П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35583/24
Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,
повний текст судового рішення
складено 30.04.2025, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Джабурії О. В.,
суддів - Кравченка К. В., Вербицької Н. В.
розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Арцизької міської ради на окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Арцизької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року визнано протиправним та скасовано рішення Арцизької міської ради №2658-VIII від 23.09.2024 «Про відхилення проекту рішення Арцизької міської ради «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами с. Новоселівка), комплекс будівель і споруд №4, будинок 1».
Зобов'язано Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2024 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер не визначено, на якій розташовано комплекс нежитлових будівель і споруд приватної власності заявника ОСОБА_1 , загальною площею 768,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Арцизького міської ради Одеської області, Деленський старостинський округ (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки 5120481900:01:003:0338 та прийняти відповідне вмотивоване рішення про його надання або про відмову у наданні такого, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Арцизької міської ради на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Дане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року набрало законної сили 11 лютого 2025 року.
На виконання вищевказаного рішення, Одеським окружним адміністративним судом 26 лютого 2025 року видано два виконавчих листа.
21 квітня 2025 року від адвоката Кочурова А. О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до суду першої інстанції надійшла заява, в порядку статті 383 КАС України, в якій заявник просить:
- окремою ухвалою суду, в порядку статті 249 КАС України, визнати рішення Арцизької міської ради №3045-VIII від 21.03.2025 «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області, (за межами с. Новоселівка), комплекс будівель споруд № 4, будинок 1» протиправним, і направити її Арцизькій міській раді для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та задля належного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 у справі №420/35583/24.
Мотивуючи дану заяву адвокат зазначив, що 12.03.2025 за заявою стягувача ОСОБА_1 від 07.03.2025 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного вище рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року. Постанову про відкриття виконавчого провадження №77492958 отримано позивачем 12.04.2025.
14.04.2025 позивачу стало відомо, що Арцизькою міською радою, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, 21.03.2025 прийнято рішення № 3045-VIII, яким вирішено: «надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,08 га, на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області, (за межами с. Новоселівка), комплекс будівель споруд № 4, будинок 1».
Згідно копії витягу з протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності, земельних відносин, містобудування, будівництва та охорони природи Арцизької міської ради №50 від 12.03.2025 слухали начальника відділу комунальної власності, земельних відносин та екологічних питань Арцизької міської ради ОСОБА_2 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області, (за межами АДРЕСА_2 .
У витязі з протоколу зазначено про наявне рішення суду, яке підлягає виконанню. Члени комісії зазначили, що пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, частиною 1 статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» визначено лише максимальний розмір земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність не більше 2,0 гектара. При цьому, будь-якого обмеження щодо мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства при передачі у власність громадянам, чинним законодавством України не встановлено. Тому, було запропоновано надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,08 га (площа під нежитловою будівлею заявника).
Адвокат Патрєва З. Д. не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його невмотивованим, оскільки відповідач безпідставно зменшив площу запитуваної земельної ділянки з 2,00 га до 0,08 га, не виконавши, при цьому, належним чином рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року.
Окремою ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 КАС України, задоволено.
Суд визнав протиправним рішення Арцизької міської ради від 21.03.2025 №3045-VIII «Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області (за межами с. Новоселівка), комплекс будівель і споруд АДРЕСА_1 ».
Також суд зобов'язав відповідача протягом одного місяця з дня отримання окремої ухвали повідомити суд про вжиті заходи реагування.
Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив із того, що дії та рішення відповідача від 21.03.2025 №3045-VIII суперечать рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 420/35583/24, яким, зокрема, зобов'язано Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2024 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер не визначено, на якій розташовано комплекс нежитлових будівель і споруд приватної власності заявника ОСОБА_1 , загальною площею 768,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Арцизького міської ради Одеської області, Деленський старостинський округ (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки 5120481900:01:003:0338 та прийняти відповідне вмотивоване рішення про його надання або про відмову у наданні такого, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, суд першої інстанції вважав, що надання позивачу дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,08 га, є неналежним виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025.
На думку суду першої інстанції, відповідач не зазначив у чому полягає неможливість надати максимальну площу земельної ділянки, яку просив позивач.
При цьому, відповідач, в особі постійної комісії, рішення якої мають рекомендаційний характер для голосування, зазначає, що 0,08 га є площею піж нежитловою будівлею позивача ОСОБА_1 , а у рішенні від 21.03.2025 посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2022 № 311931621.
Разом з тим, на думку суду, відповідач не врахував, що згідно згаданого ним витягу позивачу належить не просто нежитлова будівля, а комплекс нежитлових будівель і споруд, який не є житловою нерухомістю та складається з літера А - мехмайстерня, літера А1 - нежитлова будівля, літера Б-майстерня, літера Б1-майстерня, літера В-гараж, літера Г-гаражі, літера Д-склад ПММ, №1-дворові споруди, № І - інші споруди.
Тому, суд вважав, що зазначені складові частини комплексу будівель і споруд не можуть бути розміщені на земельній ділянці площею 0,08 га, як помилково вважає відповідач.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Арцизька міська рада в апеляційній скарзі, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати.
У доводах апеляційної скарги представник указує, що при прийнятті рішення було повторно досліджено клопотання позивача від 09.08.2024 №754/02-22 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га та подані до нього документи, в результаті чого встановлено, що згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2022 №311931621 у праві власності ОСОБА_1 перебуває комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 768,4 кв. м.
Тобто, приймаючи рішення з орієнтовною площею 0,08 га (800 кв. м.) було враховано загальну площу комплексу нежитлових будівель та споруд, які належать на праві власності позивачу.
Також скаржник указує, що позивач, стверджуючи про те, що складові частини комплексу будівель і споруд не можуть бути розміщені на земельній ділянці площею 0,08 га, не надає схему розміщення комплексу будівель і споруд та не спростовує факт неможливості такого розміщення на земельній ділянці площею 0,08 га.
Далі скаржник указує, що Земельним кодексом України та Законом України «Про особисте селянське господарство» визначено лише максимальний розмір земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність, при цьому будь-якого обмеження щодо мінімального розміру земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства при передачі у власність громадянам, чинним законодавством України не встановлено.
На думку скаржника, орган розпоряджання землею у межах двох гектарів вправі надавати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства будь-якого розміру.
Адвокат Кочуров А. О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а окрему ухвалу залишити без змін.
Мотиви відзиву відтворюють позицію суду першої інстанції щодо неможливості на площі 0,08 га, яку надав відповідач, розмістити усі складові частини комплексу будівель і споруд.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Принцип обов'язковості судового рішення також закріплений у частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, якою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Виконання судового рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина судового розгляду у контексті ст.6 Конвенції. Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції (Рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 заява № 18357/91, п. 40).
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За змістом статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Як свідчать обставини даної справи, підставою для постановлення окремої ухвали стало неналежне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року.
Так, даним судовим рішенням зобов'язано Арцизьку міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 09.08.2024 про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі такої земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, кадастровий номер не визначено, на якій розташовано комплекс нежитлових будівель і споруд приватної власності заявника ОСОБА_1 , загальною площею 768,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Арцизького міської ради Одеської області, Деленський старостинський округ (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки 5120481900:01:003:0338 та прийняти відповідне вмотивоване рішення про його надання або про відмову у наданні такого, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виконуючи таке зобов'язання, Арцизька міська рада 21.03.2025 прийняла рішення №3045-VIII, яким вирішено: «надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,08 га, на території Арцизької міської територіальної громади Болградського району Одеської області, (за межами АДРЕСА_2 ».
Тобто, замість надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 2,00 га відповідач надав орієнтовною площею 0,08 га, тобто зменшив площу земельної ділянки у 25 разів.
В апеляційній скарзі відповідач указує, що 0,08 га є площею під нежитловою будівлею позивача ОСОБА_1 та посилається на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2022 № 311931621.
Тобто, на думку скаржника, приймаючи рішення з орієнтовною площею 0,08 га (800 кв. м.) було враховано загальну площу комплексу нежитлових будівель та споруд, які належать на праві власності позивачу.
Колегія суддів відхиляє даний довід апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до зазначеного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.10.2022 № 311931621 позивачу належить комплекс нежитлових будівель і споруд, який не є житловою нерухомістю.
Даний комплекс складається з літери А - мехмайстерня, літери А1 - нежитлової будівлі, літери Б - майстерня, літери Б1 - майстерня, літери В - гараж, літери Г - гаражі, літери Д - склад ПММ, №1 - дворові споруди, № І - інші споруди.
Як правильно указано судом першої інстанції, зазначені складові частини комплексу будівель і споруд не можуть бути розміщені на земельній ділянці площею 0,08 га.
Разом з цим, до первісно поданої заяви позивач надав копію технічного паспорту на виробничий будинок від 03.07.2012 належного йому комплексу будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , за яким загальна площа зайнятої земельної ділянки становить 20632 кв. м, а під будівлями та спорудами 945 кв. м, під дорожнім покриттям 19687 кв. м.
Однак, складові частини комплексу, зокрема літера Д - склад ПММ, розташований на іншій частині зайнятої земельної ділянки, далі від літер А, А1, Б, Б1, В та Г. Уся земельна ділянка обмежена ровом, має властивості окремого господарського комплексу, і не може на площі 0,08 га, яку надав відповідач, розмістити усі складові частини комплексу будівель і споруд.
Як правильно відзначив суд першої інстанції, на поданому до первісного клопотання позивача графічному матеріалі від 08.08.2024, виготовлене шляхом фотокопії кадастрової карти України, відсутні дані про те, що бажана земельна ділянка площею 2,0 га може бути зменшена у 25 разів до площі 0,08 га. Відсутні будь-які сусідні об'єкти нерухомого майна, які б могли бути розміщені на залишку площі. Також відсутні будь-які інші перешкоди надати дозвіл на площу земельної ділянки саме орієнтовно 2,00 га, як просив позивач ОСОБА_1 і як визначено резолютивною частиною рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року.
Також колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що орган розпоряджання землею у межах двох гектарів вправі надавати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства будь-якого розміру.
Так, готуючи проект рішення про надання дозволу на розробку технічної документації відповідач мав би вивчити місце розташування бажаної земельної ділянки і встановити (або не встановити) невідповідність її місця розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно правових актів.
Однак, скаржник не зазначає, чому неможливо надати максимальну площу земельної ділянки, яку просив позивач.
У рішенні відповідача від 21.03.2025, прийнятого на виконання рішення суду у даній справі, причиною зменшення площі земельної ділянки, на яку позивач просив надати дозволу на розробку проекту землеустрою, також не зазначено жодної підстави.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач належним чином не виконав рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 та не врахував правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущено порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а окрему ухвалу суду - без змін.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом розгляду скарги на окрему ухвалу суду першої інстанції не відноситься до переліку тих, що підлягають касаційному оскарженню в розумінні приписів частини 2 статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Арцизької міської ради - залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Арцизької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко