Справа №676/8027/24
Номер провадження 2/676/713/25
17 червня 2025 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючої судді Швець О.Д.,
з участю секретаря Михайловської І.А.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
25 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О.О., який зареєстровано в реєстрі за № 163. Згідно умов даного договору ОСОБА_1 при укладанні цього договору передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 83 500,00 грн. в строк до 26 липня 2021 року включно. Відповідно до п. 2 Договору позики, грошові кошти, що є предметом цього Договору, передані ОСОБА_1 та одержані ОСОБА_2 в повній сумі в момент підписання цього Договору. Підписи Сторін на цьому Договорі позики свідчать про відсутність будь-яких претензій стосовно передачі грошових коштів у позику за цим Договором. Сторони домовились, що зазначену суму грошей позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві готівкою з остаточним розрахунком до 26 липня 20212 року. За домовленістю сторін позика є безпроцентною, але за прострочення виконання зобов'язання за цим договором позичальник виплачує позикодавцю пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше як за 6 місяців, а сума боргу має бути виплачена з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. Станом на день подання позовної заяви, ОСОБА_2 не виконав належним чином свого зобов'язання за Договором позики та не повернув борг, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики грошей від 26.01.2021 року в розмірі 196 493,33 грн. з яких: 83500,00 грн. основна заборгованість, 36 173,33 грн. інфляційні витрати, 76 820,00 грн. пеня за прострочення зобов'язання та судові витрати, що складаються з сплаченого судового збору в розмірі 1965,00 грн.
Рух справи.
Ухвалою судді Кам'янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 28 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
УхвалоюКам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача повідомлена у встановленому законом порядку про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, до суду направила заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримує у повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився,причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відзив на позов не подав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи; відповідач письмових клопотань про відкладення розгляду справи і заперечень (відзиву) не надіслав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 26 січня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики грошей, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кравченком О.О.
Згідно п. 1 договору, позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняв у власність від Позикодавця в момент підписання цього договору грошові кошти у сумі 83 500 (вісімдесят три тисячі п?ятсот) гривень 00 копійок.
??? Згідно п. 2 договору, зазначену вище суму грошей Позичальник зобов?язується повернути Позикодавцеві готівкою з остаточним розрахунком до двадцять шостого липня дві тисячі двадцять першого року включно, що буде підтверджено заявою Позикодавця призначеною Позичальнику, на якій справжність підпису Позикодавця повинна бути нотаріально засвідчена. Наявність цієї заяви підтверджує виконання Позичальником свого грошового зобов?язання.
Згідно п. 3 договору, за домовленістю Сторін позика є безпроцентною.
??? Згідно п. 4 договору, договір відповідає дійсним намірам Сторін, укладений при ясній пам?яті, внаслідок добровільного волевиявлення Сторін.
Згідно п. 5 договору, за домовленістю Сторін повернення суми позики здійснюватиметься за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вулиця Привокзальна, будинок № 3, приміщення № 17.
Згідно п. 6 договору, розрахунок відбуватиметься готівкою в гривнях. Позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцеві грошей готівкою в повному обсязі. Частина повернення грошового зобов?язання не вважається його виконанням. Факт розрахунку за цим договором підтверджується заявою Позикодавця призначеною для Позичальника про виконання зобов?язання, справжність підпису Позикодавця на цій заяві повинна бути засвідчена нотаріально. В момент повернення Позичальником вказаної в п. 1 цього договору суми позики Позикодавець зобов?язаний повернути Позичальнику цей договір, який знаходиться у нього, з відміткою про припинення цього договору.
Згідно п. 7 договору, Позичальник вправі повернути, а Позикодавець зобов?язується прийняти позичену суму до настання строку, зазначеного у п. 2 цього договору, що також повинно бути підтверджено заявою Позикодавця, призначеною для Позичальника, справжність підпису Позикодавця на якій повинна бути засвідчена нотаріально.
??? Згідно п. 8 договору, при відмові Позикодавця від прийняття грошей, Позичальник має право передати суму позики в депозит нотаріальної контори, що буде вважатись виконанням цього договору.
Згідно п. 9 договору, якщо Позичальник не поверне позичену суму грошей до вказаного строку, Позикодавець має право, починаючи з наступного дня після спливу строку, вказаного в п. 2 цього договору, пред?явити цей договір до стягнення, в тому числі вправі стягнути заборгованість в безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Згідно п. 10 договору, за прострочення виконання зобов?язання за цим договором Позичальник виплачує Позикодавцю пеню в розмірі 0,5 (нуль цілих п?ять десятих) відсотка від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше, як за шість місяців, а сума боргу має бути виплачена з урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції.
Згідно п. 11 договору, ????Позикодавець має право звернути стягнення на будь-яке майно Позичальника, на яке, згідно з законодавством України, може бути звернене стягнення.
Як слідує з п. 1 Договору позики грошей від 26 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником в повній сумі в момент підписання цього договору. Підписи Сторін на цьому договорі позики свідчать про відсутність будь-яких претензій стосовно передачі грошових коштів у позику за цим договором.
Позивач виконав умови договору, передавши кошти відповічу. Відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав.
Норми права, застосовані судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, закон не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору позики, проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї зі сторін такий договір може бути нотаріально посвідчений (частина четверта статті 209 ЦК України). Виходячи з цього, для визначення факту укладення договору позики, нотаріальна форма договору не є визначальною.
Відповідно до частини четвертої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі статтею 54 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують правочини, які згідно із законом підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений. Нотаріус при вчиненні нотаріальної дії перевіряє, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін.
Відповідно до частини другої статті 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Саме такий момент встановлений для договорів позики (стаття 1046 ЦК України).
Системне тлумачення частини четвертої статті 639, частини другої статті 640 та частини другої статті 1046 ЦК України свідчить про те, що нотаріально посвідчений договір позики слід вважати укладеним лише у випадку, якщо такий договір позики засвідчує факт передання грошових коштів (речей). Нотаріальної ж форми договору позики не достатньо для того, щоб вважати такий договір укладеним.
Отже, приписи частини четвертої статті 639 ЦК України щодо форми договору не є домінуючими і такими, що мають більш вищу юридичну силу, ніж норми частини другої статті 640 та статті 1046 ЦК України щодо моменту укладення договору позики (моменту передачі грошових коштів).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди, з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Письмова форма договору позики, з огляду на його реальний характер, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник,а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Частиною першою статті 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).
Згідно зі статтею 545 ЦК України кредитор, прийнявши виконання зобов'язання, повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Згідно зі статтею 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Отже, договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей.
Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов'язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії.
При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним.
Законодавством визначено, що момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 не оспорив факт отримання коштів за договором позики.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що договір позики укладено у відповідності вимогам закону.
Відповідно до п. 20 Договору, договір позики укладено у трьох примірниках, два з яких передано сторонам, а інший зберігається у справах приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кравченка О.О.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Як встановлено судом, позикодавець ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором позики виконав, однак, в порушення положень договору позики та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами наданими йому кредитором, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування коштами.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та пені за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та пені виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та пені до повного виконання грошового зобов'язання.
Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Згідно п. 1 Договору позики, договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти готівкою у сумі 83500,00 в строк до 26 липня 2021 року включно.
Відповідно до умов договору сума боргу в сумі 83500 грн. надана на строк 6 місяців, розмір пені становить: 83 500 х 0,5% х 184 дні = 76820 грн.
Позивачем заявлено вимоги про відшкодування інфляційних збитків за період серпень 2021 р. по червень 2024 р.
Індекс інфляції, відповідно до даних Державної служби статистики, надрукованих у газеті «Урядовий кур'єр», з серпня 2021 року по червень 2024 року становить: * (99.8/100) * (101.2/100) * (100.9/100) * (100.8/100) * (100.6/100) * (101.3/100) * (101.6/100) * (104.5/100) * (103.1/100) * (102.7/100) * (103.1/100) * (100.7/100) * (101.1/100) * (101.9/100) * (102.5/100) * (100.7/100) * (100.7/100) * (100.8/100) * (100.7/100) * (101.5/100) * (100.2/100) * (100.5/100) * (100.8/100) * (99.4/100) * (98.6/100) * (100.5/100) * (100.8/100) * (100.5/100) * (100.7/100) * (100.4/100) * (100.3/100) * (100.5/100) * (100.2/100) * (100.6/100) * (102.2/100) = 143.33711495839157 %
Таким чином, сума інфляційних втрат за вказаний період становить:
83500 грн. х (143.33711495839157 % / 100%) - 83500 грн. = 36186,49 грн.
Заявлені до стягнення позивачем суми основного боргу за договором, а також пені і інфляційні втрати, не спростовані відповідачем, такі позовні вимоги суд вважає обґрунтованими і доведеними в повному обсязі і такими, що підлягають до стягнення із боржника за договором відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи вище наведені положення законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача за первісним позовом на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1965,00 грн.
На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 26 січня 2021 року в сумі 196493,33 грн. яка складається із 83500,00 грн. основна сума боргу, 76820,00 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання, 36186,49 грн. інфляційні втрати та 1965 грн. коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст судового рішення складено 17 червня 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.