07 липня 2025 року Справа № 480/7819/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Сумській області звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , і просить суд стягнути з відповідача податковий борг:
- з орендної плати з фізичних осіб загальною сумою 21309,93 грн, отримувач ГУК Сум.обл/СумськаМТГ/18010900 на р/рUA458999980334149815000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об 'єктів нежитлової нерухомості загальною сумою 593,04 грн, отримувач ГУК Сум.обл/СумськаМТГ/18010300 на р/рUA838999980314080512000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом. Внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі узгоджених податкових зобов'язань, у нього утворився податковий борг, який на момент звернення до суду залишається несплаченим.
Представник відповідача через систему "Електронний суд" подав заяву, у якій заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та зазначає, що податковий борг є протиправним, нарахований всупереч вимог чинного законодавства, а рішення про нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік за податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2023 прийняте та надіслане поза межами строків, передбачених ст. 102 Податковим кодексом України.
Від відповідача надійшла відповідач на відзив в якому позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб. Ухвалою суду витребовувалися докази у відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC “Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 21902,97 грн, а саме з орендної плати з фізичних осіб загальною сумою 21309,93 грн та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об 'єктів нежитлової нерухомості загальною сумою 593,04 грн.
Так, податковим органом податковими повідомленням-рішенням від 31.12.2023 №2409-1819-UA59080270000073662 на суму 10390,02 грн, від 29.05.2024 №2409-1819-UA59080270000073662 на суму 10919,91 грн, відповідачу нараховане податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023-2024 роки (а.с. 11).
Також, податковим органом податковими повідомленням-рішенням від 24.03.2023 №0074717-2409-1819 на суму 248,56 грн, від 24.03.2023 №0074718-2409-1819 на суму 344,48 грн, відповідачу нараховане податкове зобов'язання - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об 'єктів нежитлової нерухомості.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
За приписами підпункту 70.2.4. пункту 70.2. статті 70 ПК України до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство.
Відповідно до пункту 70.7. статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254 податкове повідомлення-рішення вважається належним чином надісланим (врученим) платнику податків, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу
Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином Податковим кодексом України встановлено обов'язок фізичної особи - платника податків у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки, подавати контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Зазначені вище податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу відповідача, але повернуті поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання», вважаються врученими.
Так, матеріалами справи підтверджується, що два податкових повідомлення-рішення від 31.12.2023 №2409-1819-UA59080270000073662 на суму 10390,02 грн. разом із податковим повідомленням-рішення від 29.05.2024 №2409-1819-UA59080270000073662 на суму 10919,91 грн направлялося на податкову адресу та повернуто 13.06.2024 (а.с.12-13), від 24.03.2023 №0074717-2409-1819 на суму 248,56 грн, від 24.03.2023 №0074718-2409-1819 на суму 344,48 грн, направлялося на податкову адресу та повернуто 01.05.2023 (а.с. 16)
В установлений законом строк зазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем та не були сплачені, а тому сума податкових зобов'язань набула статусу податкового боргу.
Як зазначив представник податкового органу у відповіді на відзив, податкові повідомлення-рішення від 24.03.2023 направлені рекомендованим листом поштове відправлення № 4000012963704, а від 31.12.2023 та від 29.05.2024 направлені рекомендованим листом поштове відправлення № 0600925197910.
Також матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було сформовано податкову вимогу форми “Ф» від 04.09.2023 № 0003801-1303-1828, яка була надіслана за податковою адресою відповідача, але повернута поштовим відділенням із відміткою «за закінченням терміну зберігання» 16.10.2023 (а.с.10), вважається врученою платнику податків.
Згідно з п. 20.1.34 ст. 20 Податкового Кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 175 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановленому Податковим кодексом України строк, не погашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному даним кодексом.
Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до п. 20.1.34 ст. 20 ПК України, контролюючі органам мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стосовно посилання відповідача на незгоду та безпідставність прийнятих податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що такі твердження не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29 травня 2018 року у справі № 800/341/17 (9991/944/12), від 12 листопада 2019 року у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
При цьому питання правомірності визначення контролюючим органом вищевказаних податкових повідомлення-рішення не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлень-рішень суб'єкта владних повноважень, згідно з яким визначено суми відповідного податку, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Вищенаведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.02.2018 по справі № 826/18379/14 та від 18.06.2018 по справі № 805/3284/17-а, від 03.02.2022 №560/4343/19, які є обов'язковими для врахування в силу приписів ч.5ст.242 КАС України.
Аналогічні висновки зазначені також і Другим апеляційним адміністративним судом в постанові від 01.07.2024 по справі №520/35459/23.
Оскільки предметом спору, що виник між сторонами у даній справі, є наявність чи відсутність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу, а не підстави його виникнення, судом було ухвалою суду запропоновано відповідачу - ОСОБА_1 докази оскарження податкових повідомлень-рішень з орендної плати з фізичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, на підставі яких податковим органом заявлено до стягнення сума податкового боргу.
Ухвалу суду було отримано відповідачем, представником відповідача через підсистему «Електронний суд» (а.с. 85-86), разом із тим, станом на час розгляду даної справи докази оскарження прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано, у матеріалах справи відсутні.
За змістом пункту 57.3 статті 57 ПК України грошові зобов'язання мають бути сплачені платником податків протягом десяти днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення, у якому ГУ ДПС за наслідками проведеної перевірки визначило грошові зобов'язання (підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України).
За змістом пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до письмових пояснень ГУ ДПС в Сумській області, наданих на виконання вимог ухвали суду, зазначено, що податкові повідомлення-рішення відповідачем ні в адміністративному, ні судовому порядку не оскаржувалися.
Враховуючи те, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена на час розгляду справи, податкові повідомлення-рішення відповідачем не оспорювані, не є відкликаними чи скасованими в установленому порядку, позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов Головне управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 ) податковий борг:
- з орендної плати з фізичних осіб загальною сумою 21309,93 грн, отримувач ГУК Сум.обл/СумськаМТГ/18010900 на р/рUA458999980334149815000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об 'єктів нежитлової нерухомості загальною сумою 593,04 грн, отримувач ГУК Сум.обл/СумськаМТГ/18010300 на р/рUA838999980314080512000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета