Справа № 466/1516/25
пр.№ 2/464/1319/25
23.06.2025 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої - судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Білінська К.-М.Є.
за участю: представника позивача Чернявської В.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг №229" до ОСОБА_1 про забов'язання вчинити дії щодо приведення квартири до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення,-
позивач Обслуговуючий кооператив "Бумеранг №229" звернувся в суд із позовом, в якому просить забов'язати відповідача ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 , до стану, що відповідає вимогам санітарно - гігієннічних норм експлуатації жилого приміщення: очистити квартиру від сміття, здійснити дератизацію і дезинфекцію квартири.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що житловий будинок АДРЕСА_2 є спільною власністю Обслуговуючого кооперативу «Бумеранг № 229», що є правонаступником Житлово-Будівельного кооперативу № 229, та знаходиться на його балансі. Згідно зі статутом ОК «Бумеранг № 229», затвердженим загальними зборами членів ОК «Бумеранг № 229» протоколом № 1/11/2016 від 22.11.2016 , метою створення обслуговуючого кооперативу «Бумеранг № 229» є експлуатація та управління багатоквартирним будинком. Метою Кооперативу, згідно п. 2.1 Статуту, є задоволення економічних, соціальних та інших потреб переважно членів Кооперативу, на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Предметом діяльності, як встановлено у п. 2.3 Статуту є підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав. На 1 поверсі будинку АДРЕСА_3 , яка складається з 2 кімнат, кухні та санвузла. Власником цієї квартири є відповідач, ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 4698 від 18.11.2024 року. Квартира відповідачем передано у фактичне користування її бувшому чоловіку ОСОБА_2 , який проживає в квартирі без відповідної прописки та/або реєстрації місця проживання. У відповідності до вимог п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 р. № 572 (в редакції Постанови КМ № 5 від 14.01.2009) власник квартири, житлового приміщення зобов?язаний не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, гуртожитку, порушують умови проживання громадян. В порушення встановлених законодавчих вимог упродовж останнього року з квартири АДРЕСА_4 постійно чути стійкий в?їдливий запах (сморід), який відчутно на сходовій клітці, з вікна квартири, сусідам неможливо відкрити вікна на провітрювання, оскільки смердить, а у під?їзді з?явилися таргани, миші. Зазначені обставини створюють нестерпні умови проживання мешканців будинку, порушують їх права на належні умови проживання, та нагальну необхідність приведення квартири до вимог санітарних норм. Тому на Загальних зборах Обслуговуючого кооперативу «Бумеранг № 229», які були проведені 16.10.2024 року, протокол Загальних зборах № 16/10/2024-3, було вирішено створити комісію для обстеження квартири АДРЕСА_4 в складі вибраних членів кооперативу щоби провести обстеження квартири, за наслідками якого скласти акт обстеження. Комісія була створена в кількості 4 членів в складі: голови кооперативу Задорожної 0.1., мешканки квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_3 , мешканки квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 , мешканки квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_5 16.10.2024 року з дозволу відповідача (власника квартири) комісією було проведено обстеження квартири, за наслідками якого складено акт обстеження санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення (будинку, квартири) АДРЕСА_8 від 16.10.2024 року. Проведеним обстеженням санітарно-гігієнічних норм експлуатації квартири встановлено, що в квартирі панує безлад, створені антисанітарні умови, а саме: квартира майже повністю захаращена величезною кількістю сміття, що розкладається, яке протягом декількох років збирає, заносить до квартири і зберігає у ній проживаючий у квартирі Фещин Осип. Вхідні двері в квартиру відкрились лише при сильному натиску, а при відкриті дверей було видно гори сміття. В квартирі наявний стійкий в?їдливий запах (сморід), який відчутно з вікна квартири, на сходовій клітці, а також встановлена наявність тарганів, мишей. На неодноразові звернення позивача до відповідача щодо порушення санітарних норм експлуатації квартири та прохання навести в квартирі лад, відповідач не реагувала, потім обіцяла що все виправить, однак так і не привела квартиру у відповідність до санітарних норм. Просить позов задоволити.
Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечила у повному обсязі, зазначивши, що вказана квартира набута у період її шлюбу з ОСОБА_6 за рахунок сплати нею пайових внесків. Після розірвання шлюбу її колишній чоловік ОСОБА_7 залишився у ній проживати, жодного її дозволу на це він не запитував. Саме ОСОБА_7 зносить до квартири непотріб, що призводить до вказаних у позові наслідків. Вона неодноразово зверталась до представників позивача про допомогу у цьому питанні, оскільки саме на неї ОСОБА_6 реагує вкрай агресивно, погрожує їй фізичною розправою, у разі її з'явлення до квартири, однак від позивача жодної допомоги у вирішенні цього питання вона не отримала. Оскількти вона не вчинила жодних дій, які б призвели до наслідків зазначених у позові просить відмовити в його задоволенні.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , з'ясувавши та встановивши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 є спільною власністю Обслуговуючого кооперативу «Бумеранг № 229», що є правонаступником Житлово-Будівельного кооперативу № 229, та знаходиться на його балансі.
Згідно зі статутом ОК «Бумеранг № 229», затвердженим загальними зборами членів ОК «Бумеранг № 229» протоколом № 1/11/2016 від 22.11.2016 , метою створення обслуговуючого кооперативу «Бумеранг № 229» є експлуатація та управління багатоквартирним будинком.
Згідно п. 2.1 Статуту Метою Кооперативу, є задоволення економічних, соціальних та інших потреб переважно членів Кооперативу, на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Предметом діяльності, як встановлено у п. 2.3 Статуту є підвищення життєвого рівня членів кооперативу, захист їх майнових інтересів і соціальних прав.
Судом встановлено, що на 1 поверсі будинку АДРЕСА_3 , яка складається з 2 кімнат, кухні та санвузла. Власником цієї квартири є відповідач - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 4698 від 18.11.2024 року.
Однак, судом встановлено, що вказана квартира набута у власність шляхом сплати пайових внесків у Житлово-Будівельному кооперативу №229 відповідачем ОСОБА_1 за період перебування у шлюбі з ОСОБА_10 .
Відповідно до ч.3 ст.384 Цивільного кодексу України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.
Згідно із ст.60 Сімейного кодексу України презюмується право спільної сумісної власності подружжя на майно набуте у власність за час шлюбу, оскільки положеннями ст.57 Сімейного кодексу України чітко визначено, яке майно є особистою власністю кожного із подружжя, а саме майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Майно набуте за час шлюбу шляхом сплати пайових внесків ЖБК положеннями ст.57 Сімейного кодексу України не віднесено до об'єктів, що належить до особистої власності одного з подружжя, а відтак, доки у судовому порядку не встановлено право особистої власності одного із подружжя на таке майно поширюється режим спільної власності, незалежно від титульного власника майна.
Крім того, згідно із положеннями ч.1,2 ст. 405 Цивільного кодексу України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
З огляду на зазначені обставини, враховуючи те, що відповідачка є титульним власником майна, а ОСОБА_10 як колишній член її сім'ї в силу ст.405 Цивільного кодексу України не втратив право на користування нею, останній на законних підставах проживає у спірній квартирі та користується нею .
Судом встановлено, що саме ОСОБА_10 вчинив дії, які призвели до наслідків зафіксованих 16.10.2024 року з дозволу відповідача (власника квартири) комісією у акті обстеження санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення (будинку, квартири) № 1 від 16.10.2024 року. Зазначені обставини визнаються як позивачем, так і відповідачем, а також підтвердженні показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Як ствердив представник позивача сама відповідачка жодних протиправних дій, які б призведи до вказаного стану квартири не вчиняла, а позов до неї пред'явлено виключно як до власника житла.
Проте, згідно із аналізом положеннями ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України, ст.4 ЦПК України відповідачем є особа порушила, не визнає чи оспорює право особи, яка звертається за судовим захистом.
Судом встановлено, що право позивача на належні санітарно- гігієнічні умови у будинку порушує саме мешканець квартири ОСОБА_10 , який на законних підставах проживає у вказаній квартирі, виходячи із положень ст.60 Сімейного кодексу України та ст.405 Цивільного кодексу України, проте, позивач як єдиний учасник судового процесу, який вправі залучати відповідачів чи співвідповідачів ( ст.51 ЦПК України) зазначеним правом не скористався, заявивши вимоги лише до титульного власника майна, яка жодних протиправних дій не вчинила.
Враховуючи те, що відповідачка як власник майна не вчинила дій, які б призвели до наслідків, що порушують право позивача на безпечні санітарно-гігієнічні умови проживання, а вимоги до особи, яка вчинила такі дії не заявлено, суд приходить до висновку, що покладення обов'язку приведення житла до належних норм лише на титульного власника житла, за відсутності її вини, не грунтується на вимогах закону та буде явно несправедливим, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,суд, -
в задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Бумеранг №229" до ОСОБА_1 про забов'язання вчинити дії щодо приведення квартири до стану, що відповідає вимогам санітарно-гігієнічних норм експлуатації жилого приміщення- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30 червня 2025 року.
Головуюча: