Номер провадження 2-др/754/64/25
Справа №754/3236/25
Іменем України
08 липня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Рябенка В.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Риженко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» - адвоката Риженко Любові Іванівни про вирішення питання щодо розподілу судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» про стягнення компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -
Представник відповідача Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» - адвокат Риженко Л.І. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути на користь АТ «Київський завод «РАДАР» витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
ОСОБА_1 подано заперечення, у яких зазначено, що заявлена відповідачем сума витрат не відповідає ціні позову та складності справи, просить відмовити у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає також про те, що договірні відносини між адвокатом Риженко Л.І. та АТ «Київський завод «Радар» мають умисно сфальсифікований характер з метою отримати кошти, так як представник Риженко Л.І. перебуває у трудових відносинах з відповідачем, відповідно отримує за виконання своїх посадових обов'язків грошову винагороду у виді заробітної плати та інші виплати передбачені колективним договором, тому заявлена сума 8000,00 грн. не є гонораром в розумінні ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не дивлячись на укладення між ними договору про надання правничої допомоги, також слід враховувати статус відповідача, яким є державне підприємство оборонного призначення, яке знаходиться в критичному фінансовому становищі, для якого мабуть є недопустимим привілеєм сплачувати своєму працівнику за виконану роботу заробітну плату та і ще додатково оплачувати гонорари за ту роботу, яку Риженко Л.І. мусила б виконувати як працівник; щодо наданих послуг адвокатом Риженко Л.І. відповідачу до акта приймання надання послуг № 04/06/25 слід врахувати, що послуга на ознайомлення та надання правового аналізу не може бути врахована під час розподілу судових витрат, оскільки фактично охоплюються змістом наданої послуги з підготовки відзиву на позов з врахуванням Постанови ВП ВС від 22.05.2024 №754/8750/19 (14-202цс21), також в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі було відмовлено за безпідставністю, поданий відзив на позов місцевим судом було враховано тільки частково в частині відмови позивачу у стягненні середнього заробітку, всі інші доводи адвоката Риженко Л.І. згідно її відзиву відхилені судом як необгрунтовані, також відзив на позов фактично дублює клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, якому була дана вірна оцінка місцевим судом; згідно з наданим адвокатом Риженко Л.І. акта приймання-надання послуг від 04.06.2025, у п.2 цього акта зазначено, що розмір винагороди виконавця становить 8000,00 грн. Замовник зобов'язується оплатити винагороду протягом 30 робочих днів з дня підписання даного акту. Тобто квитанція про оплату відповідачем гонорару адвокату Риженко Л.І. у встановлений законом строк, а саме до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (ч.8 ст. 141 ЦПК України) до суду подана не була, а отже АТ «Київський завод «Радар» не доведено понесені судові витрати на професійну правничу допомогу. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані серед іншого і документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Оскільки представником відповідача не надано документу, що свідчить про фактичну оплату витрат, пов'язаних із наданням нібито правничої допомоги, сторона позивача вважає, що відсутня змога встановити дійсний розрахунок понесених відповідачем вказаних витрат, у зв'язку з чим підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу відсутні.
Щодо відшкодування витрат, понесених на правничу допомогу після надходження заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Правнича допомога з фіксованою, незміною сумою 1500 грн. включає в детальному описі робіт (наданих послуг): - складення та подання в інтересах позивача ОСОБА_1 відзиву на заяву про ухвалення додаткового рішення; - здійснення інших видів адвокатської діяльності, не заборонених законом. Згідно з висновком ВС від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт із зазначенням кількості втраченого часу щодо кожної дії, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Тобто в межах даних договірних відносин розмір гонорару адвоката Павленка В.М. встановлений сторонами договору (п.4.3) у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого на їх виконання, а отже є визначеним, тому детальний опис робіт мається без зазначення про кількість годин використаного часу, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, що у свою чергу зазначене повністю узгоджується із висновком ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21. Просить відмовити у задоволенні заяви представника АТ "Київський завод "Радар" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення із ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 8000,00 грн. та задовольнити до стягнення з акціонерного товариства «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1500,00 грн. при розгляді місцевим судом заяви АТ "Київський завод "Радар" про ухвалення додаткового рішення.
Представник АТ «Київський завод «РАДАР» - адвокат Риженко Л.І. надає пояснення щодо посилання позивача на «сфальсифікований характер з метою отримання коштів» з зазначенням про те, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Надання правової допомоги, зокрема здійснення представництва інтересів юридичної особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальних законів (кодексів). При цьому, чинне законодавство України не містить будь-яких заборон для адвокатів щодо форм реалізації їх права на працю, зокрема заборони працювати за трудовим договором. З цього випливає, що адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність. Більш того, згідно з роз'ясненням Ради адвокатів України від 16 листопада 2017 року № 254 щодо можливості представництва юридичної особи адвокатом, який працює у Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.06.2025 2 неї за трудовим договором, адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу. Отже, адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». До такого ж висновку дійшов також і Верховний Суд в Постанові від 09 липня 2020 року у справі № 826/15943/17. Таким чином, зроблені адвокатом Павленко В.М. висновки щодо договірних відносин між адвокатом та АТ «Київський завод «Радар», які як він стверджує мають «умисно сфальсифікований характер з метою отримання коштів» є безпідставними, необґрунтованими, такими що ґрунтуються на припущеннях, якими адвокат позивача намагається свідомо та умисно ввести в оману суд. Отже, заявлена сума гонорару у розмірі 8000 грн. є гонораром в розумінні ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та підлягає стягненню з позивача. Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зокрема зазначає, що вимога ОСОБА_1 щодо стягненнч понесених витрат на правову допомогу у сумі 1 500 грн. при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення, є безпідставною і не підлягає до задоволення, оскільки питання позивача щодо заявлених позивачем вимог про стягнення понесених витрат на правову допомогу було вирішено при винесенні рішення. Повторне заявлення судових витрат є порушенням процесуального законодавства.
В судовому засіданні сторони підтримали вимоги, викладені в заявах і запереченнях.
Як встановлено, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом з вимогою до АТ «Київський завод «РАДАР» про стягнення компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме стягнути з акціонерного товариства «Київський завод «РАДАР» на користь ОСОБА_1 :
- 42 393, 35 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів);
- 65 865 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів);
- 9 500 грн. витрат за професійну правничу допомогу та понесені витрати по сплаті судового збору 968,96 грн.
03 червня 2023 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 до АТ «Київський завод «РАДАР» про стягнення компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задоволено частково.
Стягнуто з АТ «Київський завод «РАДАР» на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати у розмірі 42 393, 35 грн. (без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів), витрати за професійну правничу допомогу - 6 000 грн. та витрати по сплаті судового збору - 379,44 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2019 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.270 ЦПК України).
Разом з тим, у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На підтвердження понесених судових витрат представником відповідача зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат .які відповідач поніс і очікує понести на професійну допомогу та, відповідно, підтверджуючі документи будуть надані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. На виконання умов Договору про надання правової допомоги, адвокатом надано договір про надання правової допомоги та додаткова угода № 4. Відповідно, додатковою угодою встановлено, що сума винагороди адвоката є фіксованою.
Законодавець у ст. 137 ЦПК України чітко визначив, що для визначення розміру витрат має значення лише правова допомога (дії), яка пов'язана зі справою, тобто прямо стосується предмету спору і може мати доказове значення по справі.
Крім того, аналіз складених і наданих представником відповідача процесуальних документів, інформації і матеріалів у порівнянні з предметом спору і змістом судового рішення вказує на те, що позов задоволено частково.
Виходячи з наведеного, тому суд дійшов висновку щодо часткового задоволення клопотання і стягнення понесених витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Київський завод «РАДАР» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
Щодо заявлених ОСОБА_1 вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1 500 грн. при розгляді заяви АТ «Київський завод «РАДАР» про ухвалення додаткового рішення, суд звертає увагу на наступне.
Тлумачення положень ст. 270 ЦПК України дає змогу дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення.
Додаткове судове рішення - засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
Рішенням Деснянського районного суду м. Кива від 03.06.2025 р. у справі № 754/3236/25 було стягнено з АТ «Київський завод «Радар» на користь ОСОБА_1 витрати за професійну правничу допомогу - 6 000 грн., тобто питання щодо заявлених позивачем судових витрат вже було вирішено судом першої інстанції.
Повторне заявлення судових витрат у даній справі після розгляду справи є порушенням процесуального законодавства, зокрема ст. 134 ЦПК України, принципу співмірності та розумності, оскільки ці питання вже були вирішені в основному судовому рішенні.
А отже, дана вимога ОСОБА_1 є безпідставною та не підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що наданий адвокатом Павленко В.М. до суду Ордер про надання правничої допомоги містить посилання на Договір №07/2025 від 28.02.2025 р., а договір про надання правничої допомоги, на який він посилається та який зазначений у квитанції №10/2025 від 16.06.2025, був укладений 16 червня 2025 року, тобто після розгляду справи та винесення судом рішення.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 264, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» - адвоката Риженко Любові Іванівни про вирішення питання щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Ухвалити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» про стягнення компенсації втрати частини доходів та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Київський завод «РАДАР» понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.
У задоволенні інших вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 08.07.2025
Суддя Деснянського районного суду м. Києва О.Б. Саламон