Справа № 686/19054/25
Провадження № 1-кс/686/6671/25
06 липня 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Хмельницького РУП ГУ Національної поліції у Хмельницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Старокозаче, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025243000002134,
встановив:
06 липня 2025 року слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Хмельницького РУП ГУ Національної поліції у Хмельницькій області ст. лейтенант поліції ОСОБА_4 , звернувсья до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який є тяжкими злочином, та існують передбачені ст.177 КПК України ризики, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід, не пов'язаний із ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04 липня 2025 року близько 13 години 45 хвилин ОСОБА_6 , перебуваючи у громадському місці, а саме в дворі будинку АДРЕСА_2 , де на той час також перебував потерпілий ОСОБА_8 , з метою порушення громадського порядку з особливою зухвалістю прийняв рішення про вчинення хуліганських дії відносно останнього.
Тоді перебуваючи у вищевказаному публічному місці та у вказаний періоду часу ОСОБА_6 , безпричинно, в присутності очевидців, вступив в словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_8 під час якої у ОСОБА_6 виник злочинний хуліганський умисел направлений на безпричинне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.
З метою реалізації свого раптово виниклого злочинного умислу, ОСОБА_6 , з метою грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів, без причини, грубо порушуючи громадський порядок, прагнучі при цьому самоутвердитись в суспільстві за рахунок приниження інших осіб, витягнув з кишені сумки, що була при ньому, зареєстрований за ним спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль - револьвер «Скат-1Р» №ЧН001456 калібру 9мм, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень та нехтуючи при цьому загально прийнятими в суспільстві правилами поведінки, в присутності сторонніх осіб, не зважаючи, що його дії є очевидними для інших громадян, здійснив не менше трьох пострілів в напрямку ОСОБА_8 в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді не проникаючого сліпого поранення правої половини грудної клітки.
04 липня 2025 рокуслідчим ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 затримано громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.
05 липня 2025 року слідчим за погодженням із прокурором Окружної прокуратури м. Хмельницького складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та належним чином вручене вказане повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- заявою про залучення в якості потерпілого до кримінального провадження;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 згідно якого потерпілий описує обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом огляду мобільного телефона, належного ОСОБА_9 , згідно якого виявлено відеозапис, здійснений під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 згідно якого свідок описує відомі йому обставини вчинення даного кримінального правопорушення;
- протоколом огляду автомобіля марки Toyota Camry 50 д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_6 , під час якого було виявлено та вилучено предмет, схожий на спеціальний пристрій для відстрілу гумових куль - револьвер «Скат-1Р» №ЧН001456 калібру 9мм;
- протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
- іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з врахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991).
Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання від 3 до 7 років.
Разом з тим, вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки слідчим та прокурором не наведено обставин, які б давали суду беззаперечні підстави вважати, що ОСОБА_6 має намір ухилятися від слідства, адже лише тяжкість можливого покарання при можливому визнанні підозрюваним винною не може свідчити про існування вказаного ризику відповідно до вимог закону.
У своїй практиці ЄСПЛ наголошує, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці імовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
У справі «Мамедова проти Росії» (Mamedova v Russia) 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість продовження тримання заявниці під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У п.26-28 рішення ЄСПЛ у справі «Хайредінов проти України» N 38717/04 від 14.10.2010, суд наголосив, що ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Враховуючи доведений стороною обвинувачення ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, усі, визначенні ст. 178 КПК України, на даному етапі досудового розслідування потребує належного дослідження та перевірки існуючими засобами доказування, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, адже саме такий запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Виконання вказаного запобіжного заходу контролюється правоохоронним органом, що убезпечує можливість виходу підозрюваного з місця проживання та відповідно, мінімізує можливі контакти із свідками та повною мірою запобігає ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
Прокурором та слідчим не надано слідчому судді достатніх об'єктивних даних, які б вказували, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, не зможе запобігти доведеному під час судового розгляду ризику незаконного впливу на свідків.
Водночас, на підозрюваного необхідно покласти відповідні обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу слідчого, прокурора чи суду, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, з носінням електронного браслету.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначені ст.194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання у відповідний орган державної влади паспорт(и) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд за межі України;
Звільнити з-під варти ОСОБА_6 .
Ухвала діє по 02 вересня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя