Справа № 761/14480/25
Провадження № 2/761/6366/2025
02 липня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нікішиної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. Позивач був прийняти до відповідача на посаду інспектора 1-ї категорії відділу обстеження територій № 1 Управління обстеження стану благоустрою території. 08.08.2023 позивача переведено на посаду заступника директора КП «Благоустрій» (наказ № 186-к від 08.08.2023). 27.02.2025 Комунальним підприємством прийнято наказ № 61/1 «Про проведення службової перевірки» з метою об'єктивного та всебічного встановлення обставин, пов'язаних із повідомленням про підозру у скоєнні ряду особливо тяжких кримінальних корупційних правопорушень, виявлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023 та з метою виявлення корупційних ризиків, пов'язаних із функціонуванням комунального підприємства. Позивач не заперечував щодо проведення службового розслідування, оскільки категорично не погоджується з повідомленням про підозру. За результатами службової перевірки комісією запропоновано звільнити позивача з посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України. Звільнення ОСОБА_3 відбулось 17.03.2025 (наказ № 69-к). Позивач не погоджується з наказом про звільнення, вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки він прийнятий з порушенням норм трудового законодавства та за відсутності правових підстав для розірвання трудового договору. Відповідачем не встановлено факту протиправної поведінки позивача, яка б була обмежена в часі та вчиненою саме разово (одна дія чи бездіяльність), про що свідчить зміст спірного наказу та зміст акту службової перевірки. Відповідачем не встановлено порушення трудових обов'язків, яке було б грубим, таким, що завдало будь - яких негативних наслідків. Наказ про звільнення не містить інформацію щодо характеру проступку. Спірний наказ та акт службової перевірки не містить посилання на локальний нормативний акт або норму законодавства, яка визначає трудові обов'язки позивача і яку ОСОБА_3 порушив. Також при прийнятті спірного рішення відповідачем не було враховано попередню роботу позивача, заохочення та характеристики працівника. Крім того, не дотримані і положення ст. 149 КЗпП України, оскільки комісія Підприємства не зверталась до позивача ні в усному ні в письмовому порядку з проханням надати пояснення щодо обставин, встановлених під час проведення перевірки. Фактичною причиною звільнення позивача з посади стало повідомлення про підозру, що є порушенням презумпції невинуватості. За таких обставин позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 17.03.2025 № 69-к «Про припинення трудового договору з ОСОБА_3 »; поновити ОСОБА_3 на посаді заступника директора у Комунальному підприємстві «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з 17.03.2025; стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.03.2025 по день прийняття рішення.
Провадження у справі відкрито 11.04.2025, відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача надано відзив на позов, де зазначено наступне. Із засобів масової інформації Комунальному підприємству стало відомо про затримання посадової особи відповідача правоохоронними органами. На підставі п. 4 Протоколу доручень напрацьованих під час наради з питань діяльності Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації від 12.02.2025 № 11 Підприємством було ініційовано службову перевірку відсутності заступника директора ОСОБА_3 з 10.02.2025 на робочому місці. В рамках зазначеної перевірки відповідачем направлено запит до НАБУ щодо вчинених позивачем дій. У відповідь на запит Підприємство отримало інформацію, що позивач у робочий час займався діяльністю не пов'язаною з виконанням посадових обов'язків. За таких обставин відповідачем ініційовано службову перевірку відповідно до наказу № 61/1 «Про проведення службової перевірки». В ході перевірки отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 був присутнім на нарадах у бізнес-центрі «IQ»03.07.2024, 06.08.2024 та 23.10.2024 . Відповідно до табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_3 не перебував в основній щорічній відпустці, листок тимчасової непрацездатності відсутній. Будь - яких доручень про участь у нарадах позивач не отримував, пояснення з даного приводу ОСОБА_3 надано не було. З урахуванням висновків комісії позивача було звільнено з займаної посади.
У відповіді на відзив ОСОБА_3 зазначив наступне. Відзив на позов не містить оцінки наведених в позові обставин і не спростовує того, що фактичною підставою для звільнення стало вручення позивачу повідомлення про підозру. Наданий скріншот з меседжера WhatsApp не підтверджує виконання відповідачем положень ст. 149 КЗпП України. Акт від 14.03.2025, яким зафіксовано відмову у надані пояснень, не містить опису обставин, які б підтверджували факт висловлення пропозиції надати пояснення.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, просила задовольнити.
Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позову, у зв'язку із його безпідставністю.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм належну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, і не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), обіймаючи з 09.08.2023 посаду заступника директора.
17.03.2025 наказом відповідача № 69-к «Про припинення трудового договору з ОСОБА_3 » позивача було звільнено з займаної посади 17.03.2025 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків , згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України. Підстава: акт службової перевірки від 14.03.2025.
Статтею 41 КЗпП України передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов
Так, за приписами п. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2025 Комунальним підприємством скеровано керівнику Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України запит щодо кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023 та вчинених громадянином ОСОБА_3 дій, його правовий статус та чи вбачається в його діях (діях інших працівників підприємства) нанесення матеріальної шкоди КП «Благоустрій».
В запиті зазначено, що КП «Київблагоустрій» здійснюється службова перевірка, метою якої є надання щодо причин події (інциденту із затримання правоохоронними органами працівника підприємства - ОСОБА_3 ).
У відповідь на запит відповідача, керівник Третього підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів НАБУ 25.02.2025 № 523-140/5779 повідомив, що 06.02.2025 у кримінальному проваджені № 52023000000000154 від 03.04.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28- ч. 5 ст. 191 КК України. У порядку ст. 222 КПК України надано дозвіл на розголошення даних досудового розслідування в обсязі необхідному для проведення КП «Благоустрій» службової перевірки відносно ОСОБА_3 .
27.02.2025 ОСОБА_3 подав заяву директору КП Благоустрій» Виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) де зазначив про необхідність проведення службового розслідування відносно здійснення ним повноважень заступника директора КП «Благоустрій».
27.02.2025 з метою об'єктивного та всебічного встановлення обставин, пов'язаних із повідомленням про підозру у скоєнні ряду особливо тяжких кримінальних корупційних правопорушень заступником директора ОСОБА_2, виявлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.034.2023 та з метою виявлення корупційних ризиків, пов'язаних із функціонування комунального підприємства відповідачем винесено наказ № 61/1 «Про проведення службової перевірки» та утворено комісію з проведення службової перевірки стосовно досудового розслідування відносно ОСОБА_2 .
11.03.2025 відповідачем направлено НАБУ запит з проханням додатково повідомити про наявність в матеріалах кримінального провадження інформації стосовно перебування ОСОБА_3 у робочий час з 08.00 год. до 17.00 год. з понеділка по п'ятницю на зустрічах з колом осіб, що фігурують у матеріалах кримінального провадження, яка може бути використана як доказ корупційної складової (ризиків) та нанесення матеріальної шкоди КП «Київблагоустрій».
Так, як свідчить Тимчасовий розподіл обов'язків між директором, першим заступником та заступниками директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затверджені відповідними наказами КП «Київблагоустрій» № 55 від 29.01.2024, 13.02.2024 № 70, 23.02.2024 № 9401.05.2024 № 24/1, 01.08.2024 № 299/1, від 09.08.2024 № 310, 18.09.2024 № 357, ОСОБА_3 заступник директора комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), серед іншого, спрямовує, координує та контролює діяльність структурних підрозділів безпосереднього підпорядкування: Відділ з питань оформлення документації у сфері благоустрою; Відділу супроводу документації у сфері благоустрою, а також забезпечує, контролює отримання, розгляд, підготовку та підписує відповіді на звернення громадян, установ, організацій з питань стану благоустрою міста Києва, покращення благоустрою, що надходять зі служби допомоги Київського міського голови - киян Саll-центр, погоджує та візує проекти наказів, що стосуються підпорядкованих підрозділів тощо.
Крім того, заступник директора виконує положення Конституції України, законів України, інших нормативно - правових актів, рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, Київської міської державної адміністрації, Статуту комунального підприємства «Київблагоустрій», Колективного договору та несе персональну відповідальність за стан справ на дорученій йому ділянці роботи.
14.03.2025 на запит Комунального підприємства надано відповідь, що з наявних в матеріалах кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 у 2024 році неодноразово відвідував бізнес-центр «QI» по вул. Болсуновській, 13/15 у м. Києві де приймав участь у нарадах. Зокрема встановлено, що ОСОБА_3 перебував на нарадах у бізнес-центрі «QI» з 12 годин 20 хвилин до 14 годин 55 хвилин 03.07.2024, з 14 годин 12 хвилин по 16 годин 50 хвилин 06.08.2024, з 13 годин 30 хвилин до 15 годин 50 хвилин 23.10.2024.
За положеннями ч. 1 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Слід зазначити, що чинним законодавством України не регламентовано яким чином і в якій саме формі має бути запропоновано працівнику надати пояснення.
Свідок ОСОБА_5 , перший заступник директора КП «Київблагоустрій» пояснила, що позивачеві не надавались доручення приймати участь у нарада, в земельну комісію ОСОБА_3 не входив. Крім того, зазначила, що саме вона, на виконання обов'язків першого заступника директора відповідача звернулась до ОСОБА_3 за допомогою меседжера WhatsApp та запропонувала надати пояснення щодо відсутності позивача на робочому місці у час зазначений у відповіді НАБУ.
Як вбачається з роздруківки повідомлення, останнє направлено позивачу о 13 год. 26 хв.
Свідок ОСОБА_6 (начальник юридичного відділу КП «Київбалагоустрій»)повідомила, що входила до комісії, яка здійснювала службову перевірку, і була ініційована самим позивачем. Про необхідність надати пояснення по фактам, що перевірялись, ОСОБА_3 був повідомлений за допомогою месенджера WhatsApp. Про відмову у наданні пояснень 14.03.2025 складено акт.
Як свідчать матеріали справи, 14.03.2025 комісією відповідача у складі голови комісії Коваль А.В. , заступника директора; членів комісії - Фоменко В.В., заступника директора; П'ятигорик В.В., заступника директора; ОСОБА_6 , начальника юридичного відділу. Нікішиною О.М. , уповноваженої з антикорупційної діяльності складено Акт службової перевірки.
Комісією встановлено, що ОСОБА_3 був відсутній на робочому місці 03.07.2024 з 12 години 20 хвилин до 14 години 55 хвилин, 06.08.2024 з 14 години 12 хвилин до 16 години 50 хвилин, 23.10.2024 з 13 години 30 хвилин до 15 години 30 хвилин, а тому не виконував свої посадові обов'язки.
Відповідно до табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_3 не перебував у основній щорічній відпустці, листок тимчасової непрацездатності відсутній.
Будь - яких доручень щодо участі ОСОБА_3 та представництва Підприємства у нарадах директором Підприємства не надавались, що свідчить про використання робочого часу у власних інтересах або інтересах третіх осіб. З вказаного випливає неналежне здійснення заступником директора ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків з керівництва підпорядкованими структурними підрозділами, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників. Будь - яких пояснень ОСОБА_3 не надано.
За висновками комісії, на час проведення службової перевірки невідомо про доведеність в законному порядку вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та наявності вироку суду, що набрав законної сили. Таким чином, стверджувати про вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та наявні корупційні ризики передчасно.
Однак відсутність заступника директора ОСОБА_3 на своєму робочому місці у вищезазначені дати і час свідчить про невиконання покладених обов'язків з керівництва підпорядкованими структурними підрозділами, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників, що є грубим порушенням трудової дисципліни.
Такі висновки комісією зроблено Такі висновки комісією зроблено з урахуванням приписів ст. 62 Конституції України, відповідно до яких особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Пропозиції комісії сформовано наступним чином: звільнити ОСОБА_3 , заступника директора з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Слід зазначити, що під час розгляду справи стороною позивача не спростовувалась та обставина, що ОСОБА_3 у дати і час вказаний в Акті службової перевірки, не перебував на робочому місці.
Під разовим грубим порушенням необхідно розуміти таку протиправну поведінку, що є обмеженою у часі та вчиненою саме разово (одну дію або бездіяльність). Не є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків тривале, неналежне «керування» роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих тощо.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 305/1001/18.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Важливим елементом застосування пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України є звільнення саме керівника за порушення, яке має ознаку одноразовості.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.04.2022 (справа № 686/29270/19).
Так, встановивши відсутність позивача, заступника директора КП «Київблагоустрій» на робочому місці, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для звільнення у зв'язку із одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків.
Підстави вважати, що відсутність директора та невиконання ним кола трудових обов'язків, ослаблення контролю за роботою підлеглих та неналежне керування носило тривалий характер відсутні.
При цьому, не було встановлено обставин, які б свідчили про неможливість, з об'єктивних причин, виконання з боку ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків в період часу з 03.07.2024 з 12 години 20 хвилин до 14 години 55 хвилин, 06.08.2024 з 14 години 12 хвилин до 16 години 50 хвилин, 23.10.2024 з 13 години 30 хвилин до 15 години 30 хвилин.
Також не було отримано доказів, що відсутність керівника підрозділів була пов'язана із виконанням доручень керівника КП «Київблагоустрій».
З іншого боку, беручи до уваги коло обов'язків покладених на позивача, дають підстави вважати, що відсутність останнього на робочому місці могло привести до спричинення шкоди у зв'язку із ослаблення контролю за роботою підлеглих.
За положеннями ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставин, з якими чинне законодавство України передбачає можливість визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.
За приписами ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Підсумовуючи наведене, з огляду на те, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які свідчать про порушення прав позивача при звільненні відсутні підстави і для поновлення ОСОБА_3 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Також суд звертає увагу, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,80,81,141,196,223,258,259,263,268, 352,354 ЦПК України, ст. 41,233,235 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: