Справа № 560/10145/25
іменем України
07 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.
розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить скасувати постанову від 26.05.2025 ВП № 76307616 про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №560/4290/23, яке набрало законної сили, виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області належно, відповідно до вимог чинного законодавства, тому спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 16.06.2025 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, з урахуванням положень статті 287 КАС України.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 по справі №560/4290/23, яке набрало законної сили 12.05.2023, зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 14.02.2023 №ХС36323), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023, яке набрало законної сили 12.05.2023 (отримане 24.05.2023), головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 29.05.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 14.02.2023 №ХС36323), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 8713,64 грн.
Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 становить 199891,68 грн.
02.10.2024 Хмельницький окружний адміністративний суд за заявою ОСОБА_1 видав виконавчий лист.
21.10.2024 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2024 ВП №76307616.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 19.12.2024 №2200-0802-8/116254 повідомлено відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 560/4290/23 та надано підтверджуючі документи.
10.12.2024 на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла вимога державного виконавця №19595 від 09.12.2024.
Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0802-8/1200 від 06.01.2025 повідомлено відділ примусового виконання рішень про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі № 560/4290/23 та надано підтверджуючі документи.
12.05.2025 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ВП № 76307616 прийнято постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
26.05.2025 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ВП № 76307616 прийнято постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення боржником без поважних причин.
Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою ВП № 76307616 від 26.05.2025, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частина шоста статті 26 Закону №1404-VIII).
Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно із частиною другою статті 75 Закону №1404-VIII у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу наведених норм слідує, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим, не залежало від волевиявлення останнього.
Спірною у цій справі постановою на позивача накладено штраф за невиконання судового Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023 у справі №560/4290/23, яке набрало законної сили 12.05.2023.
На виконання цього рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.04.2023, яке набрало законної сили 12.05.2023 (отримане 24.05.2023), головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 29.05.2023 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 01.04.2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (від 14.02.2023 №ХС36323), виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.04.2019 склав 8713,64 грн.
Сума доплати за період з 01.04.2019 по 31.05.2023 становить 199891,68 грн.
Перевіряючи поважність причин невиконання рішення суду зобов'язального характеру, прийнятого на користь стягувача, суд виходить із того, що відповідно до статті 8 Закону №2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Необхідно зазначити, що згідно з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19 (якою змінено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року) визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення стягнення з пенсійних виплат за рішеннями суду». Отже, з дня набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду не підлягає застосуванню.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за №897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року №35-1; далі Порядок №21-2), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Отже, виплата заборгованості за нарахованими на виконання рішень судів пенсій здійснюються Головними управліннями Пенсійного фонду України в областях за рахунок коштів Державного бюджету. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не мають.
Облік фінансових зобов'язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Заборгованість, визначена на виконання рішень судів, обліковується в електронній пенсійній справі з датою набрання ними законної сили на підставі цих відомостей у підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (РСР ІКІС ПФУ). Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.
Тож видатки, виділені з Державного бюджету України Пенсійному фонду України (особливо в умовах воєнного стану), не покривають виплату заборгованості за рішеннями судів, які набрали законної сили, у тому числі ГУ ПФУ Хмельницькій області.
Отже, обставиною, яка перешкоджає фактичному виконанню рішення суду у повному обсязі, є недостатність видатків бюджету Пенсійного фонду України з Державного бюджету за рішеннями судів, які набрали законної сили.
За відсутності відповідного фінансового забезпечення з бюджету виконання рішення суду в частині виплати нарахованої суми коштів стягувачу (заборгованості) вже не залежить безпосередньо від позивача та не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин, а накладення штрафу в такому випадку жодним чином не захищає право третьої особи на отримання пенсійної заборгованості з державного бюджету.
З урахуванням наведеного суд вважає, що станом на день винесення спірної постанови про накладення штрафу є документальне підтвердження про стан виконання боржником рішення суду у справі №560/4290/23. Своєю чергою, недостатність бюджетних асигнувань органу Пенсійного фонду України є поважною причиною, яка має бути врахована державним виконавцем при накладенні штрафу у виконавчому провадженні.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що постанова від 26.05.2025 ВП № 76307616 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання рішення без поважних причин не відповідає правовим підставам, з якими Закон №1404-VIII пов'язує притягнення боржника до відповідальності.
Отже, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправною та скасування постанови відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26 травня 2025 року у виконавчому провадженні ВП №76307616 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.05.2025 ВП № 76307616 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Відповідач:Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Тернопільська, 13/2,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43315602)
Головуючий суддя В.К. Блонський