Справа № 761/26258/25
Провадження № 1-кс/761/17507/2025
30 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
прокурор: ОСОБА_3 ,
захисник: ОСОБА_4 ,
захисник: ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Києві клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, освіта вища, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді директора Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України, зі слів раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023000000000847 від 24.05.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України,-
Детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесене по кримінальному провадженню №12018110170000052 від 12.04.2018, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023000000000847 від 24.05.2023 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000847 від 24.05.2023 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за наступних обставин.
За невстановлених під час досудового розслідування обставин у період часу до 23.05.2023, у директора ТОВ «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» ОСОБА_9 виник умисел заволодіти більшою частиною зазначеної земельної ділянки з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді житлових площ внаслідок протизаконної забудови більшої частини земельної ділянки по АДРЕСА_2 (кадастровий номер: 8000000000:75:445:0003).
Усвідомлюючи протиправність своїх намірів та законні обмеження щодо здійснення багатоквартирної житлової забудови на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_9 вирішив залучити до реалізації свого злочинного умислу службових осіб Інституту теплофізики та НАН України, які в силу займаних посад та службових повноважень мали можливість використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам служби незаконно надати бажану частину земельної ділянки для забудови з метою подальшого отримання неправомірної вигоди ОСОБА_9 .
В наслідок протиправних дій директора Інституту теплофізики ОСОБА_6 та заступника керуючого справами - начальника відділу капітального будівництва та інфраструктури управління справами НАН України ОСОБА_10 , які полягали у використанні ними за вищевказаних обставин свого службового становища всупереч інтересам служби, директор ТОВ «Виробниче підприємство «Побутрембудматеріали» ОСОБА_9 незаконно заволодів чужим майном, а саме частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:75:445:0003, площею 1,908 га, що перебуває у державній власності та ринкова вартість якої становить 147 053 567 грн, що більше ніж у 109 577 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і становить особливо великі розміри.
Таким чином, указаними діями, які полягали в умисному заволодінні чужим майном - частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:75:445:0003, площею 1,908 га шляхом зловживання службовими особами Інституту теплофізики та НАН України своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення просить застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисники заперечили щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що відсутні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 365, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею враховано обставини вчинення інкримінованого діяння та його суспільну небезпечність.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.
В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Вирішуючи питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» (Cloot v. Belgium, §40), серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Як встановлено слідчим суддею, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні детектива про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак, є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Зважаючи на те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та не доведено неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, детектива та прокурора.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погодженого прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до суду, детектива та прокурора.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя