07 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/688/25 пров. № А/857/24523/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року про повернення позовної заяви, головуючий суддя - Дудар О.М., постановлена у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив визнати противоправною бездіяльність відповідача по розгляду рапорта від 30 грудня 2024 року у термін передбачений "Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України", затвердженого наказом Міністерства оборони України 06 серпня 2024 року №531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за №1214/42559; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати відповідь по суті рапорта від 30 грудня 2024 року.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст.ст.160, 161 КАС України (для суду та відповідача(-ів)).
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 27.01.2025 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року позовну заяву і додані до неї документи повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що позивачем подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків 24.03.2025 року з наданням відповідних доводів та доказів.
На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10.06.2025 року позивачем не усунуто недоліки, що зазначені в ухвалі суду від 27.01.2025 року.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
Як встановлено статтями 160, 161 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із приписами статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Позовна заява повертається позивачеві, зокрема якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ст.ст.160, 161 КАС України (для суду та відповідача(-ів)).
Приймаючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що у позовній заяві позивач зазначав третіх осіб - Військову частину НОМЕР_2 та Міністерство оборони України, а позивачем у позовній заяві не зазначено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що у разі прийняття рішення у справі, останнє може вплинути на права, інтереси або обов'язки Військової частини НОМЕР_2 та Міністерства оборони України.
При цьому, статтею 160 КАС України не передбачено зазначення у позовній заяві обставин та доказів, які б свідчили про те, що у разі прийняття рішення у справі, останнє може вплинути на права, інтереси або обов'язки третіх осіб.
Такі вимоги передбачені при поданні заяви про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.
При цьому, вимоги ст. 169 КАС України застосовуються до позовної заяви, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу.
Колегія суддів також зазначає, що у разі незазначення підстав для залучення третіх осіб у справі, суд своєю ухвалою має право відмовити в їх залученні, як встановлено ст. 49 КАС України.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що 27.01.2025 року позивачем подано заяву про усунення недоліків з відповідними додатками, яка не тільки обґрунтована необхідністю продовження строку на усунення недоліків позовної заяви, але й містить доводи щодо залучення третіх осіб у справі, про що судом попередньої інстанції не вказані доводи не взялись до уваги та й взагалі не вирішувались.
Таким чином, колегія суддів вважає про те, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку щодо залишення позовної заяви без руху, у повній мірі не розглянув заяви позивача щодо необхідності залучення третіх осіб, в результаті чого помилкового застосував норми ст. 169 КАС України та повернув позовну заяву.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", №47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним". Для того щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Так, суд першої інстанції перевіряючи на відповідність виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху жодним чином не обґрунтував неможливість прийняття такої заяви.
Відтак, приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач у встановлений строк не усунув недоліки вказані судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, чим допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року про повернення позовної заяви у справі №460/688/25 - скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич