Справа № 596/380/25Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О.
Провадження № 22-ц/817/671/25 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
03 липня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Хома М.В.
суддів - Костів О. З., Храпак Н. М.,
секретар - Дідух М.Є.
з участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Манориг Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року, ухвалене суддею Лисюк І.О. у цивільній справі №596/380/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерство оборони України в особі Військової частини НОМЕР_1 , Гусятинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
У березні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою, в якій просили встановити факти, що мають юридичне значення, а саме:
-що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель с. Пізнанка Чортківського району Тернопільської області був батьком, ОСОБА_3 , який після укладення шлюбу змінив прізвище на ОСОБА_4 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області;
-що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька с. Пізнанка Чортківського району Тернопільської області, була матір'ю, ОСОБА_3 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року змінив прізвище на ОСОБА_4 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області.
-що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року з ОСОБА_6 , змінив прізвище на ОСОБА_4 , шлюб був розірваний 26 квітня 2022 року рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області по справі № 596/214/22, одна і та сама особа.
Заяву обґрунтовано тим, що заявники є батьками ОСОБА_3 , який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_6 в н.п. Бахмут Донецької області під час захисту Батьківщини. ОСОБА_3 з 21 травня 2023 року рахувався зниклим безвісти і лише 28 січня 2025 року заявники отримали Акт службового розслідування від в/ч НОМЕР_1 , тому звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо скерування пакету документів у визначеному законом порядку для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю (загибелю) сина. Однак, в цьому виникли перешкоди, у зв»язку з тим, що у 2021 році при укладенні шлюбу син змінив прізвище з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », а у всіх документах, що стосуються проходження військової служби у ЗСУ, прізвище їхнього сина вказано “ ОСОБА_7 ».
У зв»язку з наведеними розбіжностями їм рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин та встановлення факту що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 одна і та сама особа.
Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року заяву задоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , житель с. Пізнанка Чортківського району Тернопільської області був батьком, ОСОБА_3 , який після укладення шлюбу змінив прізвище на ОСОБА_4 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителька с. Пізнанка Чортківського району Тернопільської області, була матір'ю, ОСОБА_3 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року змінив прізвище на ОСОБА_4 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року з ОСОБА_6 , змінив прізвище на ОСОБА_4 , шлюб був розірваний 26 квітня 2022 року рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області по справі № 596/214/22, одна і та сама особа.
В апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити повністю. Вказує, що рішення суду є необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки встановлені судом факти можуть бути підтверджені через адміністративний (позасудовий) порядок шляхом внесення змін до актових записів цивільного стану. Міністерство оборони України не має відношення до помилок у документах заявників і не порушувало їхніх прав, оскільки вони не зверталися до цього органу. Суд першої інстанції не врахував пояснення Міністерства оборони України та не надав належної оцінки можливості вирішення питання поза судом відповідно до наказу Мін'юсту №96/5.
У відзиві представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Манорик Г.Г. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін. Вказує, що суд правильно встановив юридичні факти родинних відносин між заявниками та загиблим сином, а також те, що особа « ОСОБА_3 » і « ОСОБА_5 » - це одна і та сама особа.
Позасудовий порядок не може бути ефективним у цьому випадку, оскільки проблема виникла не через помилки в актах цивільного стану, а через розбіжності в документах, пов'язаних зі зміною прізвища загиблого під час служби.
Міністерство оборони України подало клопотання про слухання справи у відсутності їх представника.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представника - адвоката Манорик Г.Г., які проти задоволення апеляційної скарги заперечили та вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно зі статтею 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
У постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що у разі якщо не оскаржується сама відмова у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту про визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця в порядку цивільного судочинства в окремому провадженні.
Предметом розгляду у цій справі є визнання того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьком і матір'ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_10 , у зв'язку із розбіжностями у прізвищі останнього у документах.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з приписами статті 161 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на отримання такої допомоги мають члени сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, коло яких визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
Встановивши, що заявники є батьками ОСОБА_3 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви в частині встановлення факту, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були матір'ю та батьком ОСОБА_3 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року змінив прізвище на ОСОБА_4 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області.
Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що встановлені судом факти можуть бути підтверджені через адміністративний (позасудовий) порядок шляхом внесення змін до актових записів цивільного стану, оскільки чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження факту визнання заявника членом сім'ї загиблого військовослужбовця; його встановлення не пов'язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявниками документа, що засвідчував би наявність сімейних відносин між ними і їх сином станом на день загибелі останнього, з метою призначення і виплати їм одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця (сина).
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із висновком суду в частині встановлення факту тотожності особи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень вищезазначеної норми. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
Ураховуючи викладене, рішення суду першої інстанції в частині встановлення факту тотожності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню із ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заяви в частині встановлення факту тотожності особи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 376, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити частково.
Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 квітня 2025 року скасувати в частині встановлення факту, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бахмут Бахмутського району Донецької області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , який після укладення шлюбу 07 травня 2021 року з ОСОБА_6 , змінив прізвище на ОСОБА_4 , шлюб був розірваний 26 квітня 2022 року рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області по справі № 596/214/22, одна і та сама особа.
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення факту тотожності особи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 7 липня 2025 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Храпак Н.М.