Справа № 760/3735/24
Провадження № 2/761/2173/2025
16 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про витребування майна із чужого незаконного володіння,-
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про витребування майна із чужого незаконного володіння, відповідно до якого просив: витребувати з незаконного володіння Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» на користь власника ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9000,00 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим що, між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки/надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (далі - Договір) шляхом приєднання через подання Заяви-анкети №002/19311526-SP від 05.03.2023р. (далі - Заява-анкета).
Відповідно до п. 1.2.2. Заяви-анкети відповідачем відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі - Рахунок) у національній валюті України для власних потреб на ім'я позивача та випущено платіжну картку для здійснення операцій за Рахунком № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка/Картка) з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції, цій Заяві.
28 грудня 2023 року позивачем помилково здійснено грошовий переказ у сумі 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень з картки НОМЕР_2 (рахунок ІВАN: НОМЕР_3 ) на картку НОМЕР_4 (рахунок ІВАN: НОМЕР_5 ), що відкрита на ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
На вимогу позивача повернути кошти, ОСОБА_2 повідомив, що перерахувати вказані кошти не може, оскільки банк АТ «ТАСКОМБАНК» списав їх і на карті № НОМЕР_4 (рахунок ІВАN: НОМЕР_5 ) належних позивачеві коштів немає, про що надіслав Виписку за рахунком № НОМЕР_6 від 30.12.2023 року.
Таким чином, станом на сьогоднішній день володільцем належних позивачеві коштів у сумі 9000,00 грн. є відповідач.
Позивач 04.01.2024 року звернувся до відповідача з заявою про повернення вищевказаної суми.
Відповідач надіслав відповідь на заяву від 17.01.2024 року, де вказав, що кошти не можуть бути повернуті та порекомендував звернутись до правоохоронних органів для врегулювання даного питання.
Разом з тим, на думку позивача відповідач не вжив заходів щодо повернення грошових коштів позивачу, у зв'язку з цим останній вважає, що відповідачем допущена бездіяльність з боку відповідача, тому з останнього необхідно стягнути суму помилково перерахованих кошів.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 23.02.2024 справу передано за підсудністю на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва.
У травні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.05.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
13.05.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
16.07.2024 року від представника відповідача на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
22.07.2024 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Зазначені норми матеріального права визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки/надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту sportbank (далі - Договір) шляхом приєднання через подання Заяви-анкети №002/19311526-SP від 05.03.2023р. (далі - Заява-анкета).
Відповідно до п. 1.2.2. Заяви-анкети відповідачем відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі - Рахунок) у національній валюті України для власних потреб на ім'я позивача та випущено платіжну картку для здійснення операцій за Рахунком № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка/Картка) з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції, цій Заяві.
28 грудня 2023 року позивачем помилково здійснено грошовий переказ у сумі 9000,00 (дев'ять тисяч) гривень з картки НОМЕР_2 (рахунок ІВАN: НОМЕР_3 ) на картку НОМЕР_4 (рахунок ІВАN: НОМЕР_5 ), що відкрита на ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
06.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до володільця картки за № НОМЕР_4 (рахунок ІВАN: НОМЕР_5 ), що відкрита на ім'я ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з заявою, відповідно до якої просив повернути належні позивачу грошові кошти в сумі 9000,00 грн. на рахунок ІВАN: НОМЕР_3 відкритого в АТ «ТАСКОМБАНК».
07.02.2024 року від ОСОБА_2 надійшла відповідь на заяву позивача від 06.02.2024 року, зі змісту якої вбачається, що повернення коштів з банківської карти НОМЕР_4 (рахунок ІВАN: НОМЕР_5 ) не має можливості, оскільки перераховані позивачем кошти банк АТ «ТАСКОМБАНК» списав, і їх на належний мені карті немає.
04.01.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення коштів у розмірі 9000,00 грн. у зв'язку з помилковим переказом.
Відповідач надіслав відповідь на заяву від 17.01.2024 року, де вказав, що кошти не можуть бути повернуті та порекомендував звернутись до правоохоронних органів для врегулювання даного питання.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
У статті 1 Закону України «Про платіжні послуги», визначені поняття:
неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього;
На підставі ч. 2 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги», ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.
Згідно з ч. 6 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги», ініціювання платіжної операції є завершеним з моменту прийняття платіжної інструкції до виконання надавачем платіжних послуг платника.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону України «Про платіжні послуги», платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У цій справі позивач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» безпідставно (помилково) перераховані грошові кошти на рахунок позивача ОСОБА_1 .
Водночас, в силу статей 1212, 1213 ЦК України, обов'язок повернення безпідставно набутих коштів покладений саме на набувача такого майна.
Відповідно до встановлених судом обставин, фактичним набувачем коштів в сумі 9000,00 грн. є гр. ОСОБА_2 , а не АТ «ТАСКОМБАНК», при цьому не має значення чи були такі кошти використані особою, в який спосіб та з якою метою.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 77-81, 89, 247, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
В позові ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя