Житомирський апеляційний суд
Справа №285/717/24 Головуючий у 1-й інст. Михайловська А. В.
Категорія 101 Доповідач Павицька Т. М.
07 липня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Галацевич О.М.
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №285/717/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Звягельський відділ ДРАЦС у Звягельському районі Житомирської області, Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про встановлення факту батьківства, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Михайловської А.В. в м. Звягель Житомирської області,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила:
- встановити факт батьківства ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- внести зміни до актового запису про народження №7 від 10 травня 2016 року складеного виконкомом Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області де внести відомості про народження дитини, а саме записати батьком ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначала, що вона з початку 2009 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Вказує, що з початку відносин вони перебували у фактичних подружніх відносинах, мали спільний бюджет, вели спільне господарство, обробляли присадибну земельну ділянку. Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила дочку - ОСОБА_3 , ім'я та по батькові якої було записано відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Вказує, що офіційно шлюб вони з ОСОБА_2 уклали - 12.04.2022. Стверджує, що за життя ОСОБА_2 визнав себе батьком дитини, забрав їх з дочкою з пологового будинку, забезпечував всім необхідним, щомісяця надавав матеріальну допомогу. Звертає увагу на те, що 15.02.2023 ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого все його майно він заповів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер. Зазначає, що встановлення факту батьківства необхідне для призначення соціальної допомоги у зв'язку з втратою годувальника та отримання дитиною відповідного статусу. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити заяву в повному обсязі.
Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши, що вони дійсно є батьком та дочкою. Зобов'язано Звягельський відділ ДРАЦС у Звягельському районі Житомирської області Центрального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни в актовий запис №7 від 10.05.2016 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки селища Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області, складений виконавчим комітетом Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області, змінивши запис про батька, зазначивши у графі «відомості про батька» - ОСОБА_2 та видати нове свідоцтво про народження.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що оскільки метою подачі заяви ОСОБА_1 є встановлення факту батьківства померлої особи для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, то у даній справі наявний спір про право на пенсійні виплати. Такий спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
26 травня 2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вказує, що метою подачі заяви є встановлення факту батьківства померлої особи для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а не соціальних виплат, пов'язаних із участю та загибеллю під час бойових дій на території України. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів існування спору про право. Звертає увагу на те, що апеляційна скарга не містить доводів та заперечень щодо мотивів суду першої інстанції в частині встановлення факту батьківства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідно до свідоцтва про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її матір'ю зазначена ОСОБА_1 .
Відомості про батька в актовий запис про народження ОСОБА_3 , внесені відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, що слідує із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження.
Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб - 12 квітня 2022 року, про що виконкомом Городницької селищної ради Новоград-Волинського району Житомирської області вчинено актовий запис №10.
ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.06.2023.
Відповідно до довідки Городницької селищної ради Звягельського району Житомирської області від 04.12.2023 ОСОБА_2 з 2009 року та на момент смерті фактично проживав із сім'єю по АДРЕСА_1 .
Відповідно до характеристики, виданої Городницьким ліцеєм, мама ОСОБА_4 та тато ОСОБА_5 систематично контролювали навчання дитини ОСОБА_6 . Тато брав активну участь у шкільному житті доньки, щоденно приводив ОСОБА_6 до школи та забирав її, цікавився її успіхам, регулярно відвідував батьківські збори, допомагав під час ремонту класної кімнати.
За свого життя ОСОБА_2 заповів усе своє майно ОСОБА_3 відповідно до заповіту від 15 лютого 2023 року.
Відповідно до висновку експерта від 23.01.2025 №СЕ-19/111-24/59663-БД ОСОБА_2 , ймовірно є батьком ОСОБА_3 , матір'ю якої є ОСОБА_1 . Ймовірність даної події становить 99,99999999%.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що оскільки факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та батьком, а заявник позбавлена можливості в позасудовому порядку встановити батьківство своєї дочки, тому вбачається порушення її права, яке потребує судового захисту. Також суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів існування спору про право між заявником та заінтересованими особами.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів враховує наступне.
Згідно статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно з частини першої, другої статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір'ю дитини.
Згідно із частиною першою статі 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
У пунктах 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статті 135 СК України
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_3 , матір'ю якої записана ОСОБА_1 , про що внесено відповідний актовий запис №7. Відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 , надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, встановивши, що відповідно до висновку експерта від 23.01.2025 №СЕ-19/111-24/59663-БД ОСОБА_2 , ймовірно є батьком ОСОБА_3 (ймовірність даної події становить 99,99999999%), матір'ю якої є ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому судом враховано також й інші докази, які підтверджують факт батьківства, в їх сукупності.
Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
У зв'язку з цим правильними є також висновок суду першої інстанції про зобов'язання Звягельського відділу ДРАЦС у Звягельському районі Житомирської області внести зміни до актового запису про народження дитини.
Посилання в апеляційній скарзі на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц, як на підставу про те, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області виник спір про право на пенсійні виплати і цей спір є публічно правовим та підлягає вирішенню в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства, є помилковим з огляду на наступне.
У заяві про встановлення факту батьківства, заявником стверджується, що заява про встановлення факту батьківства подається для призначення соціальної допомоги у зв'язку з втратою годувальника та отримання дитиною відповідного статусу.
На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років (п.2 ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення. При цьому чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження цього факту, його встановлення не пов'язуєтьcя з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між дочкою і померлим її батьком з метою призначення пенсії по втраті годувальника.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення.
Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 08 липня 2025 року.
Головуючий
Судді