Справа № 489/802/25
Провадження № 2-п/489/43/25
Ухвала
Іменем України
08 липня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань - Козловською А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «НВКГ «Зоря - Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги
30 червня 2005 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «НВКГ «Зоря - Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Мотивуючи вимоги тим, що жодних повідомлень про розгляд вказаної справи відповідач не отримував, відповідно не міг бути присутніми у жодному судовому засіданні.
Про існування рішення суду відповідач дізнався лише при отриманні поштового повідомлення з копією рішення 10.06.2025.
При винесенні заочного рішення по справі № 489/802/25 судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 заява відповідача прийнята до розгляду.
07 липня 2025 на адресу суду від представника «НВКГ «Зоря - Машпроект» надійшли заперечення.
Відповідно до змісту заперечень, представник позивача зазначає про відсутність обґрунтованості заяви про перегляд заочного рішення. Відповідач не надав суду жодного аргументу щодо обставин справи, доказів які б впливали на правильне її вирішення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відповідно до письмової заяви, викладеної у запереченні просив суд відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
13 травня 2025 року заочним рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва у справі № 489/802/25 позовну заяву Акціонерного товариства «НВКГ «Зоря - Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги -задоволено; вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період з січня 2022 по жовтень 2024 у розмірі 34653 грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
30 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду міста Миколаєва від 13 травня 2025 року у справі № 489/802/25.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі з додатками була направлена за адресою реєстрації відповідача: АДРЕСА_1 із зазначенням проведення судового засідання 18.03.2025.
На адресу суду повернулося зворотне поштове повідомлення із зазначенням причини невручення «адресат відсутній» (а.с. 48), що відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.
В зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання призначене на 18.03.2025, судом було відкладено засідання на іншу дату, а саме 13.05.2025, відповідача було повідомлено телефонограмою (а.с.53).
В судове засідання призначене на 13.05.2025 відповідач не з'явився. Представник позивача звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти постановлення заочного рішення.
13 травня 2025 року заочним рішенням Інгульського районного суду міста Миколаєва у справі № 489/802/25 позовну заяву Акціонерного товариства «НВКГ «Зоря - Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги -задоволено; вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» - «Машпроект» заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування за період з січня 2022 по жовтень 2024 у розмірі 34653 грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» -«Машпроект» судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп.
Таким чином, судом не порушено вимог процесуального закону, що належного повідомлення сторони по справі про час та місце судового розгляду справи.
Можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачеві, який ухиляється від явки до суду.
Не з'явившись на судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе у використанні процесуальних прав на надання суду доказів, на висловлення заперечень проти позову, виключає свою участь у дослідженні доказів під час судового засідання (постанова ВС України від 9 листопада 2021 року справа № 214/5505/16).
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, з заяви відповідача про перегляд заочного рішення не вбачається надання доказів із зазначенням поважності причин його неявки. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61- 22315сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що «доктрина venire contra factump roprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
В той час коли у відповідності встановлених норм цивільно-процесуального законодавства, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За загальних засад змагальності цивільного процесу сторони повинні, як правило, у суді першої інстанції повідомити усі доводи, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору судом, а також надати усі наявні докази, що стосуються такого спору, саме у суді першої інстанції. На переконання Верховного Суду, забезпечення дотримання меж реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов'язків не призведе до порушення принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, а сприятиме забезпеченню добросовісного використання сторонами наданих їм законом прав та обов'язків (постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц (провадження № 61-1715ск18).
Згідно з ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених умов, тобто, не лише встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Частиною 3 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
В даному випадку, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суд дійшов до висновку, що сукупність підстав необхідних для скасування заочного рішення відсутня.
Так відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, відповідач не надав суду жодного аргументу щодо обставин справи, доказів які б впливали на правильне її вирішення.
З огляду на викладене, суд вважає що підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду відсутні та заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 13 травня 2025 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «НВКГ «Зоря - Машпроект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - відмовити.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. ст. 354-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст ухвали складено «08» липня 2025.