 визнано кредиторами боржника: АТ "Міжнародний резервний банк" з вимогами на суму 319 982 599,11 грн., з яких: 76 700,00 грн. - вимоги першої черги; 271 070 300,00 грн. - четвертої черги, 48 835 589,00 грн. - шостої черги; ТОВ "Інтеркомгруп" на суму 83 496 639,14 грн., з яких 4 962,00 грн. - вимоги першої черги, 83 491 677,14 грн. - четвертої черги.
Постановою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 року у даній справі, серед іншого, ТОВ "Металінвест ЛТД" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Карасюка О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 року задоволено заяву АТ "Міжнародний резервний банк" та замінено кредитора у справі №910/4888/21 АТ "Міжнародний резервний банк" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Абекор".
23.01.2025 арбітражним керуючим Карасюком О.В. подано суду першої інстанції на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційній баланс банкрута.
10.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора про затвердження звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у загальному розмірі 479 670,97 грн., а також стягнення грошової винагороди ліквідатора з кредиторів ТОВ "Металінвест ЛТД". Крім того, до суду надійшло клопотання про затвердження звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 1 502,00 грн.
За наслідками розгляду заявлених арбітражним керуючим вимог ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Металінвест ЛТД", ліквідовано банкрута як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, провадження у справі №910/4888/21 закрито.
Приймаючи дану ухвалу, суд першої інстанції виходив із можливості затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси, для погашення кредиторських вимог.
Іншою ухвалою суду від 12.03.2025 року затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 479670,97 грн., затверджено звіти арбітражного керуючого Карасюка О.В. про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025 у розмірі 1502,00 грн., присуджено до стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 380 407,09 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025, присуджено до стягнення з ТОВ "Інтеркомгруп" на користь арбітражного керуючого Карасюка О.В. 99 263,88 грн. основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" з 22.03.2023 по 16.01.2025.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що праця ліквідатора відбувається на платній основі, а за умови відсутності майна у боржника на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства таку оплату повинно бути покладено на кредиторів пропорційно визнаним вимогам.
ТОВ "ФК "Абекор" та АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" з даною ухвалою суду не погоджуються та в поданих апеляційних скаргах посилаються на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржників, ліквідатором не вчинено усієї повноти заходів у ліквідаційній процедурі, чим порушено принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора щодо виявлення та пошуку майна банкрута.
Крім того, на переконання апелянтів, рішення комітету кредиторів боржника від 16.01.2025 року про схвалення звіту ліквідатора не повинно було братися до уваги місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки відповідне рішення комітету кредиторів прийнято єдиним кредитором, який є заінтересованою особою стосовно боржника, а тому не має права вирішального голосу.
Щодо права АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на подання апеляційної скарги суд зазначає наступне.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.
Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону про банкрутство.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).
Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII,який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.
Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).
Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.
З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.
У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.
Як було зазначено вище, провадження у справі №910/4888/21 про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД" відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року за заявою АТ "Міжнародний резервний банк".
Згідно ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення).
Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним.
Відповідне оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД" офіційно оприлюднено на веб-сайті Судової влади України 04.02.2022 року за №68236.
В силу положень ч.ч. 1,2 ст.45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, станом на дату подання апеляційної скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" не зверталось до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Металінвест ЛТД" не включались, а відтак, за висновками суду, АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" не набуло статусу кредитора у справі №910/4888/21 про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД" та не є учасником цієї справи.
Водночас, особи, які не брали участі у справі також мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення, нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Отже при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (правовий висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.08.2019 року у справі №62/112 та в подальшому знайшов своє відображення, в тому числі, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2021 року у справі №910/17428/19).
Як встановлено судом, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду вирішено питання про права, інтереси та обов'язки останнього.
Так, предметом розгляду ухвали було встановлення наявності/відсутності підстав для затвердження звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди та витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" та стягнення відповідних коштів з кредиторів і правова оцінка правам та обов'язкам АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" судом не надавалась.
Крім того, в судовому засіданні 26.06.2025 під час розгляду апеляційної скарги АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу суду про закриття провадження у справі №910/4888/21 про банкрутство судом було відмовлено у задоволенні заяви АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" про заміну кредитора у справі №910/4888/21 ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" його правонаступником, а за наслідками її розгляду - закрито апеляційне провадження за такою апеляційною скаргою, що додатково підтверджує відсутність у скаржника процесуального статусу у справі і права апеляційного оскарження ухвали суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Згідно ч. 2 наведеної статті про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №910/4888/21 про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД", права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 підлягає закриттю.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Абекор", колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для скасування такої ухвали, з огляду на наступне.
Статтею 1 Кодексу визначено, що ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури;.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами, зокрема розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатора відповідно до законодавства.
Частиною 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Нормами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
У випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов'язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження з відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №5011-50/438-2012 від 17.05.2018.
При цьому, відмова у схваленні (затвердження) звіту арбітражного керуючого, не проведення авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Крім того, пункт 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.05.2018 у справі №29/5005/468/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним повноважень у справі про банкрутство має досліджуватись не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури банкрутства, а й які фактичні дії вчинялись арбітражним керуючим протягом відповідної процедури банкрутства, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
В відповідно до приписів ч. 3 ст. 12 КУзПБ, яка кореспондується зі ст.13 Цивільного кодексу України, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено).
При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права. Тобто, під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд, через призму зазначених статей та процесуального законодавства, має досліджувати якість виконаних робіт, час за який вони виконані, які фактичні дії вчинялись ліквідатором за заявлений ним період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно належно виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала зазначена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства).
Колегія зауважує, саме по собі настання стоку для виплати грошової винагороди не тягне за собою обов'язку суду для її призначення, оскільки, як зазначено вище, суд має оцінити належне виконання обов'язків арбітражним керуючим.
Крім того, законодавство не передбачає оплату винагороди арбітражного керуючого, який неналежно виконував обов'язки та своїми діями сприяв порушенню строків, встановлених КУзПБ та ухвалами суду, оскільки такі порушення фактично є зловживанням процесуальними правами.
Законодавець закріпив право на отримання грошової винагороди тільки за тим арбітражним керуючим, який фактично виконував покладенні на нього КУзПБ обов'язки.
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Тобто, не виявлення ліквідатором в процедурі ліквідації боржника його майна, інших активів та грошових коштів, за умови встановленого судом факту повноти та належності виконання ним своїх обов'язків у цій процедурі, жодним чином не впливає на оплату його послуг.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
В судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора в ліквідаційній процедурі у відповідності до вимог Закону, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
Необхідно також зазначити, що саме після завершення всіх, передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури, та після розгляду усіх скарг та майнових спорів, суд переходить до розгляду звіту та ліквідаційного балансу.
Як встановлено колегією суддів, приймаючи оскаржувану ухвалу про затвердження звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД", місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором було вжито усю повноту дій у ліквідаційній процедурі задля пошуку активів банкрута з метою максимального задоволення кредиторських вимог у даній справі, однак будь-якого майна, за рахунок якого можливо було сплатити винагороду арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі виявлено не було.
Разом з тим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року у даній справі задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Абекор", скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21, а справу направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури ТОВ "Металінвест ЛТД".
Приймаючи дану постанову, яка набрала законної сили з дня її прийняття, апеляційним господарським судом було встановлено:
- невжиття ліквідатором заходів щодо проведення аналізу наявності підстав для покладення на винних осіб субсидіарної та солідарної відповідальності у справі про банкрутство ТОВ "Металінвест ЛТД";
- невжиття ліквідатором заходів щодо пошуку, виявлення та аналізу правочинів банкрута, які укладались до відкриття провадження у справі про банкрутство або ж у процедурі банкрутства;
- помилкове взяття судом першої інстанції до уваги як належного доказу по справі протоколу зборів комітету кредиторів боржника від 16.01.2025, оскільки з 01.01.2025 ТОВ "Інтеркомгруп", як заінтересована особа стосовно боржника, позбавлене права вирішального голосу на зборах кредиторів та засіданнях комітету кредиторів ТОВ "Металінвест ЛТД", як наслідок корпоративні права ТОВ "Ньюз Медіа Груп" та ТОВ "Луганськвтормет" протиправно виключено з ліквідаційної маси та підлягають подальшій реалізації у передбаченому законом порядку.
Тобто, апеляційним судом було зазначено про передчасність подання ліквідатором на затвердження суду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу з огляду на не вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на захист інтересів кредиторів, виявлення активів підприємства і як наслідок належного припинення юридичної особи, та в свою чергу передчасність його затвердження судом першої інстанції та закриття провадження у справі у зв'язку з встановленими порушеннями останнім норм права при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Таким чином, на момент проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу про затвердження звітів ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат відсутні підстави для твердження про відсутність у боржника майна або ж інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому, як наслідок, про необхідність покладення вказаних витрат саме на кредиторів виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
За таких обставин, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи апеляційним господарським судом, а відтак наявні підстави для її задоволення та скасування ухвали суду першої інстанції, як такої, що прийнята передчасно, з прийняттям нового рішення про відмову у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД".
Керуючись ст.ст. 231, 255, 264, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Клопотання арбітражного керуючого Карасюка О.В. про закриття апеляційного провадження задовольнити.
2.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Федра" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Елар Ессет Менеджмент" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 закрити.
3.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Абекор" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 задовольнити.
4.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2025 року у справі №910/4888/21 скасувати.
5.Прийняти нове рішення, яким у затвердженні звітів арбітражного керуючого Карасюка О.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, а також про здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Металінвест ЛТД" відмовити.
6.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
7.Справу №910/4888/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови підписано 07.07.2025 року після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді Б.В. Отрюх
С.В. Сотніков