03 липня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/4187/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить наступне.
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі сержанту ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року по 19.07.2022 року.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити сержанту ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.07.2016 року по 19.07.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), а саме: в період з 01.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Ухвалою судді від 05.05.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
Сержант ОСОБА_1 проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по м. Києву та Київській області) - військового коменданта (місто Київ) від 24.01.2023 № 4-РС сержанта ОСОБА_1 було призначено на нову посаду.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.01.2023 № 32, сержанта ОСОБА_1 , начальника групи охорони та патрульно - постової роти ІНФОРМАЦІЯ_1 виключено зі списків особового складу зонального відділу, знято з речового забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 , з інших видів забезпечення при ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 06 лютого 2023 року знято з трьохразового харчування за рахунок держави при ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.03.2025 № 2091/8/Вих.ЗПІ на адвокатський запит від 25.02.2025 № 03 (вх.№ К-118 від 13.03.2025 року), було проінформовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має інформації щодо грошового забезпечення сержанта ОСОБА_1 , оскільки вони передані до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Виходячи з відомостей, які були надані Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, а саме архівної довідки від 02.04.2025 №179/1/3346 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відповідач) у період з липня 2016 року по листопад 2018 року індексація грошового забезпечення позивача взагалі не проводилась, у період з грудня 2018 року по 19.07.2022 року була проведена не в повному розмірі (сума поточної індексації складала 0,00 грн. + фіксована сума індексації, яка складала від 71,08 грн. в залежності від місяця).
Виходячи з відомостей, які були надані ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що відповідач, у період з 01.07.2016 року по 31.12.2022 року (включно), протиправно не в повному обсязі здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу, а в деякий період служби і взагалі не здійснював виплату індексації, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Не погодившись з цим, позивач звергнувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеною законом. Право на своєчасне одержання винагороду за працю захищається законом.
Згідно частини 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язана із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служби є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання праці військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх трудових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Так, частинами 1-4 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 6 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).
У разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 року №77).
Пунктом 5 Порядку № 1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Також пунктом 5 Порядку №1078 в редакції від 15.12.2015 року встановлено, що місяцем з якого починається нарахування індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (далі - базовий місяць). Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.
Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
З урахуванням викладеного, відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 26 січня 2022 року, справа №400/1118/21, 28.06.2022 року у справі № 640/8991/21, від 20.04.2022 року у справі № 420/3593/20 тощо де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Відповідно до абзацу 3 п. 1.1. Порядку № 1078 індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України (далі - Держстат) і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до абзацу 5 п. 1.1. Порядку № 1078 для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.
Відповідно до абзацу 4 п. 1.1. Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
В Додатку 1 до Порядку № 1078 наводиться метод розрахунку величини приросту індексу споживчих цін.
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп.
Відповідно до абзацу 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Щодо періоду з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року, суд зазначає наступне.
Абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзацом 4 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 Порядку № 704 Кабінет Міністрів України встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1.9 розділу першого Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329 (діяла до 19.07.2018 року) та пункту 8 розділу першого Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (заробітна плата військовослужбовців) виплачуються в поточному місяці за минулий.
Так, відповідно до Архівної довідки від 02.04.2025 року № 179/1/3346, яка була надана Галузевим державним архівом МО України, нараховане грошове забезпечення Позивача за: лютий 2018 року склало 6973,76 грн.; березень 2018 року склало 7323,26 грн.
Тобто, грошовий дохід Позивача за штатною посадою зі зміною посадових окладів з 01.03.2018 року збільшився на 349,50 грн. (7323,26 грн. (ГЗ за березень) мінус 6973,76 грн. (ГЗ за лютий) становить 349,50 грн.).
Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70% / 100), що становить 4258,75 грн.
Тобто, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної Позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4258,75 грн. мінус 349,50 грн. та становить 4009,25 грн.
Виходячи з наведеного, у супереч пункту 5 Порядку №1078, Відповідач у березні 2018 року не встановив фіксований розмір індексації 4009,25 грн. та не виплатив Позивачу індексацію грошового забезпечення в повному обсязі.
Однак, відповідач був зобов'язаний з березня 2018 року виплачувати фіксовану суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі наведених вище положень Порядку №1078 у розмірі 4009,25 грн., а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
Аналогічна правову позицію, викладено у постановах Верховного Суду від 23 квітні 2020 року по справі №816/1728/16, від 02 листопада 2022 року у справі №120/12718/21-а (пункти 32, 33), від 22 грудня 2022 року у справі №380/14479/21 (пункт 28).
Крім того слід зазначити, що грошове забезпечення Позивача за період служби жодного разу не було менше прожиткового мінімуму, що вбачається з Архівної довідки від 02.04.2025 року № 179/1/3346.
Водночас, згідно з Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено на 2023 рік дію Закону України від 03.07.1991 № 1282-ХІ «Про індексацію грошових доходів населення».
Отже, всупереч Закону України від 20.12.1991 № 2011 -XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення», постанові Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» Відповідачем за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року не було виплачено індексації грошового забезпечення в належному розмірі.
Отже, в період проходження служби позивача з 01.07.2016 року по 31.12.2022 року, Відповідач не виплачував індексацію грошового забезпечення в повному обсязі з урахуванням базового місяця січень 2008 року та фіксованої суми, починаючи з березня 2018 року.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6- рп/2007).
У рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Крім того, у листі Держпраці від 19.05.2016 року №5548/4/4.3-ДП-16 чітко зазначено, що проведення індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку передбачено статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). А тому індексація заробітної плати є мінімальною державною гарантією в оплаті праці, за недотримання якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац 4 частини другої статті 265 КЗпП України).
Також слід зазначити, що Конституційний Суд України, у рішенні від 15 жовтня 2013 року №9- рп/2013. дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).
Ураховуючи викладене, не виплата в повному обсязі відповідачем індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.07.2016 року по 31.12.2022 роки є протиправною.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі сержанту ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2016 року по 19.07.2022 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити сержанту ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.07.2016 року по 19.07.2022 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця), а саме: в період з 01.07.2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 19.07.2022 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 03 липня 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ