07 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/5219/24 пров. № А/857/22081/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Адміністрації державної спеціальної служби транспорту на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року про роз'яснення судового рішення, головуючий суддя - Кедик М.В., постановлена у м. Львів, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року у справі №380/5219/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2024 року визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 01.12.2023 року № 224 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги; зобов'язано Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення суду, в частині, що стосується на 1 січня якого календарного року (2023 року чи 2024 року).
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду - задоволено повністю; роз'яснено, що на виконання рішення суду при призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2023 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, Адміністрація державної спеціальної служби транспорту подала апеляційну скаргу на неї, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом надані помилкові роз'яснення щодо встановлення розміру прожиткового мінімуму при призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення та усунення суперечок щодо розуміння резолютивної частини рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року під час виконання, наявні підстави для роз'яснення рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Підстави подання та порядок розгляду заяви про роз'яснення судового рішення чітко врегульовані ст. 254 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Роз'яснення судового рішення стосується недотримання вимоги ясності, визначеності такого, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Виходячи із наведеного, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач просив роз'яснити судове рішення, в частині того, з якого календарного року 2023 чи 2024 визначати прожитковий мінімум встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня.
Приймаючи рішення у справі по суті спору, суди виходили з того, що відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності; у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Разом з тим, в резолютивній частині судового рішення не зазначено, що з якого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб слід виходити при призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням військової служби.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованою заяву про роз'яснення судового рішення, оскільки зазначені обставини роблять його незрозумілим та ускладнюють його виконання, в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів звертає увагу, що суб'єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Адміністрації державної спеціальної служби транспорту залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року про роз'яснення судового рішення у справі №380/5219/24 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич