П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2629/25
Перша інстанція: суддя Хом'якова В.В.,
повний текст судового рішення
складено 03.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства освіти і науки України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа Державне підприємство «Інфоресурс», про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач-1, Міносвіти) та Державного підприємства «Інфоресурс» (далі - відповідач-2), в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №265978 від 04.09.2024 року відображалися недостовірні відомості про порушення ОСОБА_1 послідовності навчання;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо ОСОБА_1 у колонці «На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття світи не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту»» відображалося значення «Так, не порушує».
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що отримав довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО №265978 від 04.09.2204 року, в якій зазначено про порушення позивачем послідовності здобуття освіти. Позивач вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує його права, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному, зокрема, частиною 2 ст.10 Закону України «Про освіту» та має право на відстрочку.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 27.06.2017 року отримав атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_1 .
01.09.2017 року згідно наказу №251-вк/дфн від 08.08.2017 року позивач був зарахований до Навчально-наукового інституту морського флоту Одеського національного морського університету на 1 курс денної форми навчання для здобуття ступеню вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю 14 Електрична інженерія, спеціалізація 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, освітньо-професійна програма Експлуатація суднового електрообладнання та засобів автоматики.
01.07.2018 року за наказом №130-вк/дфн від 27.06.2018 року позивач був відрахований з навчання за невиконання навчального плану.
13.08.2024 року позивач згідно наказу №113-ск був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Морський фаховий коледж Херсонської державної морської академії» курсантом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти з 01.09.2024 року за спеціальністю 271 Морський та внутрішній водний транспорт, спеціалізація 271.02 Управління судновими технічними системами і комплексами, освітньо-професійна програма Управління судновими технічними системами і комплексами (фаховий молодший бакалавр).
Згідно з довідкою №265978 від 04.09.2024 року, на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти вказано, що ОСОБА_1 порушує послідовність рівнів здобуття освіти відповідно до ст.10 Закону України «Про освіту».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки позивач не отримував диплом «бакалавра», то вважається, що він не пройшов та не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем, а тому відсутні перешкоди для його зарахування для навчання у навчальному закладі для здобуття освіти «фаховий молодший бакалавр», і таке зарахування не є порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту», а отже дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст.3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України. В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров'я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак. Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.40 Закону України «Про освіту» після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Згідно з положенням п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.
Пунктами 1-5 ст.5 Закону України «Про вищу освіту» передбачено, що підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Таким чином, після одержання повної загальної середньої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття початкового рівня (короткий цикл) вищої освіти, після цього має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, після здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти особа має право вступити до закладу вищої освіти для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 10 ст.7 Закону України «Про вищу освіту» документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
З вищевикладеного можливо дійти висновку, що особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти коли завершила етап освіти, успішно виконала освітню програму, пройшла атестацію та отримала документ про вищу освіту відповідного рівня.
Відтак, основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
Відповідно до п.3 розділу І «Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.02.2024 року №134, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.05.2024 року за №509/41854, відрахування зі складу здобувачів освіти - це втрата особою статусу здобувача вищої освіти в порядку, визначеному цим Положенням, що має наслідком припинення прав та обов'язків здобувача вищої освіти.
З аналізу зазначених положень законодавства вбачається, що для встановлення послідовності здобуття освіти беруться до уваги факти раніше здобутого рівня освіти, що підтверджується документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, та теперішній рівень здобуття освіти, що є вищим за раніше здобутий і підтверджують здобутий рівень освіти.
Крім цього, необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560)
Додатком 9 до зазначеного Порядку №560 затверджено форму довідки, яка формується за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти та має підтверджувати статус здобувача вищої освіти, а також на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти формувати висновок щодо того, чи порушує поточне здобуття освіти послідовність, визначену частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту».
Відповідно до абзацу 1 п.62 Порядку №560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
З метою реалізації п.62 Порядку №560 Міністр освіти і науки України дорученням від 31.05.2024 року №1/34-Д-24 доручив директорату фахової передвищої, вищої освіти, директорату професійної освіти, департаменту атестації кадрів вищої освіти Міністерства освіти і науки України та робочій групі, утвореній відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 13.092023 року №1122, здійснити розроблення технічного опису та забезпечити доопрацювання відповідно до нього програмного забезпечення ЄДЕБО з метою забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною у додатку 9 до Порядку №560.
Зазначеним дорученням визначено наступний алгоритм визначення послідовності здобуття освіти згідно частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту»:
якщо в даних здобувача освіти, що містяться в ЄДЕБО, зокрема у Реєстрі документів про освіту, є діючий документ про освіту з рівнем, не нижчим ніж рівень поточного навчання, за яким формується Довідка (за таблицею послідовності рівнів, наведеною в додатку 2 до цього доручення), в полі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною 2 статті 10 Закону України «Про освіту» зазначається «Ні, порушує»;
в іншому випадку здійснюється автоматична перевірка даних усіх записів про здобуття особою освіти, що містяться в ЄДЕБО, - якщо наявна інформація про навчання, рівень якого не нижче рівня поточного навчання, за яким формується Довідка, у згаданому вище полі зазначається «Ні, порушує», а якщо відсутня - «Так, не порушує».
Водночас не вважається порушенням послідовності таке здобуття освіти:
1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статус «Поновлено», «Поновлено (з іншого ЗО)», «Переведено (з іншого ЗО)»), а попереднє навчання (запис про яке у статусі «Відраховано із ЗО») було за таким же рівнем, що й поточне навчання. При цьому в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виняток рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиною «За невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів)»;
2) наявні інші записи про навчання у статусі «Скасовано запис про навчання» (запис був створений помилково);
3) наявні інші записи про освіту, що здобувається або її здобуття призупинено, на такому ж рівні, як поточне навчання, в яких:
дата початку іншого навчання більша ніж дата початку поточного навчання;
дата початку іншого навчання співпадає з датою початку поточного навчання та його дата та його дата завершення не менше дати завершення поточного навчання;
рік початку іншого навчання (не за денною або дуальною формою) не менше ніж рік початку поточного навчання.
Крім зазначеного, порушенням послідовності є поточне навчання за ОС «Магістр» (на основі ПЗСО/НРК5) за наявності диплома бакалавра.
Додатком 2 до доручення визначено послідовність освітніх рівнів:
кваліфікований робітник - диплом кваліфікованого робітника;
фаховий молодший бакалавр - диплом фахового молодшого бакалавра;
молодший спеціаліст - диплом молодшого спеціаліста;
молодший бакалавр - диплом молодшого бакалавра;
бакалавр - диплом бакалавра;
спеціаліст - диплом спеціаліста;
магістр - диплом магістра;
доктор філософії - диплом доктора філософії;
доктор філософії - диплом кандидата наук;
доктор мистецтва - диплом доктора мистецтва;
доктор наук - диплом доктора наук.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.09.2017 року був зарахований до Навчально-наукового інституту морського флоту Одеського національного морського університету на 1 курс денної форми навчання для здобуття ступеню вищої освіти «бакалавр» за спеціальністю 14 Електрична інженерія, спеціалізація 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, освітньо-професійна програма Експлуатація суднового електрообладнання та засобів автоматики. Однак 01.07.2018 року позивач був відрахований з навчання за невиконання навчального плану.
Таким чином позивач не отримував диплома, та позивачем не здобуто відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу, тобто у позивача залишився попередній рівень освіти.
Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що позивач 27.06.2017 року отримав атестат про повну загальну середню освіту, а з 01.09.2024 року був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу «Морський фаховий коледж Херсонської державної морської академії» курсантом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 271 Морський та внутрішній водний транспорт, спеціалізація 271.02 Управління судновими технічними системами і комплексами, освітньо-професійна програма Управління судновими технічними системами і комплексами (фаховий молодший бакалавр).
Тобто, на момент зарахування позивача до Відокремленого структурного підрозділу «Морський фаховий коледж Херсонської державної морської академії», позивач мав лише атестат про повну загальну середню освіту, що є послідовним процесом здобуття освіти у розумінні ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
За таких обставин, позивачем дотримана послідовність освіти, визначена ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач не завершив навчання за освітнім рівнем бакалавра у 2018 році, його зарахування до Відокремленого структурного підрозділу «Морський фаховий коледж Херсонської державної морської академії» курсантом 1 курсу очної денної форми здобуття освіти за спеціальністю 271 Морський та внутрішній водний транспорт, спеціалізація 271.02 Управління судновими технічними системами і комплексами, освітньо-професійна програма Управління судновими технічними системами і комплексами (фаховий молодший бакалавр), не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Колегія суддів зазначає, що для встановлення факту дотримання послідовності здобуття освіти необхідно враховувати лише раніше здобуті рівні освіти, тобто завершене навчання, яке підтверджено документом державного зразка - дипломом чи свідоцтвом, а тому відсутність у позивача диплома «бакалавра», за наявності здобутого ступеня молодшого спеціаліста, не перешкоджає позивачу поступати на навчання для отримання кваліфікаційного рівня «бакалавр». Не отримання позивачем диплому «бакалавра», свідчить про те, що позивач не пройшов весь необхідний навчальний курс, не виконав відповідну освітню програму за цим рівнем та не підтвердив свої знання і вміння.
Однак, в запереченнях до позовних вимог та апеляційній скарзі, відповідач-1, з посиланням на відрахування позивача з Навчально-наукового інституту морського флоту Одеського національного морського університету у 2018 році, зазначив, що по факту завершення долучення особи до освітнього процесу (навчання) у формі навчальних занять, самостійної роботи чи практичної підготовки в будь-якому обсязі (етапу освіти), у такої особи формуються знання, уміння, навички компетентності на відповідному рівні вищої освіти. Як наслідок, особа, яка долучалася до таких заходів, має здобуту освіту на відповідному рівні вищої освіти незалежно від форми та обсягів такого долучення, а після відрахована із закладу вищої освіти, особа має саме продовжити навчання на основі раніше здобутої сукупності знань, умінь, навичок, інших компетентностей на відповідному рівні вищої освіти (поновитися на навчання у визначений законодавством спосіб), а не повторно вступити для здобуття того самого ступеня вищої освіти.
Колегія суддів не погоджується з такими доводами відповідача-1 та вважає, що ключовим є розуміння терміну «здобутий», що означає «вже завершений», у свою чергу «здобуває» вказує на процес, який триває. Законодавство України про освіту, зокрема Закон України «Про освіту» чітко визначає, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням диплома. Законодавець однозначно використовує термін «здобутий» для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, а незавершена освіта не є показником досягнення певного рівня, оскільки особа не пройшла весь необхідний навчальний курс і не підтвердила свої знання і вміння.
Таким чином, відображення в довідці Єдиної державної електронної бази з питань освіти №265978 від 04.09.2024 року інформації про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту» щодо позивача є протиправним.
Щодо посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України 03.06.2024 року №1/9758-24, на підставі якого, на його думку, було сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, який не є нормативно-правовим актом, колегія суддів зазначає наступне.
Міністерство освіти і науки України надіслано листа від 03.06.2024 року №1/9758-24 керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємству «Інфоресурс», яким роз'яснено особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Основна мета цього листа полягає в уточненні процесу формування довідок на підставі інформації, що надається закладами освіти.
Колегія суддів зазначає, що лист МОН України не є нормативно-правовим актом, має лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлює правових норм. Норма Закону є нормою прямої дії та має вищу юридичну силу, ніж лист МОН України №1/9758-24 від 03.06.2024 року. При цьому, Верховний Суд неодноразово підкреслював у своїх рішеннях те, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами.
У своїх роз'ясненнях МОН України щодо формування довідки з ЄДЕБО (лист МОН №1/9758-24 від 03.06.2024 року) прирівнює «відрахування» до «здобутого рівня освіти», що є порушенням Закону.
Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.74 Закону України «Про освіту», у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.74 Закону України «Про освіту», положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 №620, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 року за 1132/32584, затверджене Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти (надалі - Положення про ЄДЕБО).
Згідно п.5 розділу І Положення про ЄДЕБО, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб'єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.
Відповідно до п.1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб'єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб'єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб'єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов'язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.
Отже, в силу чинного законодавства України, Міністерство освіти і науки України, є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що дії Міністерства освіти і науки України, пов'язані із відображенням у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО інформації, зокрема про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, є протиправними.
Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, Міністерство освіти і науки України в порушення законодавства вчинив бездіяльність по відношенню до позивача в частині невнесення до бази ЄДЕБО змін щодо факту дотримання послідовного навчання, оскільки не забезпечив належних дій щодо організації системи ЄДЕБО та щодо встановлення таких вимог до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО, за яких встановлення послідовності навчання відбувалося б виключно на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Оскільки матеріалами справи беззаперечно підтверджений та доводами апеляційної скарги не спростований факт послідовного навчання - здобуття позивачем освіти, та порушення відповідачем чинного законодавства України в частині неналежного функціонування системи ЄДЕБО та неправильного відображення відомостей у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності дій відповідача пов'язаних із вжиттям організаційних заходів щодо забезпечення функціонування ЄДЕБО, за яких у Довідці про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти №530115 від 21.11.2024 року відображалися відомості про порушення позивачем послідовності навчання, а також стосовно бездіяльності Міністерства освіти і науки України щодо невнесення змін до системи ЄДЕБО щодо позивача в частині послідовності навчання.
Також, доводами апеляційної скарги не спростовані висновку суду першої інстанції в частині обраного засобу відновлення порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача-1 внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти зміни щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виключивши інформацію про порушення послідовності здобуття освіти та зазначивши відсутність такого порушення відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про освіту».
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції, у ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька