Справа № 640/3712/22
про залишення апеляційної скарги без руху
07 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мєзєнцев Є. І., перевіривши апеляційну скаргу Громадської організації “Мапа Реновації» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арікс» до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “КОНЦЕПТ ПЛАЗА», Громадська організація “Мапа Реновації», про визнання протиправним та скасування наказу,-
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви Громадської організації “Мапа Реновації» про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Громадською організацією “Мапа Реновації» подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційну скаргу вперше подано до суду 11 червня 2024 року.
14 червня 2024 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС.
16 липня 2024 року апелянт вдруге подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, апелянтом надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому зазначає, що ГО «Мапа Реновації» не є і не була долучена до електронного кабінету по справі № 640/3712/22, дізналася про оскаржувану ухвалу лише 07.06.2024 з розділу «Повідомлення» системи «Електронний суд». Також апелянт вказує на те, що Голова ГО Євтухова Д. О. перебувала у щорічній основній відпустці з 07.06.2024 по 08.07.2024 та не мала можливості підписати додаткову угоду до договору про надання правової допомоги на представництво адвокатом інтересів ГО «Мапа Реновації» при поданні апеляційної скарги. Відповідно, адвокат Климків Л.Я. не мала можливості сформувати ордер на надання правової допомоги на дату спливу строку на подання апеляційної скарги.
Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.
В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.
У той же час, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк -п'ятнадцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваної ухвали (з дня отримання копії судової ухвали).
У свою чергу, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії».
У справах “Осман проти Сполученого королівства» та “Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, однак, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов'язків тощо.
Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.
Слід зазначити, що в даному випадку, апелянт скористався правом на судовий захист через адвоката.
Відповідно до ст.21 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики;
Вітдповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Відповідно до ст.11 Правил адвокатської етики, адвокат зобов'язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Оскаржувана ухвала прийнята в порядку письмового провадження без проведення судового засідання 06 червня 2024 року.
Копія оскаржуваної ухвали була доставлена представнику ГО “Мапа Реновації» - адвокату Климків Л. Я. до електронного кабінету через систему “Електронний суд» відповідно до даних про статус доставки учасникам процесу, який вбачається з програми діловодства спеціалізованого суду (ДСС) 07 червня 2024 року о 00:19 год. Отже останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 24 червня 2024 року. Проте апеляційну скаргу вдруге подано до суду апеляційної інстанції 16 липня 2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Як вбачається з матеріалів справи первинну апеляційну скаргу подано представником ГО “Мапа Реновації» - адвокатом Климків Лідією Ярославівною, до апеляційної скарги адвокатом додано копію ордеру серії ВС №1208423 від 31.05.2023, з якого вбачається, що в останньому органом, в якому надається правова допомога, зазначено Київський окружний адміністративний суд. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року апеляційна скарга була повернута особі, що її подала, як такій, яка не має права її підписувати.
Представник апелянта вважає поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з тим що Голова ГО Євтухова Д. О. перебувала у щорічній основній відпустці з 07.06.2024 по 08.07.2024 та не мала можливості підписати додаткову угоду до договору про надання правової допомоги на представництво адвокатом інтересів ГО «Мапа Реновації», відповідно, адвокат Климків Л.Я. не мала можливості сформувати ордер на надання правової допомоги на дату спливу строку на подання апеляційної скарги.
З огляду на це, апелянт вважає, що існують підстави для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, зокрема задля запобігання надмірному формалізму, який може негативно вплинути на справедливість судового процесу.
Втім, колегія суддів зазначає, що дізнавшись про повернення вперше поданої апеляційної скарги 17 червня 2024 року, скаржник лише 16 липня 2024 року звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно.
Колегія суддів звертає увагу, що посилання апелянта на те що підставою пропуску строку стало перебування голови ГО Євтухова Д. О. у період з 07.06.2024 по 08.07.2024 у відпустці не є непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Більше того, враховуючи, що відпустка завершилася 08 липня 2024 року, а апеляційну скаргу подано лише 16 липня 2024 року, тривалий проміжок часу між зазначеними датами не може свідчити про вжиття апелянтом всіх необхідних заходів для подання апеляційної скарги без надмірного зволікання.
Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.
Суд звертає увагу апелянта, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Оцінюючи наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не продемонстрував належного добросовісного ставлення до реалізації права на апеляційне оскарження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на апеляційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України.
Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, а апелянт в своїй апеляційній скарзі не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків із зазначенням підстав для його поновлення.
За наведеного, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку.
Згідно з приписами частини 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до п. п 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3028 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.
Так, апелянтом долучено платіжну інструкцію від 16 липня 2024 року №108, з якої вбачається, що ГО “Мапа Реновації» сплачено 3028,00 грн., призначення платежу: “судовий збір за позовом ГО “Мапа Реновації» на рішення від 06.06.2024 по справі 640/3712/22, Шостий апеляційний адміністративний суд», рахунок отримувача: UA668999980313121206082026001.
Слід зазначити, що вищевказані кошти на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду (UA 638999980313171206081026007) не надійшли, оскільки були сплачені апелянтом на інший рахунок - UA668999980313121206082026001.
Отже, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, а тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Громадської організації “Мапа Реновації» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Арікс» до Міністерства культури та інформаційної політики України, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю “КОНЦЕПТ ПЛАЗА», Громадська організація “Мапа Реновації», про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є. І. Мєзєнцев