19 червня 2025 рокуСправа № 140/12140/24 пров. № А/857/9075/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,
при секретарі судового засідання - Волчанського А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції м.Львові справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року (суддя Шепелюк В.Л., м. Луцьк, повний текст складено 28 січня 2025 року), -
У жовтні 2024 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі ФОП) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024 №0196550705 (далі ППР).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В доводах апеляційної скарги вказує на не проведення позивачем контрольно-розрахункової операції через програмні реєстратори розрахункових операцій (далі ПРРО).
Також зазначає, що Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (далі Головне управління-1) при проведенні фактичної перевірки не враховано акти приймання-передачі товарів до договору комісії, так як господарська діяльність платника податків в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не має ознак комісійної торгівлі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав доказів, які б беззаперечно спростовували зафіксовані в первинних документах господарські операції щодо придбання позивачем товару, який реалізовувався ним у магазині; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених допустимими доказами; відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем ведення обліку товарних запасів. Натомість, надані позивачем документи підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходилися у місці продажу.
Щодо контрольно-розрахункової операції зазначив що видані позивачем фіскальні чеки відповідають вимогам «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі Положення №13).
Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з частково правильним застосуванням норм матеріального права і без порушення норм процесуального права, однак оскаржуване судове рішення не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що на підставі наказу від 11.06.2024 №1324-п Головним управлінням-1 проведена фактична перевірка магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: м. Чортків, вул. Шевченка, 10 з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки.
За результатами перевірки складений акт перевірки від 20.06.2024 на бланку №002504 (далі Акт перевірки), у висновках якого контролюючий орган вказав на порушення суб'єктом господарювання вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265/95-ВР).
В Акті перевірки зазначено, що розрахункові операції в готівковій формі на повну вартість покупки 1098 грн не проведено через ПРРО, розрахунковий документ не створено, не надруковано та не видано особі, яка отримала товар. Також вказано, що не ведеться у порядку, передбаченому законодавством, облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання, а також не надано первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу на загальну суму 1285043 грн.
Позивачем подано заперечення до Акта перевірки.
Листом від 16.07.2024 №12060/6/19-00-07-10 Головне управління-1 повідомило позивача, що заперечення не може бути розглянуто по суті, оскільки граничним терміном подання заперечень було 11.07.2024. Крім того, 21.06.2024 матеріали фактичної перевірки направлено до Головного управління (орган ДПС за основним місцем реєстрації платника).
На підставі вказаного Акта перевірки Головним упралвінням прийнято ППР, яким за порушення пунктів 1,2,12 статті 3 Закону №265/95-ВР застосовано штрафні санкції на суму 1285043 грн.
Вказане ППР позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС України, проте рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги від 27.09.2024 №29193/6/39-00-06-03-02-01, оскаржуване ППР залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК.
Разом з тим, оскільки доводи позивача щодо неправомірності проведення Головним управлінням фактичної перевірки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані висновками суду першої інстанції, а відповідачем дані обставини не оскаржуються, рішення суду в цій частині апеляційному перегляду не підлягає.
Згідно з висновком, викладеним в Акті перевірки, ФОП у своїй діяльності допустив порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Приписами статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані, зокрема:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
Згідно з «Переліком груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №231, смартфони та мобільні телефони (код згідно з УКТЗЕД 8517120000) віднесені до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Таким чином, оскільки ФОП здійснює діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, то, відповідно, на нього поширюються обов'язки, передбачені наведеними вище правовими нормами.
В господарській одиниці, що за адресою АДРЕСА_1 , ФОП використовує ПРРО фіскальний номер 4000856844.
Згідно з статтею 2 Закону №265/95 програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб'єктом господарювання.
Відповідно до розділу ІV «Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 (далі Порядок №317), Суб'єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг або операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов'язані дотримуватись встановлених статтями 3, 4 Закону 265/95-ВР порядків проведення розрахунків, зокрема:
застосовувати лише переведені у фіскальний режим роботи ПРРО, які зареєстровані у Реєстрі і не виключені з нього, з додержанням порядку їх застосування, встановленого законодавством;
здійснювати розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій;
надавати особі, яка:
отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи такі, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, під час отримання товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дає змогу особі його зчитати та ідентифікувати з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Як слідує з матеріалів справи, контролюючим органом до початку проведення перевірки було проведено контрольну розрахункову операцію, а саме, придбано ремінець Alpine loop для Apple Watch за ціною 599 грн та кабель Apple Lighting to USB Cable за ціною 599 грн.
Відповідач зазначає, що розрахункові операції в готівковій формі на повну вартість покупки в сумі 1098 грн не проведено через ПРРО, розрахункові документі не створено, не надруковано та не видано особі, яка придбавала товар. Натомість, на вартість реалізованого товару видно нефіскальні чеки від 11.06.2024 №№ 543823 та 543835.
Апеляційним судом встановлено, що в Акті перевірки зафіксовано дату початку фактичної перевірки 11.06.2024 о 12:26.
Втім, розрахункові документи від 11.06.2024 №№ 543823 та 543835 видані пізніше, а саме: о 12:33 та 12:37, тобто після проведення розрахункової операції і початку фактичної перевірки, що зафіксовано в Акті перевірки.
Враховуючи наведені правові норми у контексті встановлених обставин справи, позивач мав обов'язок провести розрахункову операцію через ПРРО, однак цього не зробив, у зв'язку чим порушив пункти 1-2 статті 3 Закону №265/95. Доказів того, що режим роботи ПРРО був технічно неможливим або недоступним, позивачем не наведено.
Судом першої інстанції не надано правової оцінки вказаним обставинам, разом з тим, висновок про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині є помилковим.
Оцінюючи доводи відповідача в частині не врахування первинних документів на півтердження обліку походження товарних запасів, поданих позивачем під час перевірки, так як господарська діяльність платника податків в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » не має ознак комісіи?ноі? торгівлі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Міністерством фінансів України наказом від 03.09.2021 №496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі Порядок №496).
Порядок №496 визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі ФОП), які відповідно до Закону зобов'язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такого ФОП.
Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку (пункт 1 розділу Порядку № 496).
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно із абзацом 1 пункту 2 Розділу І Порядку №496 документами, які підтверджують облік та походження товарів є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі Форма обліку), та первинні документи.
За змістом пункту 1 Розділу 2 Порядку №496 облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об'єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об'єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об'єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об'єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід'ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов'язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ Порядку №496 Форма обліку ведеться за вибором ФОП у паперовій або в електронній формі.
Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається: продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій; внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання; знищення або втрата товару; повернення товару постачальнику; використання товарів на власні потреби; у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком
Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів (пункт 4 Розділу ІІ Порядку №496).
Пунктом 11 Розділу ІІ Порядку №496 передбачено, що форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред'явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об'єкті) такої ФОП.
Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.
Таким чином, згідно з вимогами порядку №496 Форма обліку повинна містити відомості про усі первинні документи, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару, а зазначення таких реквізитів у Формі обліку повинне співпадати з кореспондуючими у первинних документах, котрі є невід'ємною частиною такого обліку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав контролюючому органу документи, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації, а саме: договір комісії від 07.06.2024 № ВД-07-06-24-ТЄ (далі Договір комісії), акти приймання передачі товарів від 07.06.2024 та від 10.06.2024 до Договору комісії, форми ведення обліку товарних запасів.
Факт надання вказаних документів відображений контролюючим органом в Акті перевірки.
Зазначені документи були надані контролюючому органу і в ході проведення фактичної перевірки, а також надіслані 11.06.2024 на адресу Головного управління-1 та отримані контролюючим органом 14.06.2024, тобто до закінчення фактичної перевірки, а також долучалися до скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження.
Водночас, у цьому ж Акті перевірки контролюючий орган, попри надані позивачем документи, вказав, що позивачем не надано первинних документів щодо отримання (надходження) товару у магазині, зробивши на підставі цього висновок про порушення позивачем встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які необліковані у встановленому порядку та за встановленою формою.
Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з наведеними доводами, оскільки за змістом приписів Порядку №496 документами, які підтверджують облік та походження товарів, є Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку, та первинні документи.
Первинними документами згідно з Порядком № 496 є опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Тобто, за приписами вказаного Порядку до первинних належать, зокрема, й інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, як вже зазначено вище, позивач надав контролюючому органу первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, зауважень щодо змісту, форми яких контролюючий орган в Акті перевірки не зазначив. Також будь-яких застережень стосовно правильності заповнення позивачем Форми ведення обліку товарних запасів в Акті перевірки податковий орган не навів.
Водночас, не взяття до уваги контролюючим органом первинних документів наданих платником в ході проведення перевірки, з підстав і?х невідповідності, не свідчить про і?х не надання.
Матеріалами справи підтверджується, що Договір комісії, акти приймання передачі товарів від 07.06.2024 та від 10.06.2024 до Договору комісії містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальників та отримувача товару (постачальник (комітент) - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , отримувач (комісіонер) - ФОП, дату проведення операції (дата передання товарів, зазначених в актах, на комісію), найменування, кількість та вартість товару (найменування, кількість та вартість кожної окремої одиниці товару чітко зазначені в актах приймання-передачі).
Тобто, вказані документи повною мірою ідентифікують постачальника та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару та мають всі ознаки первинних документів, які передбачені Порядком № 496.
За частиною 1 статті 1011 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно до частиною 1 статті 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
З аналізу вказаних норм не випливає обов'язок комісіонера надати інші документи про походження товару, окрім договору та акту приймання-передачі.
Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі №640/966/20 вказав, що при поданні первинних документів, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку вони повинні бути досліджені в судовому засіданні та їм повинна бути надана правова оцінка.
Доводи відповідача фактично ґрунтуються на аналізі реальності здійснення господарської операції за Договором комісії, яка, може бути перевірена контролюючим органом під час проведення відповідної перевірки платника податків. Водночас, реальність виконання умов договору комісії не є предметом розгляду у цій справі.
Разом з тим, за обставинами справи предметом фактичної перевірки є дотримання платником податків (позивачем) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем контролюючому органу під час фактичної перевірки документи повною мірою ідентифікують постачальників та отримувача товару, дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару та мають всі ознаки первинних, які передбачені Порядком № 496, а тому, у розумінні приписів Порядку №496, є належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації. Отже, на момент проведення перевірки та здійснення реалізації товару у позивача були наявні первинні документи на їх придбання, що свідчить про їх належний облік та підтверджено поданням їх копії до матеріалів справи.
Відповідач не надав оцінки первинним документам, які були надані позивачем під час проведення перевірки, а також були долучені до заперечення на Акт перевірки та скарги на ППР, не надав належних доказів, що могли б спростувати відображені у первинних документах господарські операції щодо отримання позивачем товару, який реалізовувався у його господарській одиниці. Крім того, в Акті перевірки податковий орган не зазначив жодних зауважень щодо форми і змісту наданих документів та правильності заповнення позивачем Форми ведення обліку товарних запасів.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95 є безпідставним та необґрунтованим та спростовується наявними у матеріалах справи та дослідженими судом доказами.
Зважаючи на те, що відповідачем не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем ведення обліку товарних запасів, ППР в частині застосування до ФОП штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1283945 грн є протиправним та підлягає скасуванню, а позов підлягає частковому задоволенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, частково неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування ППР про застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 1098 грн, відтак рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
В решті рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування судового рішення в цій частині та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.07.2024 №0196550705 про застосування штрафних (фінансових санкцій) на суму 1098 гривень скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.
В решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Cуддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено та підписано 07.07.2025 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Онишкевича Т.В. з 20.06.2025 по 27.06.2025 та перебуванням у відпустці судді-доповідача Качмара В.Я. з 30.06.2025 по 04.07.2025.