Справа №760/5671/23 2/760/1581/25
09 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.
за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житлового приміщення шляхом визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити дію,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила: визнати незаконною відмову Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації у приватизації кімнати № АДРЕСА_1; визнати за нею право на приватизацію вказаної кімнати та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо приватизації нею кімнати АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона користується кімнатою № НОМЕР_1 в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 з 2002 року, в яку вона у 2002 році вселилась як член сім'ї ОСОБА_3 - її чоловіка, шлюб з яким було розірвано у 2008 році.
Зазначає, що обставини отримання її колишнім чоловіком права на вселення у спірне жиле приміщення, оформлення такого права їй невідомі.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 виїхав зі спірного приміщення, у зв'язку з чим, вона, у подальшому, самостійно оформлювала право користування указаним приміщенням, шляхом укладення строкових договорів найму (оренди) житлового приміщення.
Вважає, що на законних підставах користується спірним приміщенням протягом 20 років, несе витрати на його утримання, тому має право на його приватизацію.
У зв'язку з викладеним звернулася до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації з метою реалізації її права на приватизацію, надавши пакет документів, передбачений чинним законодавством. Однак їй було повернуто подані документи, оскільки відсутня заява про передачу в приватну власність жилого приміщення в гуртожитку, подання якої передбачено пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Позивач не погоджується із вказаною відмовою, оскільки вважає, що факт її звернення до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації із вимогою щодо приватизації спірного приміщення являє собою подання заяви передбаченої пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Разом з тим, з метою отримання повного пакету документів, на виконання вимог відповідача, вона звернулась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» із вимогою про надання їй складеної і завіреної у встановленому законом порядку заяви. Листом від 05 жовтня 2022 року КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва» відмовило їй, посилаючись на відсутність у неї спеціального ордеру на вселення у спірне приміщення, нетривалий термін реєстрації, та закінчення терміну дії договору найму (оренди) житлового приміщення.
Водночас, позивач зазначає, що норми Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюються на неї, оскільки вона не має у власності житлових приміщень та не використала власне право на приватизацію, спірне приміщення є жилою кімнатою у гуртожитку, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Києва та віднесене до сфери управління КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», користується та володіє спірним приміщенням на законних підставах. Факт її реєстрації у спірному приміщені менше ніж 5 років жодним чином не спростовує факт користування ним тривалий час.
У зв'язку з викладеним, беручи до уваги наявні у неї перешкоди у реалізації права на приватизацію спірного приміщення, остання звернулася до суду з указаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 20 березня 2023 року вказану позовну заяву залишено без руху.
На виконання зазначеної ухвали, 15 травня 2023 року, позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 16 травня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
12 липня 2023 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», в яких представник заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивач була вселена у кімнату АДРЕСА_1 на підставі направлення ЖУ «Південне» ДП «Екос» 1772 від 10 квітня 2012 року, в якому зазначено, що направлення є підставою для тимчасового поселення на ліжко-місце. Отже, у позивача відсутній ордер на вселення у спірне приміщення.
12 травня 2016 року між комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» та ОСОБА_1 було укладено договір найму (оренди) житлового приміщення строком дії до 31 квітня 2017 року без права його пролонгації.
На момент подачі цих пояснень додаткова угода про продовження дії зазначеного договору відсутня, також не укладався новий договір.
Отже, у позивача відсутній договір найму на кімнату АДРЕСА_1 , також відсутній ордер на вказане приміщення, а наявне лише направлення на тимчасове вселення, тому підстави для здійснення дій щодо приватизації спірного приміщення відсутні.
12 липня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому представник заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що 08 червня 2022 року позивач звернулася до Центру надання адміністративних послуг Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації задля отримання адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Під час розгляду поданих позивачем документів відділом приватизації державного житла було виявлено відсутність заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення за вказаною адресою, передбаченої пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян. У зв'язку з відсутністю самої заяви підстав для розгляду додатків до неї не було. Враховуючи викладене, листом управління від 29 липня 2022 року № 108/29-623 позивача було повідомлено про неможливість оформлення свідоцтва про право власності в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з пунктом 13 вичерпного переліку документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, інформаційної картки адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло», затвердженої розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 26 квітня 2019 року № 354 (у редакції розпорядження від 10 січня 2020 року № 29) підставою для відмови у наданні адміністративної послуги є, зокрема, подача документів не у повному обсязі.
Таким чином, при відмові позивачу у наданні адміністративної послуги «Оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло» управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації діяло на підставі та в межах, визначених нормами чинного законодавства.
Крім того, заява про отримання адміністративної послуги, на яку посилається позивач та заява про передачу в приватну власність жилого приміщення, передбачена приватизаційним законодавством не є тотожними документами та подача однієї із заяв не звільняє від подачі другої.
Вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити приватизацію кімнати є втручанням в дискреційні повноваження управління, оскільки владні повноваження в питаннях щодо приватизації державного житлового фонду законом покладені виключно на органи приватизації, в даному випадку - на управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, а прийняття рішення щодо задоволення чи відмову у задоволенні заяви про приватизацію житла є виключно компетенцією органів приватизації.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача просила відмовити у задоволенні позову.
28 липня 2023 року до суду позивачем подано відповідь на відзив, в якому представник позивача підтримала обставини, викладені у позовній заяві та просила позов задовольнити.
02 серпня 2023 року до суду надійшла заява від третьої особи - ОСОБА_2 , в якій він зазначив, що все своє життя, від народження і до призову на строкову військову службу у 2021 році проживав за адресою: АДРЕСА_3 , всі витрати на утримання кімнати сплачувала його мати - ОСОБА_1 , іншого житла вони не мають, у зв'язку з чим, не заперечує проти задоволення позову.
14 вересня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи - Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у його відсутність.
За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача та третьої особи.
Вислухавши представника позивача, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Судом установлено, що 08 липня 2008 року між Дочірнім підприємством «Екос» (орендодавець), яким було доручено Житловому управлінню «Південне» та Солом'янським відділенням № 1 ВАТ «Родовід Банк» (орендар) було укладено договір № 749 оренди житлового приміщення Житлового управління «Південне» дочірнього підприємства «Екос» компанії «Київміськбуд», відповідно до якого орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників орендаря, а орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує орендодавцю за проживання співробітників плату в розмірі та строк визначений даним договором (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору орендодавець здійснює поселення співробітників орендаря в жилі приміщення, розташовані в гуртожитку: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , шляхом виписки на осіб, зазначених у цьому листі-клопотанні, направлення на їх поселення.
Пунктом 2.2 договору визначено, що поселення співробітників орендодавця здійснюється на строк зазначений у даному договорі, для їх особистого проживання без права передавати орендоване приміщення під проживання стороннім особам, використання його не за призначенням та його приватизації (викупу).
Відповідно до пункту 6.1 договору термін дії договору встановлений з 01 липня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
22 червня 2009 року між Дочірнім підприємством «Екос» (орендодавець), яким було доручено Житловому управлінню «Південне», та Солом'янським відділенням № 1 ВАТ «Піреус Банк МКБ» (орендар) було укладено договір № 745/64 оренди житлового приміщення Житлового управління «Південне» дочірнього підприємства «Екос» компанії «Київміськбуд», відповідно до якого орендодавець надає приміщення, що знаходяться у нього на праві господарського відання для тимчасового проживання співробітників орендаря, а орендар використовує житлові приміщення за прямим призначенням та сплачує орендодавцю за проживання співробітників плату в розмірі та строк визначений даним договором (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору орендодавець здійснює поселення співробітників орендаря в жилі приміщення, розташовані в гуртожитку: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , шляхом виписки на вказаних осіб направлення на їх поселення.
Пунктом 2.2 договору визначено, що поселення співробітників орендодавця здійснюється на строку зазначений в даному договорі, для їх особистого проживання без права передавати орендоване приміщення під проживання стороннім особам, використання його не за призначенням та його приватизації (викупу).
Відповідно до пункту 6.1 договору термін дії договору встановлений з 01 липня 2009 року до 31 грудня 2009 року.
Аналогічні договори були укладені у 2010-2011 роках.
У період з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року позивач користувалася приміщенням по АДРЕСА_2 , як працівник АТ «Піреус Банк МКБ», на підставі направлення № 1772, виданого ЖУ «Південне» ДП «Екос» від 10 квітня 2012 року.
24 травня 2012 року Київською міською радою ухвалено рішення за № 596/7933 «Про приватизацію жилих приміщень у гуртожитках м. Києва», яким дозволено приватизацію приміщень у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
12 вересня 2012 року розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 1605 гуртожиток за адресою: АДРЕСА_2 прийнято від ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.
Розпорядженням Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 06 травня 2015 року № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва»» гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 передано третій особі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
02 листопада 2015 року комісією ЖЕД № 903 було проведено обстеження кімнати АДРЕСА_1 , для встановлення осіб, які фактично проживають у даному житловому приміщенні. Згідно з актом від 02 листопада 2015 року на час обстеження кімнати встановлено, що попереднім балансоутримувачем ЖУ «Південне» було видано направлення від 10 квітня 2012 року № 1772 на проживання терміном з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року у гуртожитку по АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 . Станом на 10-50 год. 02 листопада 2015 року у кімнаті знаходилися громадяни ОСОБА_1 , 1979 року народження, ОСОБА_2 , 2002 року народження. При візуальному обстежені встановлено, що жиле приміщення у гуртожитку використовується за призначенням. Санітарний стан кімнати задовільний.
Листом Житлово-експлуатаційної дільниці № 903 комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» повідомлено позивачу, що її звернення щодо укладення договору найму житлової площі у гуртожитку на АДРЕСА_2 було розглянуто на засіданні комісії з питань надання жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол № 3 від 21 грудня 2015 року). Рішенням комісії відмовлено в подовженні договору найму житлової кімнати АДРЕСА_1 . Запропоновано у добровільному порядку звільнити фактично займане жиле приміщення в термін до 01 березня 2016 року.
09 березня 2016 року мешканці гуртожитку, які проживають за адресою: АДРЕСА_2 звернулись до керівника КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» із проханням не виселяти ОСОБА_1 із займаної кімнати, оскільки їй немає куди йти з неповнолітнім сином та продовжити термін дії оренди зазначеної кімнати. Зазначили, що позивач проживає у кімнаті НОМЕР_2 з 2002 року.
Листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 23 березня 2016 року № 38/02-КО-94 за результатами розгляду вказаного колективного звернення було повідомлено, що ОСОБА_1 звернулася до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням повторно розглянути її житлове питання на засіданні вищезазначеної комісії. Таким чином, до прийняття остаточного рішення комісії з питань надання жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, заходи щодо виселення родини ОСОБА_1 з гуртожитку підприємством вживатися не будуть.
12 травня 2016 року між Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (балансоутримувач) та ОСОБА_1 (наймач) було укладено договір № 30/16 найму (оренди) житлового приміщення, відповідно до якого на підставі розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 27 квітня 2016 року № 362 «Про надання громадянам жилої площі (ліжко-місць) у гуртожитках, переданих до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» балансоутримувач передає, а наймач приймає у тимчасове користування житлове приміщення АДРЕСА_1 (пункт 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.2 договору передача житлового приміщення в найм (оренду) не тягне за собою виникнення будь-якого права наймача на вказане житлове приміщення після закінчення дії даного договору.
Відповідно до пункту 9.1 цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 31 квітня 2017 року без права його пролонгації.
Пунктом 10.1 договору визначено, що для отримання згоди на продовження терміну найму (оренди) житлового приміщення наймачу необхідно з 1 місяць до закінчення терміну дії даного договору звернутися з письмовим зверненням до голови Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. У разі, якщо звернення від наймача не надійшло або він не отримав дозволу на продовження терміну найму (оренди) житлового приміщення, наймач зобов'язаний внести плату за утримання будинку та прибудинкової території і комунальні послуги по день фактичного проживання, звільнити орендоване приміщення по закінченню терміну дії договору та передати балансоутримувачу житлове приміщення протягом 10 днів за актом приймання-передачі (пункт 10.2 договору).
25 листопада 2019 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору найму (оренди) житлового приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16, відповідно до якої договір найму (оренди) жило приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16 продовжено на строк до 31 вересня 2020 року на жилу площу 19,2 кв. м, у гуртожитку по АДРЕСА_3 .
30 серпня 2021 року між сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору найму (оренди) жилого приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16, відповідно до якої договір найму (оренди) жило приміщення від 12 травня 2016 року № 30/16 продовжено на строк до 01 серпня 2022 року на жилу площу 19,2 кв. м, у гуртожитку на АДРЕСА_3 .
Крім того, з 19 листопада 2021 року позивач зареєструвала своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 06 березня 2023 року.
Враховуючи вищевикладене, 08 червня 2022 року позивач звернулася до керівника «АО Відділу приватизації державного житла Солом'янського району» із заявою про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на житло в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 .
Листом Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 29 липня 2022 року за № 108/29-623 за результатами розгляду вищевказаної заяви було повідомлено, що у поданих позивачем документах немає заяви про передачу в приватну власність жилого приміщення у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 , у зв'язку з чим, оригінали та копії документів, що були подані з заявою про надання адміністративних послуг повернуті.
З урахуванням наведеного, позивач звернулася до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» щодо оформлення заяви про передачу у приватну власність жилого приміщення у гуртожитку на АДРЕСА_3 .
Листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 05 жовтня 2022 року за № 38/02-Ж-378 за результатами розгляду указаного звернення було повідомлено, що у позивача відсутній спеціальний ордер на вселення у кімнату АДРЕСА_1 , термін строкового договору найму (оренди) жилого приміщення закінчився 01 серпня 2022 року, реєстрація місця проживання з 19 листопада 2021 року (менше 5 років), тому відсутні правові підстави для оформлення ОСОБА_1 заяви про передачу у приватну власність жилого приміщення у гуртожитку.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що їй чиняться перешкоди у реалізації права на приватизацію жилого приміщення, оскільки вона протягом 20 років користується спірною кімнатою на законних підставах, а також несе витрати на її утримання, та не використала права на приватизацію, на підтвердження чого подала до суду квитанції про оплату житлово-комунальних послуг, наданих за адресою: АДРЕСА_3 , а також довідку виконкома Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.
Частиною другої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» визначено, що цей Закон не поширюється на громадян, які: 1) проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом; 2) мешкають у гуртожитку без правових підстав, визначених цим Законом; 3) мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення; 4) потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз; 5) проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктами 8, 14 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, визначених цим Законом, - право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, що виникає на підставі: а) договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР; б) договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810, 811-813 Цивільного кодексу України, - у випадках, визначених цим Законом; проживання у гуртожитку на правових підставах - проживання у гуртожитку (використання жилої площі в гуртожитку в якості житла) відповідно до цього Закону, а саме: а) у відомчих гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР; б) у гуртожитках колишніх державних і комунальних підприємств та організацій, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі масової приватизації та корпоратизації: до включення таких гуртожитків до статутних капіталів зазначених товариств та після передачі таких гуртожитків у комунальну власність відповідно до цього Закону - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР; після включення таких гуртожитків до статутних капіталів зазначених товариств до передачі таких гуртожитків у комунальну власність відповідно до цього Закону - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР, або на підставі договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810, 811-813 Цивільного кодексу України на вимогу власника гуртожитку (його представників), за умови, що мешканець гуртожитку або його сім'я були вселені у гуртожиток на підставі спеціального ордера та проживали у гуртожитку за договором найму жилого приміщення.
Проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п'ять і більше років. Вимога щодо проживання у гуртожитку протягом тривалого часу не поширюється на мешканців гуртожитків, які на правових підставах були вселені у гуртожиток, фактично проживали в гуртожитку сукупно не менше одного року та стали учасниками антитерористичної операції у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, органів внутрішніх справ України та інших військових формувань, створених відповідно до закону, та добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (пункт 15 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п'ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян (далі - Положення).
Згідно з пунктом 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відповідно до пункту 18 цього ж Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Як встановлено судом з досліджених під час судового розгляду доказів, відповідачем були повернуті позивачу подані нею документи разом із заявою про надання адміністративної послуги - оформлення та видача свідоцтва про право власності на житло, оскільки був поданий не повний пакет документів, а саме не додано заяви на приватизацію жилого приміщення у гуртожитку.
При цьому, за результатами розгляду звернення позивача до третьої особи (Комунального підприємства) щодо оформлення відповідної заяви, їй було відмовлено, оскільки відсутні правові підстави для оформлення такої заяви.
Так, позивач зазначає, що вона проживає у спірній кімнаті з 2002 року, куди вселилась як член сім'ї наймача - її колишнього чоловіка ОСОБА_3 , однак будь-яких доказів на підтвердження зазначеного до суду не надала. Крім того, у позові зазначила, що їй невідомо на яких правових підставах був вселений її колишній чоловік у вказану кімнату.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач була вселена у спірну кімнату у липні 2008 року на підставі строкового договору оренди, з терміном дії до 31 грудня 2008 року, укладеного її роботодавцем, як співробітник, відповідно до якого проживання у вказаній кімнаті не давало їй права на її приватизацію.
У червні 2009 року, січні 2010 року, березні 2011 року роботодавцем позивача укладались подібні договори оренди з орендодавцем, з визначеним строком дії 1 рік. У 2012 році позивач проживала у спірній кімнаті на підставі направлення ЖУ «Південне» ДП «Екос» № 1772 від 19 квітня 2012 року.
Починаючи з 12 травня 2016 року, після передачі гуртожитку, у якому знаходиться спірна кімната, до комунальної власності територіальної громади міста Києва, позивач проживала в ній на підставі договору найму (оренди) житлового приміщення, укладеного між нею та балансоутримувачем гуртожитку, строк дії якого неодноразово продовжувався та закінчився 01 серпня 2022 року.
Враховуючи, що умовами договору не було передбачено права його автоматичної пролонгації, при цьому, визначено, що для отримання згоди на продовження терміну найму (оренди) необхідно звертатись з письмовим зверненням до голови Солом'янської районної державної адміністрації, а матеріали справи не містять доказів, що позивач зверталась у визначеному договором порядку після 01 серпня 2022 року із заявою про продовження строку оренди, та укладення нових договорів оренди, останньою не доведено, на момент звернення до суду з позовом, наявності у неї правової підстави користування спірною кімнатою.
Крім того, позивачем не доведено, що вона була вселена до спірної кімнати на підставі договору найму (оренди), укладеного на підставі спеціального ордеру, тобто користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку та проживання у гуртожитку на правових підставах, визначених Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів наявності правових підстав користування та проживання останньої у спірній кімнаті, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» виключає поширення положень вказаного Закону на позивача, та відповідно, свідчить про відсутність підстав для визнання наявності у неї права на приватизацію спірного майна.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною відмови відповідача у приватизації спірної кімнати позивачем, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було відмовлено у приватизації, а було повернуто ОСОБА_1 пакет документів у зв'язку з тим, що нею не було подано всіх документів передбачених пунктом 18 Положення. Лист відповідача від 29 липня 2022 року за № 108/29-623 не є остаточним рішенням про відмову у задоволенні заяви щодо оформлення у передачу в приватну власність (приватизації) кімнати у гуртожитку, тому вимоги позивача у цій частині є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, то судові витрати, відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у реалізації права на приватизацію житлового приміщення шляхом визнання права на приватизацію житлового приміщення та зобов'язання вчинити дію відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л. М. Ішуніна