Справа № 761/27962/25
Провадження № 2/761/8609/2025
08 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волошина Василя Олександровича від участі у розгляді цивільної справи №761/27962/25 за позовом ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Банк «Альянс» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації, -
02 липня 2025р. позивачі ОСОБА_2 , АТ «Банк Альянс» в особі їх представника - адвоката Калинчук А.С. звернулись до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2025р. матеріали вказаного позову було передано до провадження судді Волошина В.О.
08 липня 2025р. представником позивачів подано до суду заяву про відвід головуючого судді Волошина В.О. від розгляду вказаної справи, у зв'язку із чим, суддею не було прийнято процесуальне рішення по вказаній справі у відповідності до положень ст.ст. 31, 185-188 ЦПК України.
Так, в обґрунтування поданої заяви про відвід, адвокат зазначила, що суддя Шевченківського районного суду Волошин В.О. уже вирішував питання про відкриття провадження за позовом, поданим в інтересах позивачів 1, 2 у межах судової справи №761/17780/25 та прийняв рішення про повернення зазначеного позову позивачам у зв'язку із несуненням останніми недоліків, визначених відповідною ухвалою суду.
З огляду на вищевикладене, у сторони позивачів виникли сумніви щодо неупередженості головуючого у справі, відтак, існує достатньо підстав для висновку про необхідність відводу судді Волошина В.О. з метою забезпечення справедливого та безстороннього розгляду вказаної справи.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, що визначено ч. 8 ст. 40 ЦПК України.
Вивчивши матеріали заяви позивачки про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність головуючого судді Волошина В.О. провести розгляд справи, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України.
Відвід, за ч. 3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч. 4 даної статті.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 «Закону України Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
Доводи заяви представника позивачів про відвід головуючого судді Волошина В.О. не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді обґрунтовуються лише незгодою з процесуальним рішенням судді, що, у відповідності до ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді.
Відтак, суд приходить до висновку, що заяву про відвід необхідно визнати необгрунтованою.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України заява про відвід підлягає передачі іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Волошина Василя Олександровича від участі у розгляді цивільної справи №761/27962/25 за позовом ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Банк «Альянс» до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Юлав Медіа» про визнання інформації недостовірною, її спростування та захист ділової репутації - визнати необґрунтованою.
Передати заяву про відвід на вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для її подальшого вирішення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: