П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/33330/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року, прийнятого в порядку письмового провадження суддею Левчук О.А. у місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2024 року адвокат Акрабова Ольга Миколаївна в інтересах Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) за допомогою системи «Електронний суд» подала до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України) в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.07.2024 року № 11426201/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 16 від 30.06.2024 року;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 30.06.2024 року датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.08.2024 року № 11693300/2645419454 про відмову у реєстрації податкової накладної № 17 від 31.07.2024 року;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 17 від 31.07.2024 року датою її фактичного подання;
- стягнути з ГУ ДПС в Одеській області та з ДПС України за рахунок їх бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 6 844, 80 грн., що складаються з витрат по сплаті судового збору на суму 4 844, 80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн..
На обґрунтування позову зазначено, що за результатами здійснення господарської операції, Позивачем сформовано та направлено на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), податкові накладні за № 16 від 30.06.2024 року та за № 17 від 31.07.2024 року. Проте, за результатами обробки, реєстрацію податкових накладних було зупинено з підстав відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК. Позивач надав пояснення та копії документів, які підтверджують господарські операції, однак Відповідачем-1 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
В свою чергу Позивач вважає рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації спірних податкових накладних протиправним, оскільки ані в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, ані в рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не конкретизовано, які саме документи необхідно було надати, внаслідок чого були надані пояснення в довільній формі та такі документи, які на думку Позивача були необхідні для підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних. За наведених обставин Позивач вважав, що оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправними та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11426201/2645419454 від 16.07.2024 року, №11693300/2645419454 від 27.08.2024 року;
- зобов'язано ДПС України зареєструвати податкові накладні № 16 від 30.06.2024 року та № 17 від 31.07.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 844, 80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн..
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та не ґрунтується на засадах верховенства права, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, сторона посилається на відсутність у Позивача прийнятої таблиці даних платника податку на додану вартість із кодом УКТЗЕД/ДКПП 68.20 як таким, що на постійній основі постачається/виготовляється, саме тому при зупиненні реєстрації податкових накладних Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, але подані повідомлення № 101 від 11.07.2024 року, № 106 від 12.08.2024 року про надання пояснень та копій документів були відхилені комісією регіонального рівня, оскільки документи були складені/оформлені із порушенням законодавства, а саме Позивачем було надано рахунки на оплату, проте до податкового органу не було направлено банківських документів, які б підтвердили рух коштів по даним рахункам, не було надано інформації щодо орендованого приміщення, а саме документів які б підтвердили існування даної будівлі, право власності на неї та майно, яке йде в комплекті. Також згідно підпункту 2.4 пункту 2 Договору Акт і з зазначенням фактичного стану елементів Об'єкту оренди є невід'ємною частиною договору та вказаний як додаток 1, проте Позивачем не було надано цього важливого документу для підтвердження факту дійсності господарської операції. Ненадання вищевказаних документів є суттєвим порушенням вимог ПК України та Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520) щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.
Отже, на думку апелянта, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства, що і спричинило прийняття оскаржуваних рішень № 11426201/2645419454 від 16.07.2024 року, № 11693300/2645419454 від 27.08.2024 року про відмову в реєстрації податкових накладних, що було залишено поза увагою суду першої інстанції.
12.05.2025 року за допомогою системи «Електронний суд» представник Позивача подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому йдеться про законність оскаржуваного судового рішення, прийнятого з урахуванням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а також із повним з'ясуванням усіх обставин, які мали значення для справи. Тому просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Дана справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 27.03.2003 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, взятий на облік в органах ДПС як платник податків у тому числі податку на додану вартість та займається наступним видами діяльності за КВЕД: 31.01 виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майнам; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.29 Прокат інших побутових виробів і предметів особистого вжитку; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устатковання, у тому числі комп'ютерів; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у..
01.10.2016 року між ФОП ОСОБА_1 (далі - Орендодавець) та ТОВ «МІХ ЛТД» (далі - Орендар) укладено Договір оренди № 01-0/16, відповідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: за планом поверхів будівлі приміщення розташовано в будівлі під літерою «Ф», загальною площею 441, 1 кв.м..
На підтвердження умов виконання Договору № 01-0/16 від 01.10.2016 року ФОП ОСОБА_1 до суду надав копії Договору та додаткових угод до Договору, рахунки на оплату Акти надання послуг, виписку по рахунку.
30.06.2024 року ФОП ОСОБА_1 виписано на ТОВ «МІХ ЛТД» податкову накладну № 16, яку направлено для реєстрації в ЄРПН.
Як вбачається з квитанції № 1 від 02.07.2024 року податкова накладна № 16 прийнята, проте реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 30.06.2024 року № 16 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонується надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
11.07.2024 року Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
16.07.2024 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято рішення № 11426201/2645419454, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 16 від 30.06.2024 року в ЄРПН.
ФОП ОСОБА_1 подано скаргу на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 16.07.2024 року № 11426201/2645419454, яку 29.07.2024 року залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
31.07.2024 року ФОП ОСОБА_1 виписано на ТОВ «“МІХ ЛТД» податкову накладну № 17, яку направлено для реєстрації в ЄРПН.
Як вбачається з квитанції № 1 від 07.08.2024 року податкова накладна № 17 прийнята, проте реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 31.07.2024 року № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонується надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
12.08.2024 року Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
15.08.024 року Позивачу надійшло повідомлення про необхідність надання додаткових документів та/або документів.
27.08.2024 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації прийнято рішення № 11693300/2645419454, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 17 від 31.07.2024 року в ЄРПН.
ФОП ОСОБА_1 подано скаргу на рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 27.08.2024 року № 11693300/2645419454, яку 04.09.2024 року залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.
Вважаючи вищевказані рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про їх скасування та зобов'язання ДПС України здійснити реєстрацію спірних податкових накладних.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом, незважаючи на надані Позивачем документи, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних без належної перевірки комісією контролюючого органу достовірності наданих Позивачем разом з поясненнями документів його діяльності. Також суд першої інстанції врахував, що всупереч обов'язку обґрунтовувати своє рішення шляхом зазначення конкретних документів, які складені/оформлені з порушенням законодавства, контролюючий орган прийняв оскаржувані рішення необґрунтовано, оскільки Позивачем були надані копії документів у достатній кількості для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Крім того, суд першої інстанції зазначив про можливість відшкодування витрат на правову допомогу, понесених Позивачем при розгляді справи в суді першої інстанції, та стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача 2 000 грн..
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується із висновком суду попередньої інстанції про задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Аналогічні за своїм змістом положення визначено п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року за № 1165 (далі - Порядок № 1165).
Пунктами 4, 5 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 1 «Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.».
Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно п.п. 40, 43-46 Порядку № 1165 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.
Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Відповідно до вимог пп. 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як вбачається з матеріалів справи, у направленій Позивачу квитанцій підставою зупинення податкової накладної зазначено: Обсяг постачання товару/послуги 68.20 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).
Колегія суддів зазначає, що за аналізом п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вбачається, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає п. 11 Порядку № 1165.
Таким чином, для віднесення господарських операції стосовно яких Позивачем складено спірні податкові накладні до пункту 1 Критеріїв ризиковості, є неможливим, оскільки необхідне одночасне існування всіх трьох факторів.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що зупинення реєстрації податкових накладних № 16 від 30.06.2024 року та № 17 від 31.07.2024 року з підстав відповідності операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 Порядку № 1165, є протиправним.
Крім того, при зупиненні реєстрації податкових накладних Позивачу було запропоновано надати документи, які не стосуються специфіки господарських операцій, за наслідком яких Позивачем складено спірні податкові накладні.
Колегія суддів також зазначає, що за правилами пп. 4-5 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пп. 3, 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у реєстрації спірної податкової накладної визначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
У графі «додаткова інформація» рішення № 11426201/2645419454 від 16.07.2024 року зазначено: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.».
У графі «додаткова інформація» рішення №11693300/2645419454 від 27.08.2024 року відсутня інформація.
Таким чином, в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних процитовано положення пунктів 5, 10 Порядку № 520, тобто, викладена загальна норма без повідомлення причин та мотивів.
Оскаржувані рішення прийнято з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства без конкретного зазначення обставин яких саме документів та з якими порушеннями вони складені (хоча форма рішення надає таку можливість).
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, Позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.
Колегія суддів спростовує вказані доводи та наголошує, що Позивач скористався своїм правом та після зупинення реєстрації спірних податкових накладних на адресу контролюючого органу ним було направлено повідомлення про надання пояснень № 101 від 11.07.2024 року, № 106 від 12.08.2024 року та копії первинних документів на підтвердження здійснення реальності господарських операцій, за якими було складено спірні податкові накладні.
Дослідивши вказані документи, колегія суддів зазначає, що вони підтверджують факт виконання Позивачем зобов'язань за Договором оренди приміщення № 01-0/16 від 01.10.2016 року та, за вказаними документами, у контролюючого органу була можливість здійснити реєстрацію податкових накладних № 16 від 30.06.2024 року та № 17 від 31.07.2024 року в ЄРПН.
Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року по справі № 500/2237/20 вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постановах від 21.03.2024 року по справі № 400/3927/22, від 22.05.2024 року по справі № 640/26298/21.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу, не виконання Відповідачем-1 обов'язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийнято обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності вимог, визначених Порядками № 1165, № 520), є підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
На підставі наведеного, враховуючи, що Відповідачем-1 не доведено підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, не витребувано конкретного переліку документів для реєстрації податкових накладних, відхилено без будь-яких обґрунтувань первинно-бухгалтерську документацію щодо господарських операції згідно податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не підтверджують правомірності прийнятих рішень та є безпідставними.
Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог в частині зобов'язання зареєструвати спірні податкові накладні датою їх подання на реєстрацію, оскільки п. 20 Порядку № 1246 прямо передбачено, що реєстрація податкової накладної на підставі рішення суду здійснюється за датою зазначеною у цьому рішенні суду.
Судом апеляційної інстанції також враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: К.В. Кравченко