Справа №461/9657/24
03 липня 2025 року м.Львів.
Галицький районний суд м. Львова
у складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Маковської Д.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18 жовтня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101071604 майнових інтересів власника автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_1 . 08 вересня 2022 року о 15год. 40хв. у м. Львові на вул. Промисловій, 50/52, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу «Toyota», н.з. НОМЕР_1 (договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101071604), під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року у справі №466/7362/22 встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 . У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до рахунку №М000014489 від 04.10.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_1 становила 6706,80 гривень. Зазначена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 26 грудня 2022 року фахівцями ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» було складено страховий акт № 11.98009906/2/KOS, відповідно до якого загальний розмір страхового відшкодування становить 3511,68 гривень. Відповідно до платіжної інструкції №0104116849 від 04 січня 2023 року ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Toyota», н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 3511,68 гривень. Таким чином, фактичні витрати ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА», пов'язані з цим страховим випадком складають 3511,68 гривень. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» намагалося здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення Претензії № 906-101071604 від 26 вересня 2024 року на адресу відповідача. Однак, відповідач не сплатив суму боргу, жодної відповіді на претензію не надав. Таким чином, ПрАТ «СК «ГРАВЕ Україна» не вдалося врегулювати даний спір самостійно. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по виплаті страхового відшкодування, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.12.2024 року позовну заяву було передано за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова.
10.02.2025 року позовна заява надійшла до Личаківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27.02.2025 року позовну заяву було передано за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова.
24.03.2025 року позовна заява надійшла на адресу Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечив. Також, зазначив, що транспортний засіб яким він керував та за участю якого відбулось ДТП належить військовій частині НОМЕР_3 .
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2021 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101071604 майнових інтересів власника автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_1 / а. с. 17/.
08 вересня 2022 року о 15 год. 40 хв. у м. Львові на вул. Промисловій, 50/52, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого транспортного засобу «Toyota», н.з. НОМЕР_1 (договір добровільного страхування «Граве КАСКО» №101071604), під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 листопада 2022 року у справі №466/7362/22 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та звільнено його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення, оголосивши йому усне зауваження. Провадження у справі закрито / а. с. 28-29/.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль ОСОБА_2 . Відповідно до рахунку №М000014489 від 04.10.2022 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota», н.з. НОМЕР_1 становила 6706,80 гривень.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховим випадком, про що 26 грудня 2022 року фахівцями ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» було складено страховий акт № 11.98009906/2/KOS, відповідно до якого загальний розмір страхового відшкодування становить 3511,68 гривень /а. с. 39/.
Відповідно до платіжної інструкції №0104116849 від 04 січня 2023 року ПрАТ «СК «ГРАВЕ УКРАЇНА» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Toyota», н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 3511,68 гривень /а. с. 40/.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» скерувало 26.09.2024 року претензію № 906-101071604 від 26 вересня 2024 року на адресу ОСОБА_1 .
З технічного талону транспортного засобу вбачається, що транспортний засіб «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 належить Військовій частині НОМЕР_4 .
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статями 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В силу приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.
У відповідності до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат)
У відповідності до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
В силу п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 8 його постанові від 01 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що володільцем транспортного засобу «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 є Військова частина НОМЕР_4 .
Відповідно до чч. 1, 3 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Частиною 1 ст.48 ЦПК визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
Згідно зі ст.51 ЦПК суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Статтею 175 ЦПК встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У постанові від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц Велика палата ВС вказала, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача, адже володільцем транспортного засобу «Opel», реєстраційний номер НОМЕР_2 є Військова частина НОМЕР_4 , а не ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст.4, 10, 12,13, 19, 141, 258, 263-265, 268, 272 ЦПК України, ст. 979, 993, 1166,1187, 1188, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», суд ,-
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення проголошено 07.07.2025 року о 15 год. 00 хв.
Суддя О.Р. Юрків.