07 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/29551/23 пров. № А/857/31652/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, головуючий суддя - Сидор Н.Т., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,-
Позивач - ТзОВ «СКІФ ІНВЕСТ» звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400275/2 від 07.11.2023 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000868 від 07.11.2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400275/2 від 06.11.2023 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000867 від 06.11.2023 року; визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000303/2 від 06.11.2023 року; визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2023/000584 від 06.11.2023 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що позивач здійснив поставку товарів та їх подальше митне оформлення. Митну вартість товару визначено позивачем за першим методом (за ціною договору). В підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару та обраного методу її визначення позивачем до декларації додано документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Вказані документи, на переконання позивача, не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, ціни та якості задекларованих товарів. Доводи позивача зводяться до того, що Митниця, приймаючи оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару не врахувала усі ключові обставини, а надаючи вимогу і обираючи метод коригування митної вартості за ст. 60 МК України діяла не у межах та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці від 07.11.2023 року №UA209000/2023/400275/2 про коригування митної вартості товарів; визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.11.2023 року №UA209140/2023/000868; визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці від 06.11.2023 року №UA209000/2023/400275/2 про коригування митної вартості товарів; визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.11.2023 року №UA209140/2023/000867; визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці від 06.11.2023 року №UA209000/2023/000303/2 про коригування митної вартості товарів; визнано протиправною та скасовано картку відмови Львівської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.11.2023 року №UA209190/2023/000584.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У зв'язку із цим, спірні рішення прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 09.02.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» та компанією SUN-KING KNITTED BELT PRODUCT LTD (Китай) укладено контракт № 111, згідно з яким продавець продає, а покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 28.06.2023 року №FQSY-042-CP230628E2 покупець придбав у продавця товар.
06.11.2023 року декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140031184U8, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
пакувальний лист №FQSY-042-CP230628E2 від 28.08.2023 року; рахунок-проформа №FQSY-042-P230628E2 від 28.06.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) №FQSY-042-CP230628E2 від 28.08.2023 року; коносамент № XMNLEG2309019 від 09.09.2023 року; автотранспортна накладна UN/2126/T від 03.11.2023 року; сертифікат про походження товару № C237297394081476 від 18.09.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR:8500380 від 05.09.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 89 від 30.10.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 94 03.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000236 від 03.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № 01\03 від 03.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № 3/11- від 03.11.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 111 від 09.02.2023 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 2 від 15.11.2017 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 250603-23 від 06.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 007/ТБО від 15.07.2020 року; договір (контракт) про перевезення №290623-001 від 29.06.2023 року; лист отримувача № 255 від 04.10.2023 року; опис вантажу від 06.11.2023 року; копія митної декларації країни відправлення № 350120230013583407 від 04.09.2023 року; лист № 06/11-23-02 від 06.11.2023 року; прайс лист від 28.06.2023 року; заявка № 0026 від 31.10.2023 року; заявка № 101 від 01.09.2023; платіжна інструкція № 3771 від 30.10.2023 року; платіжна інструкція № 3849 від 06.11.2023 року.
Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.
У відповідь на вимогу декларантом подано: прайс лист; заявка договору № 2 від 15.11.2023 року МД Транс; заявка № 0026 від 31.10.2023 року до договору № 290623-001 від 29.06.2023 року, платіжні інструкції - отримувач -МД Транс, оплата послуг перевезення та ТЕО.
Однак, 07.11.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400275/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
- відповідно до умов Контракту на перевезення 290623-001 від 29.06.2023 року конкретні умови перевезення зазначаються у замовленні, яке є невід'ємною частиною договору, замовлення до митного оформлення не надано;
- відповідно до інформації, що міститься у рахунку № 89 від 30.10.2023 року та №94 від 03.11.2023 року підприємством, яке здійснило організацію морського перевезення та ТЕО є ТОВ «МД Транс», договір із зазначеним підприємством до митного оформлення не надано;
- підсумкове числове значення у рахунку-проформі містить розбіжність - сума цифрами (англ.текст) не відповідає розшифровці прописом.
Отже Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: “Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало: товар № 1 - МД від 03.10.2023 року № UA100380/2023/614116 митна вартість становить 4,27 дол. США за кг; товар № 2 - МД від 11.10.2023 року № UA100100/2023/448106 митна вартість становить 2,71 дол. США за кг; товар № 4 - МД від 17.10.2023 року № UA205170/2023/32272 митна вартість становить 3,64 дол. США за кг; митну вартість скориговано для товару № 6 застосовано метод 2а (ст. 59 МКУ) ідентичні товари: товар № 6 - МД від 19.10.2023 року № UA209140/2023/29430 митна вартість становить 3,117 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № /2023/000868.
Також 10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ ІНВЕСТ» та компанією Qingdao Dawson Import and Export Co. LTD (Китай) укладено контракт № 110, згідно з яким продавець продає, а покупець закуповує промислові товари, а також інші товари в асортименті, кількості і за цінами, що вказані в інвойсах (рахунках постачальника), які є невід'ємною частиною даного Контракту.
На виконання вимог вказаного Контракту від 10.01.2023 року № 110 позивач здійснив поставку 2 партій товарів, відносно яких відповідачем в подальшому було прийнято 2 оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів, з приводу яких суд послідовно встановив наступне.
Щодо оскаржуваного рішення № UA209000/2023/400275/2 від 06.11.2023 року.
На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 04.07.2023 року № ZDJ2378851606 покупець придбав у продавця товар.
06.11.2023 року декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209140031070U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
пакувальний лист № ZDJ1123483 від 07.09.2023 року; рахунок-проформа від 04.07.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № ZDJ1123483 від 07.09.2023 року; коносамент № NGBLEG2309106 від 13.09.2023 року; автотранспортна накладна (№ /2127/T від 02.11.2023 року; сертифікат про походження товару № CCPIT480 2304157346 23C3702A21 від 26.09.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару- повідом. сист. SWIFT MUR: 850034 від 07.07.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR: 850038 від 13.09.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 295-1 від 02.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 90 від 30.10.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги 92 від 02.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № 2/11 від 02.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - довідка про транспортні витрати № б/н від 03.11.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 110 від 10.01.2023 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 2 від 15.11.2017 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 250603-23 від 06.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 007/ТБО від 15.07.2020 року; договір (контракт) про перевезення № 17052023/1 17.05.2023 року; договір (контракт) про перевезення № 3110/1 від 31.10.2023 року; договір (контракт) про перевезення № 8 від 01.01.2023 року; лист отримувача № 268 від 18.10.2023 року; інші некласифіковані документи - опис вантажу від 06.11.2023 року; копія митної декларації країни відправлення № 310120230516724822 від 08.09.2023; лист № 06/11-23-01 від 06.11.2023 року; прайс лист від 04.07.2023 року; заявка № 0024 від 30.10.2023 року; заявка № 102 від 06 вересня 2023 року; платіжна інструкція № 1865 від 03.11.2023 року; платіжна інструкція № 3772 від 30.10.2023 року.
Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.
У відповідь на вимогу декларантом подано: прайс лист; заявку № 19 для фірми Транс-Лайн; платіжну інструкцію для рахунку № 1865 отримувач-МД транс; платіжну інструкцію для рахунку № 3772 отримувач - МД Транс, експортну МД країни відправлення (Китай), заявку на ТЕО № 102 для МД Транс; заявку № 0024 від 30.10.2023 до договору № 17052023/1 на здійснення перевезення автотранспортом ТзОВ Марека Логістік.
Однак, 06.11.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400275/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
- у контракті купівлі-продажу відсутні розшифровка Прізвищ та імен підписантів;
- відповідно до умов контракту п. 5.1.4 оплата за товар здійснюється згідно умов Контракту та інвойсів.у рахунку-проформі зазначено наступні умови оплати - 30% передоплати, залишок до копії коносаменту. Сума проформи - 36058,95, відповідно 30% =10817,68 дол.США, сума свіфт на попередню оплату дорівнює -10835,99;
- відповідно до умов Контрактів на перевезення конкретні умови перевезення зазначаються у Замовленні/Заявці, які є невід'ємною частиною договору, Замовлення до митного оформлення не надані;
- до митного оформлення надано рахунок на оплату морського перевезення-постачальник послуг ТзОВ МД ТРАНС, рахунок містить посилання на договір № 2 від 15.11.2017. Договір до митного оформлення не надано. За власним бажанням декларантом надано лист отримувача, щодо використання у власному виробництві товарів, що ввозяться.
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: “Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ МІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувало:товар №1 - МД від 11.10.2023 року № UA100100/2023/448106 митна вартість становить 2,71 дол. США за кг; товар №2 №4 - МД від 13.10.2023 року № UA100100/2023/448426 митна вартість становить 1,81 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № /2023/000867.
3. Щодо оскаржуваного рішення № /2023/000303/2 від 06.11.2023 року.
На виконання вимог контракту згідно інвойсу від 26.08.2023 року №ZDJ1123458 покупець придбав у продавця товар.
06.11.2023 року декларант позивача з метою митного оформлення вказаного товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209190054261U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації. Разом із вказаною митною декларацією в якості підстави застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації:
пакувальний лист № ZDJ1123458 від 26.08.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № від 26.08.2023 року; коносамент № від 31.08.2023 року; автотранспортна накладна № UN/2128/T від 02.11.2023 року; супровідний документ №23PL322080NS68ZR58 від 30.10.2023 року; сертифікат про походження товару №23C3702A2155/00075 від 26.09.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR: 850033426.300823 від 30.08.2023 року; банківський платіжний документ, що стосується товару - повідом. сист. SWIFT MUR: 850038275.220623 від 22.06.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 02\0211 від 02.11.2023 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2/11-3 від 02.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0000234 від 02.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 91 від 02.11.2023 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 88 від 30.10.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 110 від 10.01.2023 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 2 від 15.11.2017 року; внутрішній договір (контракт) доручення № 250603-23 від 06.03.2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 140423-МБ від 14.04.2023 року; лист отримувача № 269 від 18.10.2023 року; опис вантажу від 06.11.202 року 3; сертифікати якості; копія митної декларації країни відправлення № 422720230000780058 від 29.08.2023 року; прайс лист від 19.06.2023 року.
Відповідачем заявлено вимогу про надання додаткових документів.
У відповідь на вимогу декларантом подано: рахунки на надання транспортних послуг.
Однак, 06.11.2023 року Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000303/2 в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:
- відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року № 57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956) у гр. 16, 23- CMR-зазначається ім'я, адреса та штамп перевізника - наявні печатки та реквізити ФОП ОСОБА_1 , рахунок про транспортні витрати видано ТзОВ «Транс Лайн ЛТД», документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні. Договір на перевезення вантажу до митного оформлення не надано та оплата за надані транспортні послуги не надавалась;
- коносамент зазначений в експортній декларації COSU8043028620 до митного оформлення не наданий;
- відповідно до Incoterms 2020 термін FOB (Франко борт (... назва порту відвантаження)) за яким продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від 30.10.2023 № 88 та № 91 від 02.11.2023 не містять відомостей щодо згаданих складових, як то обробку оцінюваних товарів (навантаження, розвантаження, митні формальності в країні експорту, тощо).
З приводу застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: “Використано метод 2 ґ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: МД № 23UA205140089619U3 від 26.10.2023 року та МД №23UA209140023823U8 від 01.09.2023 року, де митна вартість такого товару становить 2,34 дол. США за кг. Коригування на розмір партії товару та комерційні рівні не здійснювалося.».
В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № /2023/000584.
Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1-3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 55 Митного кодексу письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 року справа №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 року у справі №820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Як слідує з матеріалів справи, при проходженні митного контролю позивачем подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості є не конкретизованим та безпідставним..
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.
Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.
Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Враховуючи вищенаведені норми закону та обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №380/29551/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді Т. В. Онишкевич
Н. М. Судова-Хомюк