Номер провадження 2/754/6063/25
Справа № 754/8991/25
Іменем України
07 липня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виселення, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про виселення.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить суд виселити з квартири АДРЕСА_1 та зняти з реєстраційного обліку:
- ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_2 ;
- ОСОБА_3 ;
- ОСОБА_4 ;
- ОСОБА_5 ;
- ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже з матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено 6 (шість) окремих немайнових вимог, при цьому не сплачено у повному обсязі судовий збір, отже, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки кожна заявлена вимога є об'єктом справляння судового збору.
Згідно з положеннями п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2025 року, становить 3 028 грн.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «СЕНС БАНК» подано до суду позовну заяву через підсистему «Електронний суд», а відтак відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» має бути застосовано понижений коефіцієнт відповідного розміру ставки судового збору у розмірі 0,8 - 2 422,40 грн.
Позивач у позовній заяві об'єднує декілька позовних вимог немайнового характеру, оскільки просить виселити шістьох осіб з житлового приміщення, що є самостійними вимогами немайнового характеру.
Враховуючи викладене вище, згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем повинно бути сплачено судовий збір за 6 окремих вимог немайнового характеру в розмірі 2 422,40 грн. за кожну з них, в загальному розмірі 2 422,40*6 =14 534,40 грн.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, ураховуючи вищенаведене, позивачу на усунення недоліків позову слід подати докази сплати судового збору за кожну із заявлених немайнових вимог.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виселення- залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Б. Саламон