Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань забезпечення адміністративного позову
07 липня 2025 року № 520/15434/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення НОМЕР_1 прикордонного загіну В/Ч НОМЕР_2 від 07.01.2025р. відносно рапорту ОСОБА_1 від 04.01.2025р. про звільнення з військової служби;
- зобов'язати уповноважених осіб НОМЕР_1 прикордонного загіну В/Ч НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 , з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Ухвалою від 30.06.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вказаним вище позовом.
Представником позивача разом із позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд припинити дію наказу про призов на військову службу по мобілізації від 17.08.2024р. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 відмовлено в заяві про забезпечення позову по даній справі.
Представником позивача 04.07.2025 через систему Електронний суд вдруге подано до суду заяву про забезпечення позову в якій останній просить суд:
- заборонити Військовій частині НОМЕР_2 (в особі її посадових/службових осіб) вчиняти дії щодо направлення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №520/15434/25.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що через відсутність забезпечення позову малолітні діти і далі залишаться без батьківського піклування, їх права не буде кому захистити, а в разі переміщення ОСОБА_1 в інше місце служби для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, навіть при задоволенні позову ОСОБА_1 , обраний спосіб захисту буде не ефективним. Окрім того ОСОБА_1 згідно ст.26 ЗУ «Про військову службу і військовий обов'язок» має право на звільнення, при якому він змінить свій статус із військовослужбовця та військовозобов'язаного, матиме в подальшому можливість скористатися своїм правом на відстрочку згідно п.4 ч. 1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та матиме своє законне право на батьківство та виконуватиме свій законний обов'язок щодо батьківства. Також представник позивача зазначив що, з 2022 року діти позивача перебувають повністю на утримані свого батька, так як їх мати, ОСОБА_2 , через злочинний спосіб життя перебувала в місцях тимчасового затримання та відбування покарання. ОСОБА_2 займалась незаконним розповсюдженням наркотичних речовин. ОСОБА_2 засуджена Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області згідно вироку від 15.01.2024 року (справа №686/20983/23), Строкостянтинівським районим судом Хмельницької області згідно вироку від 22 грудня2023 року (Справа №683/2957/23), Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області, згідно вироку від 29.04.2024р., (справа №688/4647/23). Отже, в обгрунтування вимог представник позивача зазначає, що в даному випадку, без вжиття заходів забезпечення позову відносно ОСОБА_1 , двоє малолітніх дітей, залишаються без батьківського піклування та законного представника, що буде порушенням Конвенції про права дитини, ЗУ «Про охорону дитинства» та спричинить негативні наслідки для дітей.
Суд зазначає, що згідно частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе у порядку ч.9 ст. 205 КАС України та ч.4 статті 229 КАС України розглянути заяву позивача в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно приписів ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, суд наголошує, що забезпечення позову - це елемент права на судовий захист, що спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права (попередній судовий захист).
З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що предметом даного позову є надання оцінки рішенню НОМЕР_1 прикордонного загону В/Ч НОМЕР_2 від 07.01.2025 відносно рапорту ОСОБА_1 від 04.01.2025р. про звільнення з військової служби.
Водночас у позовній заяві позивачем вказано, що зазначене рішення відповідача є очевидно протиправними.
Суд зазначає, що з аналізу змісту норм діючого законодавства вбачається, що останні містять вимоги стосовно обов'язку особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, навести обґрунтування необхідності застосування такого заходу й зазначити усі необхідні відомості для цього з поданням відповідних доказів, з яких би суд мав змогу достовірно встановити доцільність реалізації вказаного процесуального повноваження.
Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається наведення заявником обґрунтувань щодо необхідності застосування таких заходів тим, що подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняє дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень без застосування відповідних заходів забезпечення позову.
Водночас, суд зазначає, що надаючи оцінку доводам заявника, наведеним у заяві про забезпечення позову, слід дійти висновку про те, що остання не містить в собі належних та достатніх доводів та доказів, що давали б можливість дійти станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі обґрунтованого висновку про очевидну протиправність спірного рішення відповідача. Тим більше, такі доводи заявника, викладені у заяві про забезпечення позову, підлягають оцінці саме під час розгляду справи по суті.
Також, суд зазначає, що в заяві про забезпечення позову заявником жодним чином не обґрунтовано наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, доведення того, що захист прав та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Щодо тверджень представника позивача про те, що через відсутність забезпечення позову малолітні діти і далі залишаться без батьківського піклування, тому що в разі переміщення ОСОБА_1 в інше місце служби для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини їх права не буде кому захистити, суд зазначає, що предметом спору у даній справі правомірність дій військової частини підчас заходів мобілізації, а не сімейні правовідносини, які виходять за межі розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Відтак, враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини того, що матеріали заяви не містять належних доказів та обґрунтувань того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також виходячи з завдання адміністративного судочинства та цілей, які спрямовані на вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у даному випадку, підстави для забезпечення даного позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_2 (в особі її посадових/службових осіб) вчиняти дії щодо направлення військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду в даній адміністративній справі не виникли, що свідчить про недоведеність позивачем обґрунтованості підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та можливість істотного ускладнення виконання рішення суду або ефективного захисту чи поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Тітов О.М.