Справа № 484/3240/25
Провадження № 2-а/484/43/25
08.07.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді - Шикері І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 513 від 03.06.2025 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.05.2025 відносно нього був складений протокол №382 про адміністративне правопорушення , в якому вказано, що 30.05.2025 о 10:10 год., під час особливого періоду та здійснення заходів мобілізації, ОСОБА_1 , будучи сільським головою Мигіївської територіальної громади, не організував належним чином оповіщення військовозобов'язаних, які проживають на території Мигіївської територіальної громади по розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не забезпечило виконання визначених завдань за травень 2025 з мобілізації людських ресурсів Мигіївської територіальної громади, чим порушив вимоги п.7 ст.1, п.1 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
03.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 розглянув вказаний протокол та виніс постанову № 513 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, постановив притягнути його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу, в сумі 34000 грн.
З вказаною постановою він не згоден, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню, так як, на виконання начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ним неодноразово виносились розпорядження про оповіщення військовозобов'язаних осіб, які перебувають на обліку у старостинський округах Мигіївської територіальної громади і зазначені у розпорядження начальника ОСОБА_3 особи, були оповіщені, відповідно до п.46 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022. Крім того, групи оповіщення у складі відповідальних осіб за ведення військового обліку спільно з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та поліцейськими офіцерами громади, здійснювали виїзди для вручення повісток про необхідність явки за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином вважає, що в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Розгляд даної справи, відповідно до вимог ст.257 КАС України, проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Не погоджуючись з позовними вимогами, 19.06.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 надав суду відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити зокрема зазначаючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в т.ч. і у протоколі про адміністративне правопорушення, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , в розумінні ст. 251 КУпАП, вважає доказами у справі, а факт вчиненого правопорушення підтверджують свідки: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Таким чином, беручи до уваги правомірність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу та надані сторонами докази, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 вважав, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.
04.07.2025 позивач подав до суду заперечення на відзив, у яких виклав твердження аналогічні тим, які містяться у позові, при цьому зауважив, що саме на відповідача покладено обов'язок довести правомірність винесеної ним постанови № 513 від 03.06.2025 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, надані суду докази, відзив, заперечення на відзив суд прийшов до таких висновків.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктів 1,8 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з частинами другою, третьою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Предметом оскарження у даній справі, є постанова РТЦК про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Статтею 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено обов'язок центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до вимог пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденним строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
- вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
- письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
- забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В протоколі № 382 від 30.05.2025, зазначено, що 30.05.2025 о 10:10 год., під час особливого періоду та здійснення заходів мобілізації, ОСОБА_1 , будучи сільським головою Мигіївської територіальної громади, не організував належним чином оповіщення військовозобов'язаних, які проживають на території Мигіївської територіальної громади по розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , що не забезпечило виконання визначених завдань за травень 2025 з мобілізації людських ресурсів Мигіївської територіальної громади, чим порушив вимоги п.7 ст.1, п.1 ст.38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.18 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
За вчинення вказаного правопорушення, 03.06.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виніс постанову № 513 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу, в сумі 34000 грн.
В той же час, всі обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, були спростовані позивачем, зокрема до позову позивачем були додані розпорядження сільського голови про оповіщення військовозобов'язаних осіб, які перебувають на обліку у старостинських округах Мигіївської територіальної громади і особи, зазначені у розпорядженні начальника Нечая В., були оповіщені, відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022. До того ж, до груп оповіщень були включені й представники ІНФОРМАЦІЯ_2 та поліцейські офіцери громади, які здійснювали виїзди для вручення повісток про необхідність явки за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Разом з тим, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , окрім протоколу про адміністративне правопорушення, який підписали свідки, не додано жодних доказів, які б стверджували обставини, викладені у протоколі.
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Резюмуючи вищевикладене, суд вважає, що твердження позивача знайшли своє підтвердження в суді, а заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при винесенні начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 оскаржуваної постанови № 513 від 03.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням штрафу, в сумі 34000 грн., в діях останнього були наявні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 03.06.2025 № 513, винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 34000 грн., підлягає скасуванню, а справа закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КАС України.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору, в розмірі 605 грн. 60 коп.
В той же час, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що сума судового збору сплачена ним в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому питання про повернення цієї суми може бути вирішене за його окремою заявою в іншому судовому провадженні.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 513 від 03.06.2025 за ч.3 ст.210-1 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 513 від 03.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч.3 ст.210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 34000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , на ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 08.07.2025.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: І.А.ШИКЕРЯ