Справа № 163/2433/24 Провадження №33/802/432/25 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С.
Доповідач: Гапончук В. В.
07 липня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
судді - Гапончука В.В.,
з участю
представника митниці - Пойди Г.І., (в режимі відеоконференції)
представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - Пителя М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Пителя М.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, директор ТОВ «АРТ ПРОФ» (код ЄДРПОУ - 44512467), що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України,
Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, і накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 2503825 (два мільйони п'ятсот три тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 18 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору.
Постаною суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона будучи директором ТОВ «АРТ ПРОФ», під час митного оформлення товару «Зрізані квіти, придатні для складання букетів свіжі троянди…..» за митними деклараціями типу ІМ40ДЕ: від 17.04.2022 № UA205050/2022/019023 (товар № 1), від 17.04.2022 № UA205050/2022/018959 (товар № 2), від 11.04.2022 № UA205050/2022/017306 (товар № 1), від 10.04.2022 № UA205050/2022/017254 (товар № 1), від 03.04.2022 № UA205050/2022/016429 (товар № 2), від 27.03.2022 № UA205050/2022/015597 (товар № 2), від 20.03.2022 № UA205050/2022/014783 (товар № 2) вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 2 503 825,18 гривні шляхом подання митному органу сертифікатів про походження товару: № S501264732 від 15.04.2022, № S501246793 від 22.02.2022, № S501264350 від 08.04.2022, № S501264351 від 08.04.2022, № S501263947 від 01.04.2022, № S501263817 від 25.03.2022, № S501263748 від 18.03.2022, які під час перевірки встановлено як неавтентичні, не були видані уповноваженим органом Королівства Нідерланди та містять неправдиві відомості щодо країни походження товару та стали підставою для неправомірного застосування ставки спеціального мита, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник Питель М.В. в інтересах ОСОБА_1 перш за все просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 08 травня 2025 року. Причину пропуску строку на оскарження постанови зазначає те, що про винесення такої постанови ОСОБА_1 дізналася лише 02.06.2025 із застосунку «Дія», а надалі після укладення договору з захисником і ознайомленням зі справою було подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить оскаржену постанову скасувати, як незаконну та необґрунтовану, ухвалити нове рішення, яким провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України. Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи та вина ОСОБА_1 у формі умислу не доведена. Захисник зазначає про накладення стягнення на ОСОБА_1 уже після закінчення строків накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил.
В судове засідання ОСОБА_1 в зазначений час та дату не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, її інтереси в судовому засіданні представляв захисник Питель М.В. З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог ст. 268 КпАП України.
Перевіривши доводи заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення, заслухавши думку захисника Пителя М.В. доходжу наступного висновку.
Згідно ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов'язує саме з днем прийняття оскарженої постанови.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 року).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).
На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 була обізнана про наявність протоколу про порушення митних правил стосовно неї за ст. 485 МК України та здійснення судового розгляду справи у Любомльському районному суді Волинської області, оскільки на кожному з етапів повідомлялася як митним органом, так і судом першої інстанції про рух справи. Зокрема, окрім повідомлення про розгляд справи шляхом надіслання листа на електронну пошту, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_1 02.05.2025 поштового відправлення (повідомлення про розгляд справи 08.05.2025), що стверджується відміткою і підписом про одержання. (а.с. 162)
Слід звернути увагу, що ОСОБА_1 митним органом та судом повідомлялася за адресою, яка є актуальною та відповідає тій, що зазначена в документах, поданих останньою до апеляційного суду.
Важливим є той факт, що інформація щодо дати, часу судового розгляду, результату розгляду справи є загальнодоступною на офіційному сайті суду у якому здійснюється судовий розгляд.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, сукупність вказаних вище обставин свідчить про те, що ОСОБА_1 , ураховуючи сучасні функціонали запроваджені в судовій системі, будучи поінформованою про судовий розгляд справи стосовно неї у Любомльському районному судді Волинської області мала можливість повною мірою володіти інформацією щодо етапів та результату розгляду справи, а тому й реалізувати своє право на оскарження судового рішення, однак у встановлений законом строк не скористалася таким.
Таким чином, при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не доведено існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення апелянта, чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції.
Відтак, апеляційний суд вважає, що причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови судді суду першої інстанції за встановлених на підставі матеріалів справи обставин не є поважними, оскільки з розумним інтервалом часу, ОСОБА_1 мала також сама цікавитись провадженням у справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а тому захиснику Пителю М.В., який дії в інтересах першої, слід відмовити в цьому випадку в поновленні такого строку, з поверненням апеляційної скарги.
Дана постанова не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою при усуненні недоліків, які були підставами для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України,
Відмовити представнику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокату Пителю Максиму Володимировичу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 08 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.В. Гапончук