Справа № 560/2542/25
іменем України
04 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у компенсації за невикористані дні відпусток у зв'язку із загибеллю сина військовослужбовця - ОСОБА_3 та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України виплатити, як батьку та спадкоємцю, компенсацію за невикористані дні відпусток у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації за невикористані дні відпусток сином військовослужбовцем - ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Листом від 27.12.2024 військові частина НОМЕР_2 повідомила про відсутність підстав для виплати компенсації, оскільки на день смерті ОСОБА_3 була відсутня норма закону чи іншого нормативно-правового акта, яка б надавала право членам сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців на її отримання. Вважає протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у компенсації за невикористані дні відпусток у зв'язку із загибеллю сина військовослужбовця - ОСОБА_3 , оскільки метою Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб" є уточнення порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток у разі загибелі (смерті) військовослужбовців та поліцейських. Просить задовольнити позовні вимоги.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб", який набрав законної сили з 05.10.2023, стаття 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" доповнена пунктом 22 такого змісту: у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини". Приймаючи Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб" законодавець не надав його положенням зворотної дії. Враховуючи незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, відповідач зауважує, що дія пункту 22 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" може поширюватися тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою чинності, тобто зазначені вище зміни застосовуються лише щодо правовідносин, пов'язаних із загибеллю військовослужбовців після 05.10.2023. Вказане також підтверджується тим, що, на виконання, зокрема, доданого з 05.10.2023 пункту 22 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кабінет Міністрів України постановою від 16.01. 2024 №37 затвердив Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України. 4.12. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 №37 чітко передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується у частині виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті) з 05 жовтня 2023 року. 4.14. Оскільки син позивача ОСОБА_3 загинув ще ІНФОРМАЦІЯ_1 , то підстави для задоволення заяви відсутні. Повідомив, що за даними особової справи загиблого ОСОБА_3 , членами його сім'ї, окрім позивача, є також мати загиблого - ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем за законом однієї черги з позивачем.
Ухвалою від 19.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд витребував у військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ідентифікаційні дані ОСОБА_2 для залучення у справі як третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
На виконання ухвали суду від 19.03.2025 відповідач надав витребувані документи.
Ухвалою від 01.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 подала додаткові пояснення у яких зазначає, що позов є обґрунтованим та негативно не впливає на її права.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 18.10.2000.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 19.11.2024 засвідчується смерть ОСОБА_3 22.03.2022.
У грудні 2024 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою щодо компенсації за невикористані дні відпусток сина військовослужбовця - ОСОБА_3 .
Листом від 27.12.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати компенсації, оскільки на день смерті ОСОБА_3 була відсутня норма закону чи іншого нормативно-правового акта, яка б надавала право членам сім'ї загиблих (померлих) військовослужбовців на її отримання.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо компенсації за невикористані дні відпусток у зв'язку із загибеллю сина військовослужбовця, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, поліцейських та деяких інших осіб" № 3379-IX від 06.09.2023 стаття 10-1 Закону № 2011-XII доповнена пунктом (частиною) 22, та зазначено, що "у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки", виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини".
Аналогічні положення передбачені підпунктом 1 пункту 6 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558.
Порядок виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті) (далі - Порядок № 37), який визначає механізм виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток членам сімей військовослужбовців, у разі їх загибелі (смерті), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 37.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 37 у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошова компенсація за всі невикористані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України Про відпустки, виплачується членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, зазначеним в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону № 2011-XII, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
За приписами пункту 4 Порядку № 37 члени сімей загиблих (померлих) військовослужбовців, поліцейських, які мають право на отримання грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та додаткових відпусток військовослужбовцями, поліцейськими у зв'язку із загибеллю (смертю) (далі - грошова компенсація), можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) військовослужбовця, поліцейського, що вказана у свідоцтві про смерть.
У відповідності до вимог статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, на час загибелі сина позивача - військовослужбовця ОСОБА_3 Закон № 2011-XII не містив норм, якими врегулюваний порядок виплати у разі загибелі (смерті) військовослужбовців грошової компенсації за всі не використані ними за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток та інших видів грошового забезпечення членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 N 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 N 3-рп/2003).
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
В силу положень частини 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Керуючись приписами частини 6 статті 7 КАС України до спірних правовідносин суд застосовує частину 6 статті 24 Закону України "Про відпустки", в редакції на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, виплачується спадкоємцям.
Стаття 1227 Цивільного кодексу України також передбачала, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, згідно із підпунктом 1 розділу ХХХ Порядку №260 (у редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3 ) Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.
Отже, батьки військовослужбовця в рівних частках мають право на виплату у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належного йому, але не отриманого до дня смерті (загибелі) грошового забезпечення, за умови, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має дітей.
Відповідно до підпункту 2 розділу ХХХ Порядку №260 така виплата здійснюється на підставі заяви особи, зазначеної у підпункті 1 розділу ХХХ Порядку №260.
Позивач реалізуючи своє право на отримання компенсації за невикористані дні відпусток у зв'язку із загибеллю сина військовослужбовця у відповідності до Порядку №37 подав відповідну заяву відповідачу.
Суд враховує, що, батьки військовослужбовця в рівних частках мають право на виплату у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належного йому, але не отриманого до дня смерті (загибелі) грошового забезпечення, за умови, якщо військовослужбовець не перебуває у шлюбі та не має дітей.
Залучена судом до участі у справі мати загиблого військовослужбовця - ОСОБА_2 у поданій до суду письмовій заяві просить суд задовольнити позов в повному обсязі.
Докази наявності інших членів сім'ї, зазначених у підпункті 1 розділу ХХХ Порядку №260, які мають право на отримання компенсації за невикористані загиблим ОСОБА_3 дні відпусток суду на час розглялу справи не надані.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність відмови у виплаті позивачу компенсації за невикористані дні відпусток загиблим ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо виплати компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні відпусток його загиблим сином ОСОБА_3 .
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за дні відпусток, невикористаних його загиблим сином ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )
Третя особа:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 )
Головуючий суддя О.К. Ковальчук