Єдиний унікальний номер справи 333/5830/25
Номер провадження 2-н/333/579/25
іменем України
про відмову у видачі судового наказу
08 липня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Стоматов Е.Г., перевіривши відповідність заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «керуюча компанія «мрія» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості по внескам на витрати з управління багатоквартирним будинком за період з 01 лютого 2022 року по 31 серпня 2023 року у загальному розмірі 4 046 гривень 72 копійки, крім того, судового збору у розмірі 302 гривні 80 копійок, вимогам ЦПК України, -
02 липня 2025 року в провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя в порядку наказного провадження надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «керуюча компанія «мрія» про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості по внескам на витрати з управління багатоквартирним будинком за період з 01 лютого 2022 року по 31 серпня 2023 року у загальному розмірі 4 046 гривень 72 копійки, крім того, судового збору у розмірі 302 гривні 80 копійок.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Пунктом 3 ч. 1ст. 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання чи перебування, якщо інше не передбачено законом.
16 травня 2025 року відповідно до ч. 7 ст. 165 ЦПК України суддею було сформовано засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З відповіді № 1540271 з Єдиного державного демографічного реєстру від 02 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
02 липня 2025 року, відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, було направлено запит до Департаменту адміністративних послуг про надання відомостей щодо реєстрації місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі громади/Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07 липня 2025 року до суду надійшов лист Департаменту адміністративних послуг від 04 липня 2025 року № 06.4-06/02/16623 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 02.04.1998 року по 29.10.2009 року.
07 липня 2025 року до суду надійшов лист Департаменту адміністративних послуг від 04 липня 2025 року № 06.4-06/02/16622 про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.05.2004 року.
Однак, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «керуюча компанія «мрія» звернувся саме про солідарне стягнення боргу.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги заявлені Товариства з обмеженою відповідальністю «керуюча компанія «мрія» між собою пов'язані і окремий їх розгляд неможливий.
Як роз'яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є судовим рішенням та одночасно виконавчим документом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Беручи до уваги наведене, враховуючи, що отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване місце проживання боржника, суд, у відповідності до положень ч. 9 ст. 165 ЦПК України, вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається, з заяви про видачу судового наказу заява не підписана представником ТОВ «КК «МРІЯ».
Виходячи з наведеного, суддя вважає, що у видачі наказу слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Суд вважає необхідним роз'яснити стягувачу наслідки відмови у видачі судового наказу.
Так, згідно з ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 3-6 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 163, 164, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд -, -
Відмовити ТоваристВУ з обмеженою відповідальністю «керуюча компанія «мрія» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості по внескам на витрати з управління багатоквартирним будинком за період з 01 лютого 2022 року по 31 серпня 2023 року у загальному розмірі 4 046 гривень 72 копійки, крім того, судового збору у розмірі 302 гривні 80 копійок.
Роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов