Справа № 761/35114/24
Провадження № 2-а/761/310/2025
07 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.
при секретарях - Герасько Д.М., Войновському О.І.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Черниша О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Києва за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови Серія ЕНА № 3088389 від 20.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить скасувати постанову Серія ЕНА № 3088389 від 20.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Опальком Т.Г. за ч. 5 ст. 121 КУпАП
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 вересня 2024 року інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Опальком Т.Г. було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 3088389, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що останній порушив п. 2.3. в) ПДР України, а саме керував транспортним засобом, обладнаний засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП є незаконним та недоведеним.
Вказує, що висновок інспектора про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.
Представником Департаменту патрульної поліції до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, мотивуючи тим, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Крім того, вказує, що позивач не надав доказів своєї невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2024 року відкрито провадження та призначено розглядати справу у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 2 розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджено наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395 зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати ст. 283 КУпАП.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами:письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 2.3.в. Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Опальком Т.Г. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 3088389.
Згідно з вказаною постановою 20.09.2024 року о 09 год. 23 хв. по Столичному шосе в м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.в. Правил дорожнього руху. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.
У письмових поясненнях, надісланих на адресу суду, інспектор Опалько Т.Г. зазначив, що 20.09.2024 року він перебував в екіпажі з Лободенко Д.В. за адресою: м. Київ, Столичне шосе, КП 504. Останніми було помічено автомобіль Skoda Octavia Tour державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого рухався з порушенням Правил дорожнього руху України, а саме під час перестроювання не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку. В подальшому було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб згідно з вимогами ст. 35 Закону України про «Національну поліцію». Після зупинки вказаного транспортного засобу, водієм якого був громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, тобто порушення п. 2.3.в. ПДР України, а саме - ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки під час руху, яким обладнаний даний транспортний засіб. В подальшому відносно ОСОБА_1 було винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ознайомлено останнього з усіма правами та обов'язками.
Позивач в свою чергу в судовому засіданні повідомив, що, 20 вересня 2024 року він повертався з Конче-Заспи до м. Києва, рухаючись на автомобілі Skoda Octavia Tour державний номерний знак НОМЕР_1 по Столичному Шосе у середній смузі. На КПП він зупинився на знак «Стоп». У правій смузі стояли поліцейські, де знаходиться блокпост. Коли він розпочав рух, інспектор поліції йому показав жезлом чи рукою зупинитися. Після цього він перелаштувався у праву смугу та зупинився. Після зупинки, до нього підійшов інспектор і попросив пред'явити документи, на що позивач одразу спитав в інспектора про причину його зупинки. Інспектор в свою чергу зазначив, що позивач є не пристебнутий ременем безпеки.
В подальшому в судовому засіданні позивач зазначав, що він відстібнувся від ременя безпеки при інспекторові, коли зупинив свій автомобіль, для того, щоб дістати зі свого рюкзака своє посвідчення водія, що, як останній вказує, було зафіксовано на бодікамері інспектора Опалька Т.Г.
У зв'язку з чим, щоб уникнути протиріч між поясненнями інспектора та поясненнями позивача, судом було винесено ухвалу про витребування з Департаменту патрульної поліції відеозапису з бодікамери з місця вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП з метою підтвердження чи спростування пояснень позивача.
Однак, після постановлення вказаної ухвали позивачем до суду було подано заяву про відвід головуючому судді, посилаючись на те, що суд не має права збирати докази, є упередженим та виконує функцію обвинувачення.
Таким чином, позивач не був заінтересований у встановленні судом істини по справі, що розцінюється судом лише як намагання позивача ухилитися від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Сама лише незгода позивача з постановою інспектора від 20 вересня 2024 року Серія ЕНА № 3088389 не є підставою для її скасування.
Отже, позивачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Крім того, інспектором Опальком Т.Г. разом зі своїми письмовими поясненнями суду надано список винесених ним того ж дня десятьох постанов у справах про адміністративні правопорушення відносно інших осіб за ч. 5 ст. 121 КУпАП під час несення ним служби 20 вересня 2024 року у складі екіпажу Опалько Т.Г., Лободенко Д.В., що свідчить про відсутність упередженості в діях інспектора Опалька Т.Г. відносно позивача ОСОБА_1 .
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог немає, а постанова Серія ЕНА № 3088389 від 20 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121 КУпАП, винесена інспектором взводу № 2 роти № 6 батальйону № 3 полку № 1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Опальком Т.Г. у відповідності до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.
Керуючись ч. 5 ст. 121, ст.ст. 247, 251, 258, 280, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 132, 241-246, 250, 257, 262, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про скасування постанови Серія ЕНА № 3088389 від 20.09.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07.07.2025 року.
Суддя