Справа № 317/2810/25
Провадження № 3/317/1475/2025
03 липня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,
27.05.2025 р. о 10 год. 08 хвил., гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Kadett» номерний знак НОМЕР_2 по с. Малишівка, Запорізького району, Запорізької області, по трасі Н-08/ділянці поля, при цьому не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, яка здійснювалась шляхом ввімкнення проблискового маячка синього та червоного кольорів та гучномовця, на що водій не реагував, тим самим порушив п.2.4, п.8.9.б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 не з'явився за невідомою суду причиною, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв'язку (а.с.9,11). Крім того, в приміщенні суду судову повістку на ім'я ОСОБА_1 було отримано під розписку для передання ОСОБА_2 (а.с.10).
Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, за обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Коломоєць І.В., яка в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим останній і скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить ст. 268 КУпАП.
Представником особи, що притягається до адміністративної відповідальності - адвокатом Коломоєць І.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі. Обґрунтовуючи клопотання адвокат послалась на те, що ОСОБА_1 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, тому просила розглядати справу без його участі. ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні визнає та просила суворо не карати (а.с.12).
Дослідивши матеріали справи та доводи адвоката, викладені нею у письмову клопотанні про визнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненому ним правопорушенні, яка підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 343042 від 27.05.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП (а.с.3);
- довідкою адмінпрактики УПП в Запорізькій області ДПП, згідно якої за базою даних «ІПНПУ» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 18.01.2025 р. (а.с.5);
- рапортом інспектора УПП в Запорізькій області ДПП від 29.05.2025 р., складеного за обставинами вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, зокрема, 27.05.2025 р. під час несення служби у денну службу у Запорізькому районі у складі екіпажу «Хижак № 702» разом зі старшим лейтенантом поліції Радченком А.А., під час проведення мобілізаційних заходів щодо виявлення осіб у розшуку, предмет та речей, обіг яких заборонено законодавством, при спільному відпрацювання з СБУ, приблизно о 10:08 годині, під час зупинки транспортного засобу «Opel Kadett», державний номерний знак НОМЕР_3 , водія якого не виконав законну вимогу про зупинку транспортного засобу та пришвидшив рух. Ними було прийнято рішення про переслідування транспортного засобу. Під час переслідування подій наражав на небезпеку себе, пасажирів та оточуючих. Через деякий час переслідування на ділянці дороги у напрямку с. Малишівка, у полі, шляхом блокування, було зупинено транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Також в автомобілі перебував шестирічний син ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . На запитання щодо не зупинки та не виконання вимог про зупинку поліцією - своїх дій чітко пояснити не змогли. Від надання будь-яких пояснень відмовились, за що відносно ОСОБА_1 було складено електронний протокол за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП ЕПР №343042 за порушення п.п.2.4, 8.9 «б» ПДР України (а.с.6). - відеозаписами, які міститься на DVD-диску, долученому до матеріалів справи, на яких зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, а саме факт невиконання ОСОБА_1 вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу, переслідування працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 до його зупинки шляхом блокування (а.с.7).
Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію». Тому здійснений поліцейським відеозапис є допустимим доказом. Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані події правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 статті 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено настання відповідальності за вказане адміністративне правопорушення за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних силах України про зупинку транспортного засобу, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Пунктом 2.4. Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до пункту 8.9 «б» вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.4. та п.8.9 «б» Правил дорожнього руху, якими визначено, що на вимогу поліцейського за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Тобто, санкція ч. 1 ст. 122-2 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, відповідно до абзацу третього пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №17 від 19.12.2008) позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП (80731-10). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.
Об'єктивно з'ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто грубому порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, його ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь його провини, суд вважає з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ОСОБА_1 слід визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та адміністративне стягнення слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення саме у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 122-2, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 (три) місяці.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя Д.О. Каряка