Справа № 826/11213/17
07 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» (вул.Володимира Сосюри,5, м.Київ, 02091) до Головного управління ДФС у м.Києві (вул..Шолуденка,33/19, м.Київ, 04655) про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №826/11213/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» до Головного управління ДФС у м.Києві за результатом якого позивач просить:
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ю-52-7 від 06.07.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючий орган мав право включити до вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-52-7 від 06.07.2017 лише суму, на яку зобов'язання ТОВ "АВАНТ" зросли у порівнянні з попереднім базовим періодом, а не суму, яка пройшла відповідну процедуру узгодження та оскарження, та була скасована в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, яка буде розглядатись суддею Федорчуком А.Б. Призначено судовий розгляд справи на 28 листопада 2017 року о 10:00 год.
Відповідачем подано заперечення на позов у яких відповідач просить відмовити в задоволенні позову зазначивши, що за обліковими даними інформаційної системи органу доходів і зборів, загальна сума заборгованості Скаржника, станом на 30.06.2017 становить 33332,29 грн. На підставі цих даних ГУ ДФС у м. Києві сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.07.2017 № Ю-52-7, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року зупинено провадження у справі № 826/11213/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-52-7 від 06.07.2017 року. Зобов'язано сторін повідомити суд про набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17.
Відповідно до абзацу 1 та 4 пункту 2 Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
У відповідності до «Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, адміністративна справа № 640/32725/20 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року справу №826/11213/17 було прийнято до провадження; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Судом встановлено, що Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2017 року зупинено провадження у справі № 826/11213/17 до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17 від 21 листопада 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» задоволено. Визнано протиправними та скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.05.2017 №Ю-52-7 та від 07.06.2017 № Ю-52-7. Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом зарахування сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" грошових коштів з 10.09.2014 за платіжними дорученнями 10.09.2014 №305, від 13.10.2014 №334 та від 31.10.2014 №337 в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу. Присуджено здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" судові витрати у розмірі 3 200, 00 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2019 року по справі № 826/8818/17 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, зобов'язання вчинити дії - повернуто апелянту.
Відповідно до ч.1 ст.237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено (ч.ч.2, 3 ст.237 КАС України).
З огляду на викладене суд вважає за необхідне поновити провадження у справі №826/11213/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправною та скасування вимоги.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління Державної фіскальної служби у місті Києві винесено вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 06.07.2017 №Ю-52-7 на суму 33332,29 грн.
Підставою для формування оскаржуваних вимог був податковий борг по єдиному внеску у розмірі 33332,29 грн. станом на 31.06.2017.
Судом встановлено, що підставою для формування оскаржуваної вимог був податковий борг по єдиному внеску у розмірі 59710,68 грн., що обліковувся у картці особового рахунку Товариства станом на 31 грудня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/6945/15 від 10 червня 2015 року, яка залишена без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2015 року, скасована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14 січня 2015 року № Ю-0018 в сумі 59710,68 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17 від 21 листопада 2018 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» задоволено. Визнано протиправними та скасувати вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 11.05.2017 №Ю-52-7 та від 07.06.2017 № Ю-52-7. Зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом зарахування сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" грошових коштів з 10.09.2014 за платіжними дорученнями 10.09.2014 №305, від 13.10.2014 №334 та від 31.10.2014 №337 в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу. Присуджено здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" судові витрати у розмірі 3 200, 00 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авант» не погоджуючись із податковим вимогами, звернулось до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного враховуючи норми законодавства, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Інструкція).
Згідно підпункту 3 пункту 2 розділу IV Інструкції пункту днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської інспекції України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції cума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Разом з тим, відповідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як зазначено відповідачем у запереченнях на позовну заяву, сума визначена у оскаржуваних вимогах контролюючого органу виникла внаслідок наявності заборгованості зі сплати єдиного внеску у товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» з вересня 2014 року в розмірі 59 710, 68 грн., оскільки кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень від 10.09.2014 №305 на суму 20 149, 01 грн., від 13.10.2014 №334 на суму 20 164, 02 грн. та від 31.10.2014 №337 на суму 19 410, 10 грн. не надходили до інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску.
Таким чином, як встановлено під час судового розгляду справи, підставою для формування оскаржуваних вимог був податковий борг по єдиному внеску в розмірі 59 710, 68 грн..
Разом з тим, суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2016 №826/6945/15 (суддя Гарник К.Ю.) встановлено, що сума в розмірі 59 710, 68 грн., визначена у вимозі Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.01.2015 №Ю-0018-3 була сплачена позивачем в добровільному порядку, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на відповідний рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень від 10.09.2014 №305 на суму 20 149,01 грн., від 13.10.2014 №334 на суму 20 164, 02 грн., від 31.10.2014 №37 на суму 19 410,10 грн.
Так, вказаною вище постановою було визнано протиправними та скасовано вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 14.01.2015 №Ю-0018 на суму 59 710, 68 грн. та від 04.03.2015 №Ю-0018.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 №826/6945/15 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2015 - без змін.
Відтак, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2015 №826/6945/15, якою було встановлено сплату позивачем суми єдиного внеску в розмірі 59 710,68 грн. та скасовано вимогу контролюючого органу від 14.01.2015 №Ю-0018-3, набрала законної сили 23.07.2018 та станом на 19.11.2018 є чинною.
Так, суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.
Враховуючи наведене, суд не бере до уваги твердження відповідача, що кошти, сплачені товариством з обмеженою відповідальністю «Авант» відповідно до платіжних доручень від 10.09.2014 №305 на суму 20 149, 01 грн., від 13.10.2014 №334 на суму 20 164, 02 грн. та від 31.10.2014 №337 на суму 19 410, 10 грн. не надходила до інтегрованої картки платника зі сплати єдиного внеску, оскільки судовим рішенням від 10.06.2016 №826/6945/15, яке набрало законної сили, встановлено факт сплати коштів відповідно до платіжних доручень 10.09.2014 №305, від 13.10.2014 №334 та від 31.10.2014 №337.
Крім того, суд зазначає, що під час судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів щодо реалізації приписів пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України і застосування за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду відповідної відповідальності до банку, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.06.2015 №826/6945/15 було встановлено, що переказ коштів відповідно до платіжних доручень від 10.09.2014 №305, від 13.10.2014 №334 та від 31.10.2014 №337 не було зараховано з вини банку.
При цьому, суд зазначає, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17 від 21 листопада 2018 року встановлено, що сума боргу в оскаржуваних вимогах зі сплати єдиного внеску відрізняється, оскільки позивачем було повторно сплачено суму єдиного внеску в розмірі 59 906, 68 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.05.2017 №1292, копія якого наявна в матеріалах справи.
Більш того, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/8818/17 від 21 листопада 2018 року зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести зміни до інтегрованої картки платника шляхом зарахування сплачених товариством з обмеженою відповідальністю "Авант" грошових коштів з 10.09.2014 за платіжними дорученнями 10.09.2014 №305, від 13.10.2014 №334 та від 31.10.2014 №337 в рахунок погашення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно з призначенням платежу.
Беручи до уваги наведене в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушень чинного законодавства під час сплати єдиного внеску, а тому формування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску відповідачем є протиправним, зворотного під час судового розгляду справи представником контролюючого органу не доведено.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Поновити провадження у справі №826/11213/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» (вул.Володимира Сосюри,5, м.Київ, 02091) до Головного управління ДФС у м.Києві (вул..Шолуденка,33/19, м.Київ, 04655) про визнання протиправною та скасування вимоги.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНТ» (вул.Володимира Сосюри,5, м.Київ, 02091) до Головного управління ДФС у м.Києві (вул..Шолуденка,33/19, м.Київ, 04655) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску № Ю-52-7 від 06.07.2017.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авант» (02091, м. Київ, вул. Володимира Сосюри буд. 5, код ЄДРПОУ 31091103) з рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судовий збір в сумі 1600,00 грн.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко