Справа № 308/15692/24
Іменем України
17 червня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді Джуги С.Д.,
суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,
з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2024 року у складі судді Бедьо В.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.08.2010 між сторонами укладено шлюб, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 07.08.2010 зроблено актовий запис №309, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .
Від шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_2 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, про що в Книзі реєстрації народжень 13 грудня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №1494.
Подружні стосунки між сторонами не склались, тому уже деякий час вони з відповідачем припинили фактично проживати однією сім?єю, а наразі, перебувають у процесі розірвання шлюбу. Дитина проживає разом із позивачем та знаходиться на її повному утриманні.
Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання дитини з червня 2024 року, хоча до того утримував та платив аліменти в розмірі 800 євро на місяць, а тому склалися обставини, які шкодять інтересам дитини.
Звертала увагу суду, що угода про сплату аліментів між сторонами не укладалась, тому з метою захисту прав дитини на належне утримання з боку батька, який проживає окремо, позивач звернулася до суду із заявою про стягнення аліментів.
Враховуючи необхідні витрати на утримання дитини, повноцінне харчування та фізичний розвиток, лікування, поїздки до батька за кордон та інше, вважала, що розмір аліментів повинен бути встановлений в твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,00 грн. (дванадцяти тисяч гривень) на дитину, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на наведене, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 12 листопада 2024 року позивач просила суд розірвати укладений між сторонами шлюб, а також стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,00 грн. (дванадцяти тисяч гривень) на дитину, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2024 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 07.08.2010 року зроблено актовий запис № 309.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн. (чотири тис.) щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку.
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2025 року виправлено описку, допущену в рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2024 року у даній справі, вважати вірним дату з якої слід стягувати аліменти - 24 вересня 2024 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна, просить рішення суду першої інстанції змінити в частині стягнення аліментів, стягнувши аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не взяв до уваги наявність у матеріалах справи заяви відповідача про визнання позовних вимог від 18.11.2024, а лише врахував позицію відповідача про розгляд справи за його відсутності.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Пересоляк Олександр Сергійович, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишит без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судовому засіданні апелянт (позивач) ОСОБА_1 , представник апелянта (позивача) - адвокат Німець О.М., підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача - адвокат Ільїн О.П. просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторони, представників сторін, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення аліментів. В іншій частині рішення суду не оскаржено та не переглядається судом апеляційної інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що 07.08.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було уклала шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу народилась донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження: серії НОМЕР_2 .
Оскаржуваним рішенням укладений між сторонами шлюб розірвано.
Дитина сторін проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2025 року становить 2 563 гривні, і відповідно на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2025 року - 3196 гривень.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).
Відповідач є молодою працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, живе і працює за кордоном.
Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява від відповідача ОСОБА_2 , в якій зазначив, що не заперечує проти прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, просив прийняти його заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та ухвалити рішення про розірвання шлюбу між ним та позивачем, а також про стягнення з нього, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,00 грн. (дванадцять тисяч) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку.
Частинами 1 та 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Аналіз вказаної норми свідчить, що визнання позову відповідачем є його одностороннім волевиявленням, яке спрямоване на врегулювання спору з позивачем. В разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо таке визнання суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд першої інстанції визначаючи розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не взяв до уваги та не вирішив подану відповідачем заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, чим порушив вимоги статей 13, 206, 222 ЦПК України.
Таким чином, оскільки право відповідача на визнання позову повністю або частково є проявом принципу диспозитивності, відтак з врахуванням заяви про визнання відповідачем позовних вимог, позов про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000,00 грн. на дитину, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 п. 1,4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення аліментів, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Німець Олена Михайлівна,задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 листопада 2024 року змінити в частині стягнення аліментів, стягнувши аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 12 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 27 червня 2025 року.
Головуючий:
Судді: