07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/13738/24
Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,
повний текст судового рішення
складено 16.09.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №420/13738/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу
03.05.2024 ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 №22-дс «Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що її не ознайомлено з матеріалами дисциплінарного провадження. Також, ОСОБА_1 ставить під сумнів правомірність формування Дисциплінарної комісії та вказує, що матеріали дисциплінарної справи не містять усіх необхідних документів. як зауважує позивачка, дисциплінарна комісія вийшла за межі повноважень та фактично безпідставно розширила предмет та підстави, що слугували для порушення дисциплінарного провадження. На думку ОСОБА_1 , дисциплінарне провадження проведено поверхнево, без підтвердження належними доказами факту вчинення дисциплінарного проступку.
Не погодившись із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами Головним управлінням ДПС в Одеській області до суду першої інстанції подано відзив, у якому зазначено, що займаючи посаду начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 вчинила 29 дій в ІКС ДПС стосовно платника податків ФОП ОСОБА_2 , який є їх сином. Таким чином, встановивши в діях позивачки склад дисциплінарного проступку Головним управлінням ДПС в Одеській області цілком правомірно прийнято оскаржуваний наказ від 30.04.2024 №22-дс «Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 ».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №420/13738/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Приймаючи означене рішення суд першої інстанції вказав, що в діях начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку. Окружним адміністративним судом установлено, що матеріали дисциплінарної справи містять усі необхідні докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 . При цьому, суд першої інстанції вказав про необґрунтованість наведених позивачкою в позовній заяві доводів.
Не погоджуючись із рішенням окружного адміністративного суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій, з посиланням на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивачка ставить під сумнів вчинення нею дисциплінарного проступку. Також, на думку ОСОБА_1 , відповідачем безпідставно обрано такий вид дисциплінарного стягнення як догана. Як зауважує скаржниця, з наказу про порушення дисциплінарного провадження неможливо встановити, які саме особисті дії або вчинки ОСОБА_1 можливо віднести до ознак дисциплінарного проступку, передбаченого Законом України "Про запобігання корупції". Оскаржуваний наказ не містить обґрунтування застосування саме такого виду стягнення та не містить: визначеного формулювання порушення; стислого викладу обставин дисциплінарної справи, в чому саме полягає винна протиправна дія державного службовця; виду дисциплінарного проступку; юридичної кваліфікації проступку; належного мотивування неналежного виконання посадових обов'язків за посадовою інструкцією.
Скориставшись наданим, приписами чинного процесуального законодавства, правом Головним управлінням ДПС в Одеській області до апеляційного адміністративного суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні від 16.09.2024 у справі №420/13738/24. Натомість, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 уважає необґрунтованими.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв'язку із положеннями чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає, з урахуванням такого.
Зокрема, апеляційним судом з'ясовано, ОСОБА_1 займає посаду начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області.
Колегією суддів установлено, що 21.03.2024 начальником управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС в Одеській області на ім'я в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області скеровано доповідну записку №174/15-32-14-01-04 із пропозицією порушити дисциплінарне провадження стосовно начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим та з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку Головним управлінням ДПС в Одеській області видано наказ від 26.03.2024 №21-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » стосовно начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження та створено дисциплінарну комісією.
З матеріалів справи убачається, що за результатом розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією установлено, що в діях начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, а саме вчинення протягом тривалого часу дій, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС «Податковий блок» для перегляду інформації по платнику податків стосовно якого у ОСОБА_1 врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
Означене слугувало підставою для скерування Дисциплінарною комісією на ім'я начальника Головного управління ДПС в Одеській області подання із рекомендацією застосувати до начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
У подальшому, наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 30.04.2024 №22-дс «Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 » до начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Не погодившись із таким індивідуальним актом позивачка звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи, у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу».
Згідно із частиною другою статті 5 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно із частиною першою статті 64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
У силу вимог частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно із частиною другою статті 65 Закону України «Про державну службу» дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Частиною першою статті 67 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону України «Про державну службу» для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Так, колегією суддів з'ясовано, що підставою для притягнення начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало вчинення нею 12.10.2023 двадцяти дев'яти дій в ІКС ДПС стосовно платника податків ФОП ОСОБА_2 , який є їх сином.
Означене підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС в Одеській області інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» по запитуваних платниках за період з 01.10.2023 по 26.02.2024.
Під час здійснення дисциплінарного провадження ОСОБА_3 подано пояснення від 11.03.2024, у яких зазначено, що у жовтні 2023 року її син ОСОБА_2 повідомив про припинення підприємницької діяльності. З метою недопущення виникнення боргів по сплаті податків позивачкою, у режимі перегляду, було досліджено питання щодо своєчасності подання звітів, картки особових рахунків з питань повноти та своєчасності сплати податків і відомості щодо стану платника. Вказана інформація була необхідна доля того, щоб у разі необхідності, підготувати відповідне повідомлення про припинення діяльності її сином ОСОБА_2 для внесення змін до наказу ГУ ДПС в Одеській області від 03.08.2022 №318 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів». На думку позивачки, з'ясування питання щодо своєчасності подання звітності та повноти сплати податків близькою особою ОСОБА_1 ніяким чином не може свідчити про не доброчесність та мати будь-який корупційний ризик. Як повідомила позивачка, її син з вересня 2022 року перебуває за межами України та не має змоги з'ясувати питання платіжної дисципліни.
Як установлено судом апеляційної інстанції, наказом Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2022 №318 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 » начальнику управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області наказано усунути начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 від виконання заходів, завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в його прийнятті з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів, а саме відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , який є її сином та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Малиновська ДПІ.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом України "Про запобігання корупції".
Згідно із ст.1 Закону України "Про запобігання корупції" потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зокрема, посадові та службові особи державних органів, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52 затверджено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які встановлюють загальні вимоги до етичної поведінки посадових осіб ДПС, Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, головних управлінь ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх посадових повноважень. Працівники повинні дотримуватися Правил як під час виконання своїх посадових обов'язків, так і в позаробочий час.
Згідно п.п.4.1, 4.2 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, працівники зобов'язані виконувати свої посадові обов'язки якнайкраще, чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських, політичних, релігійних організацій, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії (бездіяльність) та рішення.
Працівники зобов'язані діяти доброчесно, а саме: спрямовувати свої дії на захист публічних інтересів та недопущення конфлікту між приватними та публічними інтересами, уникати виникнення реального та потенційного конфлікту інтересів у своїй діяльності; не використовувати службове становище в приватних інтересах чи в неправомірних приватних інтересах інших осіб, у тому числі не використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб; не розголошувати інформацію, що стала йому (їй) відома у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, зокрема персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом режим якої встановлено Законами України "Про державну таємницю", "Про інформацію", "Про захист персональних даних" та "Про доступ до публічної інформації", крім випадків, установлених законом.
Пунктом 5.1. Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, передбачено, що працівники повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
На виконання вимог законів України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про доступ до публічної інформації" та з метою впорядкування оформлення прав доступу користувачів до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України наказом ДПС від 15.05.2020 №216 затверджено Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України.
Відповідно до п.7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216, користувач зобов'язаний: дотримуватись вимог Порядку та використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншими організаційно-розпорядчим документом органу ДПС; використовувати для роботи з інформацією тільки свій ідентифікатор користувача в системі/мережі, пароль та інші засоби доступу до системи та не передавати їх іншим особам; не передавали інформацію стороннім особам; виконувати порядок антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, не підключати до автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи, будь-які пристрої, які мають потенційну можливість з'єднання з інтернетом; копіювати або зберігати інформацію системи тільки на обліковані носії інформації виключно для виконання функціональних обов'язків.
Пунктом 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216, визначено, що користувачу забороняється: використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача іншим особам свого ідентифікатора користувача в системі/мережі, пароля та інших засобів доступу до системи; використання для роботи чужого ідентифікатора користувача в системі/мережі та пароля; передача конфіденційної інформації стороннім особам; порушення порядку антивірусного захисту автоматизованого робочого місця, з якого здійснюється доступ до системи; копіювання або збереження конфіденційної інформації системи на будь-як носії інформації, якщо це не пов'язано з виконанням функціональних обов'язків.
Натомість, як установлено апеляційний адміністративним судом, всупереч наведених вище приписів, 12.10.2023 начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 неодноразово (29 разів) вчинила дії щодо перегляду інформації в ІКС ДПС стосовно платника податків, який є її близькою особою, а саме сином (ФОП ОСОБА_2 ).
За таких підстав колегія суддів уважає правильним висновок окружного адміністративного суду про правомірність прийняття Головним управлінням ДПС в Одеській області оскаржуваного наказу від 30.04.2024 №22-дс «Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 » та відповідно відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 .
При цьому, апеляційний адміністративний суд відхиляє доводи скаржниці про те, що порушуючи дисциплінарне провадження відповідачем викладено лише припущення щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, адже на такій стадії є неможливим зазначення, що дисциплінарний проступок апріорі вчинено.
Лише за наслідком дисциплінарного провадження можливо дійти висновку про вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку.
Не є юридично спроможним посилання позивачки на те, що суб'єктом владних повноважень не конкретизовано, які саме 29 разів ОСОБА_1 переглядала інформацію в ІКС ДПС стосовно платника податків, який є її близькою особою, а саме сином (ФОП ОСОБА_2 ), адже така обставина підтверджується наявним у матеріалах справи Витягом з Журналу перегляду користувачами ГУ ДПС в Одеській області інформації в підсистемах ІКС «Податковий блок» по запитуваних платниках за період з 01.10.2023 по 26.02.2024.
В контексті вирішення даного спору апеляційний адміністративний суд вказує також про безпідставність припущень позивачки про те, що періодичний перегляд інформації стосовно платника податків ФОП ОСОБА_2 не порушує вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216, оскільки в досліджуваній ситуації начальник відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 29 разів використовувала інформацію ІКС «Податковий блок» в цілях не передбачених посадовою інструкцією та в порушення наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.08.2022 №318 «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 ».
Між тим, перебування ФОП ОСОБА_2 за межами України не наділяє начальника відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Петручек Тетяну Вікторівну повноваженнями на вчинення по відношенню до свого сина дії з метою недопущення виникнення у нього податкового боргу.
Відхиляються посилання скаржниці про те, що наслідки розгляду вчиненого дисциплінарного проступку мали бути менш суворими, адже Законом України «Про державну службу» не визначено конкретної послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначати вид стягнення за його суворістю в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.
Досліджуючи подібні правовідносини Верховним Судом у постановах від 22.06.2023 у справі № 380/12332/20, від 13.07.2023 у справі №420/15045/21 викладено аналогічні правові висновки.
Обираючи начальнику відділу адміністрування єдиного внеску управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення відповідачем враховано характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку з урахуванням відомостей, що характеризують державного службовця, обставин, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, наявності заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби.
Колегія суддів зауважує, що обраний для ОСОБА_1 вид дисциплінарного стягнення - «догана» не є найсуворішим та не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності складу дисциплінарного проступку.
Суд апеляційної інстанції вказує про безпідставність доводу позивачки відносно того, що спірний індивідуальний акт не містить стислого викладу обставин дисциплінарної справи, в чому саме полягає винна протиправна дія державного службовця, відсутній вид дисциплінарного проступку, юридична кваліфікація проступку та відсутнє належне мотивування неналежного виконання посадових обов'язків позивача за посадовою інструкцією, адже у наказі від 30.04.2024 № 22-дс "Про завершення дисциплінарного провадження та застосування дисциплінарного стягнення" чітко зазначено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», що виразилось у порушенні п.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме у здійсненні протягом тривалого часу дій в умовах порушення вимог пунктів 7.2, 7.3 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах ДПС України, затвердженого наказом ДПС від 15.05.2020 №216, п.4.2, 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52, пов'язаних з використанням наданого для виконання функціональних повноважень, доступу до ІКС "Податковий блок" для перегляду інформації по платниках податків стосовно яких врегульовано потенційний конфлікт інтересів.
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини та зроблені апеляційним адміністративним судом висновку у повному обсязі спростовують наведені позивачкою в апеляційній скарзі доводи.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені позивачкою в апеляційній скарзі мотиви не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.
З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 у справі №420/13738/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов