з питань залишення позову без розгляду
07 липня 2025 року м. Рівне №460/5037/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Греська О.Р розглянувши адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення у період з 12.01.2022 по 30.06.2022 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 12.01.2022 по 30.06.2022 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт з врахуванням вже виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення у період з 01.07.2022 по 19.05.2023 з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 01.07.2022 по 19.05.2023 виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт з врахуванням вже виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, з врахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою суду від 08.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачам встановлено строк на подання відзиву.
Відповідачем, Військовою частиною НОМЕР_1 у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву, в якому відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, наявні в матеріалах справи докази та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення клопотання, суд встановив наступне.
Приписами частини першої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у редакції, яка діяла до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 статті 233 КЗпП України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті;
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та від 08.08.2024 у справі № 380/29686/23, від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 виснувала про те, що норма ст.233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказана норма поширює свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу. У взаєминах із державою в особі відповідних суб'єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи суб'єкта приватного права. Положення ст. 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над ч.5 ст.122 КАС України.
Отже, з 19.07.2022 строк звернення до суду з позовом про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні, становить три місяці з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Предметом позовних вимог є протиправність дій відповідачів щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення за період з 12.01.2022 по 19.05.2023 та інших виплат в належному розмірі.
У даних правовідносинах до позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації за період з 12.01.2022 по 18.07.2022 строк звернення до суду не застосовується, а за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 строк звернення до суду становить три місяці з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, або з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
З долучених до позовної заяви додатків встановлено, що позивач у спірний період проходив військову службу у відповідачів, у зв'язку з чим з позивачем повинні були здійснити повний розрахунок щодо належних йому сум.
Доказів повідомлення позивача про суми грошового забезпечення, які нараховані та виплачені позивачу відповідач, військова частина НОМЕР_1 не надав.
Судом встановлено, що письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні від військової частини НОМЕР_1 позивач отримав 16.12.2024, від військової частини НОМЕР_2 - 14.02.2025
Позивач звернувся до суду у березні 2025 року, а тому не пропустив тримісячний строк на звернення до суду.
Крім того, в ухвалі від 08.04.2025 суд вже вирішував питання строку звернення до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даній справі відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду, передбачені статтею 240 КАС України. Відтак, клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд,
Відмовити Військовій частині НОМЕР_1 в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення до суду.
Відмовити в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений дата 07 липня 2025 року
Суддя Олег ГРЕСЬКО