Справа № 560/2940/24
іменем України
07 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом заступника керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області , Шмирківської гімназії Наркевицької селищної ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до ухвали від 04.03.2024 суд відкрив провадження у справі в якій заступник керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури заявив позов в інтересах держави за №51-214-24 від 27.02.2024 в якому просить: 1) Визнати протиправною бездіяльність Шмирківської гімназії Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області в частині невжиття заходів приведення в належний технічний стан готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 84434, яке є вбудованим у двоповерхову будівлю Шмирківської гімназії Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, буд. 4 (літер.А1-1), с. Шмирки (Наркевицька ТГ) Хмельницький район] Хмельницька область; 2) Зобов'язати Шмирківську гімназію Наркевицької селищної Хмельницького району Хмельницької області та Наркевицьку селищну раду Хмельницького району Хмельницької області привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 84434, яке є вбудованим у двоповерхову будівлю Шмирківської гімназії Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що знаходитеся за адресою: вул. Шкільна, буд. 4 (літер.А1-1), с. Шмирки (Наркевицька ТГ), Хмельницький районі Хмельницька область, з метою використаннями за призначенням у відповідності до "Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 (арк. спр.3-16).
Згідно з ухвалами від 04.03.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №260/4199/22 (адміністративне провадження №К/990/13172/23) (арк. спр.131-134).
Відповідно до ухвали від 23.06.2025 суд задовольнив клопотання виконувача обов'язків керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури №51-19114ВИХ-25 від 16.05.2025 про поновлення провадження у справі №560/2940/24 та надав прокурору десятиденний строк з дня отримання ухвали для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами на її підтвердження з урахуванням вказаного судом у цій ухвалі (арк. спр.152-154).
Керівник Волочиської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури у заяві за №51-214-24 від 01.07.2025 просить продовжити розгляд справи. Пояснив, що: "Дії відповідачів, щодо невиконання вимог вищевказаних приписів є триваючим правопорушенням (упродовж 2021 - 2021 років), оскільки пов'язані з довготривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою... Окрім цього, акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 2021, 2022 та 2023 років є лише підтвердженням порушення, яке триває і по теперішній час.". Також ствердив, що ухвала Верховного Суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22 вказана в ухвалі суду від 23.06.2025 про залишення позову без руху, не може бути застосована у спірних правовідносинах.
Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13 липня 2005 року, у Висновку №3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов'язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов'язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.
Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2012 року, обов'язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов'язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб.
Зокрема, абзацом другим вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною четвертою статті 123 КАС України визначено, що у разі, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це тривалість часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому тримісячний строк звернення до суду у суб'єкта владних повноважень розраховується з дня виникнення підстав, що дають такому суб'єкту право на пред'явлення визначених законом вимог.
Вищенаведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 липня 2023 року у справі № 380/15396/22, від 13 листопада 2024 року у справі 560/22224/23.
Суд наголошує, що законодавче закріплення строків звернення з позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Водночас чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Та для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено також у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 820/1719/15, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 813/1211/17, від 16 вересня 2019 року у справі № 120/3403/20-а, від 19 лютого 2020 року у справі № 815/5271/16, від 17 червня 2021 року у справі № 570/4516/19, від 17 лютого 2022 року у справі № 380/893/20, від 8 вересня 2022 року у справі № 380/1598/22, від 16 червня 2023 року у справі № 520/986/22 та від 4 липня 2023 року у справі № 620/4707/22, від 13 листопада 2024 року у справі 560/22224/23.
Отже, вирішуючи питання про залишення позову без розгляду з підстав, визначених пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, суд повинен встановити: 1) момент виникнення у прокурора права на звернення з цим позовом до суду з урахуванням положень статті 53 КАС України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; 2) дату, з якої прокурор мав дізнатися про фактичні обставини, що слугували підставою для його звернення до суду з позовом у цій справі.
У цій справі прокурор, звертаючись до суду з позовом, пояснюючи строки звернення до суду, зазначив, що: "... вказані у позовній заяві порушення є триваючими, оскільки зафіксовані ще у серпні 2021 року (акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №84434 від 25.08.2021). Отже, встановлений статтею 122 КАС України строк на звернення до суду із позовом прокурором не пропущений." (стор.22 позову).
Отже, прокурор не заперечує, що бездіяльність відповідачів триває з 2021 року про що прокурору відомо, зокрема, з відповідей ГУ ДСНС України в Хмельницькій області №672601-1559/672603 від 27.07.2023 на лист від 24.07.2023, №51-3249 вих-23 та №6703-5658/6705 від 22.09.2023 на лист від 15.09.2023 №51/3955 ВИХ-23 на що в ухвалі від 23.06.2025 вказав суд. Ці обставини прокурор не спростовує і тільки вважає, що не потрібно застосовувати позицію Верховного Суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22, однак не пояснює чому.
Відтак, суд критично оцінює пояснення прокурора щодо дотриманням ним строку звернення до суду визначеного ст.122 КАС України, і рахує що до спірних правовідносин застосовується позиція Верховного Суду від 25.09.2023 викладена у справі №380/8650/22 якою констатовано, зокрема, що перебіг строку, встановленого для подання позову стосується всіх суб'єктів, які мають намір та право звернутися до суду, та не пов'язується із відповідними функціями та компетенцією суб'єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізовувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.
Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.
Отже, враховуючи те, що прокурор пропустив встановлений законом тримісячний строк звернення до суду, так як звернувся до суду з позовом від 27.02.2024 (вхідний №17086 від 29.02.2024) та будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами прокурором - позивачем не наведено та не доведено, є підстава для залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі частини третьої, четвертої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. При цьому, суд не ставить під сумнів необхідність приведення захисної споруди у належний стан, однак це повинно відбуватись з дотриманням вимог КАС України. Також, на думку суду, звернення прокурора із зобов'язальними вимогами про усунення порушення, яке триває з 2021 року про яке прокурор дізнався в липні 2023 року, за відсутності встановлення винних у цьому, і без дотримання тримісячного строку звернення до суду, фактично не вирішує питання приведення захисної споруди у належний стан. Щодо наведених прокурором різних позицій Верховного Суду, суд у цій справі враховує в часі пізнішу позицію Верховного Суду, зокрема, викладену 25.09.2023 у справі №380/8650/22, що підтверджує позиція Верховного Суду у справі №755/10947/17.
Керуючись частиною 3 статті 123, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов заступника керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави за №51-214-24 від 27.02.2024 залишити без розгляду.
Копії ухвали надати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 07 липня 2025 року
Головуючий суддя А.І. Петричкович