Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
07 липня 2025 року Справа № 520/17098/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" (вул. Полтавський Шлях, буд. 99,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61093, код ЄДРПОУ 08564587) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -
Адвокат Гофельд Ганна Сергіївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор", в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи “Харківський слідчий ізолятор» від 21 травня 2025 №35/ОС/СТ-25 “Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності» яким ОСОБА_1 було оголошено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ державної установи «Харківський слідчий ізолятор» про звільнення зі служби № 123/ос-25 від 22 травня 2025 року, яким ОСОБА_1 було звільнено з Державної кримінальновиконавчої служби України з посади першого заступника начальника СІЗО - заступника начальника СІЗО з режиму і охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор», відповідно до частини п'ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення. 4. Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на посаді першого заступника начальника СІЗО - заступника начальника СІЗО з режиму і охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор» та стягнути з державної установи «Харківський слідчий ізолятор» (код ЄДРПОУ - 08564587) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) середній заробіток з 22 травня 2025 року до моменту поновлення його на посаді.
Крім того, представником позивача в позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Наказом державної установи «Харківський слідчий ізолятор» про звільнення зі служби № 123/ос-25 від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 було звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади першого заступника начальника СІЗО - заступника начальника СІЗО з режиму і охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор», відповідно до частини п?ятої статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Зі змісту заяви про поновленння строку звернення до суду вбачається, що 22.05.2025 ОСОБА_1 було ознайомлено з висновком від 19 травня 2025 року, про що ним було зроблено власноручний підпис на аркуші пояснень.
Разом із тим, представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою 30.06.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 27.06.2025), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Отже, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивач надав заяву про поновлення строків позовної давності, згідно якої просить суд поновити йому строк звернення до суду.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що 22 травня 2025 року ОСОБА_1 було ознайомлено з висновком від 19 травня 2025 року, про що ним було зроблено власноручний підпис на аркуші пояснень. 25.06.2025 ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги з адвокатом Гофельд Г.С. предметом якого є оскарження Наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника СІЗО - заступника начальника СІЗО з режиму і охорони державної установи «Харківський слідчий ізолятор». Після укладання договору про надання правничої допомоги та отримання консультації з питань строків подачі позову про поновлення на роботі, яка пов'язана з публічною службою, отримав відомості, що аналізуючи положення статей 20, 21 Дисциплінарного статут ОВС Верховний Суд зазначає, що встановлений статтею 21 тримісячний строк оскарження дисциплінарного стягнення стосується випадків оскарження такого стягнення до старшого прямого начальника. Водночас оскарження дисциплінарного стягнення у судовому порядку має відбуватися за правилами, встановленими нормами КАС України. Станом на дату подачі позову про поновлення ОСОБА_1 27.06.2025, процесуальний строк на звернення з такою позовною заявою пропущений на 4 дні. Враховуючи, що позивач діяв добросовісно, використав наявні засоби та можливості передбачені законом, для звернення до суду з позовом про поновлення свої прав, про що свідчить укладання договору з адвокатом, в найкоротший термін з моменту укладання договору складання позовної заяви та направлення її до суду.
Дослідивши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Щодо посилань представника позивача, що позов подається в період дії воєнного стану, чуд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Таким чином, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", суди як об'єкти критичної інфраструктури не припиняли та не припиняють функціонувати під час воєнного стану.
При цьому, суд зауважує, що у період спірних правовідносин Харківський окружний адміністративний суд не припиняв працювати та приймати позовні заяви, забезпечував здійснення правосуддя. Тобто, воєнний стан сам по собі не перешкоджав своєчасному зверненню позивача до суду.
Поміж іншого, суд також акцентує увагу, що 26.05.2021 набув чинності Закон №1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи". З цього часу будь-яка особа мала можливість звернутися до суду в електронній формі. Електронний суд дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду будь-які документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.
До Електронного суду користувачі можуть надіслати в електронному вигляді і матеріали, передбачені процесуальним законодавством, реалізувавши позивачем своє право на звернення до суду через систему "Електронний суд".
Так, обставина введення воєнних дій на території України могла унеможливити дотримання позивачем строку на звернення до суду за умови надання ним належних доказів того, як саме це обумовило пропуск строку на звернення до суду з позовом.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, суддя зазначає, що введення на території України воєнного стану, як підстава пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом не може бути визнана поважною, оскільки сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку для звернення з позовом до суду у всіх абсолютно випадках.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Втім, представником позивача не наведено жодної поважної причини пропуску строку звернення до суду.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, представнику позивача належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Таким чином, враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску, які підтверджуються відповідними доказами.
Слід звернути увагу позивача на те, що вказані обставини не є надмірним формалізмом та прискіпливим ставленням суду до позивача, оскільки адміністративний суд діє виключно в межах повноважень, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, та КАС України спонукає та зобов'язує учасників справи до активної участі/ролі у вирішенні спору, у тому числі ретельно готуватися та звертатися до суду з максимальним пакетом необхідних документів, зібраних позивачем на стадії підготовки матеріалів позовної заяви.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст. 6 КАС України, суд на підставі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, поданий з порушенням вимоги ст. 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи "Харківський слідчий ізолятор" про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.