Справа № 420/38821/24
26 червня 2025 року м. Одеса
Зала судових засідань №22
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
За участю секретаря Поліщука О.В.
За участю сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Соколовська А.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ Україна» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови, -
06 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (сформована в системі «Електронний суд» 15.12.2024 року) до Одеської митниці, у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA 500130/2024/000042/2 від 25.10.2024 року;
визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500130/2024/000343 від 25.10.2024 року;
стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму понесених судових витрат у розмірі 36454,74грн., які складаються з: - 16454,74 - загальна сума сплаченого судового збору за вимогу майнового немайнового характеру; - 20000,00 загальна сума витрат на правничу допомогу.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 21.01.2025 року; зобов'язано ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» у строк до 16.01.2025 року подати суду додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 04.09.2023 року між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець) було укладено Контракт № 0409. 17.10.2024 року Сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 73 557,38 доларів США, підписавши специфікацію №38 до контракту №0409 від 04.09.2023 року. На підставі контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікацій №38 до нього продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2024000000279 від 17.10.2024р. на загальну суму 73557,38 доларів США. Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 17.10.2024 року, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною (CMR) А №1305032 від 17.10.2024 року. З метою здійснення митного оформлення товару, декларантом було подано митну декларацію №24UA500130027381U4, де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 3 155 198,18грн. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією необхідні документи. 25.10.2024р. від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів. З повідомлення вбачається, що за результатом опрацювання поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. 25.10.2024 року листом за вих.№2510.1 позивач відповів на повідомлення митниці від 25.10.2024 року про надання додаткових документів. 25.10.2024 року Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000042/2. На підставі спірного рішення відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000343. 25.10.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію за № 24UA500130027461U2, яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, передбаченої до ч.7 ст.55 МК України. Рішення про коригування митної вартості товарів та карта відмови в прийнятті митної декларації є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з цим ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» змушене звернутись до суду за захистом своїй порушених прав та законних інтересів щодо декларування імпортованого товару за ціною контракту.
07.01.2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №24UA500130027381U4 від 25.10.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000042/2 від 25.10.2024. На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. 25.10.2024 декларантом надіслано додаткові документи. Листом від 25.10.2024 №2510.1 митний орган було повідомлено, що інші додаткові документи не має можливості надати. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500130027381U4 від 25.10.2024 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2а). У рішенні про коригування митної вартості №UA500130/2024/000042/2 від 25.10.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000343 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №24UA500130027461U2 від 25.10.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 895 115,71 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500130/2024/000042/2 від 25.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2024/000343 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА». Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у відзиві зазначено, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. становить 6,6 прожиткових мінімумів на працездатних осіб з 1 січня 2024 року, або 2,5 мінімальних заробітних плат у погодинному розмірі за 416,67 годин роботи. Отже, гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співрозмірності. Оскільки Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, вимоги позивача про задоволення адміністративного позову та стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню.
09.01.2025 року на виконання ухвали суду про відкриття провадження позивач подав додатки до позовної заяви у паперовому вигляді, зазначені у переліку додатків до позовної заяви.
У підготовчому засіданні 21.01.2025 року оголошено перерву до 04.02.2025 року.
29.01.2025 року відповідач подав додатки до відзиву у паперовому вигляді.
Підготовче засідання, призначене на 04.02.2025 року було перенесено на 25.02.2025 року у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі суду.
Підготовче засідання, призначене на 25.02.2025 року було відкладено на 11.03.2025 року у зв'язку із неявкою представника позивача.
25.02.2025 року представник ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» подав заяву про проведення підготовчого засідання 25.02.2025 року без участі позивача та його представника.
Підготовче засідання, призначене на 11.03.2025 року було перенесено на 15.04.2025 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Аракелян М.М.
15.04.2025 року представник ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» подав заяву, у якій просить провести підготовче засідання 15.04.2025 року без участі позивача та його представника та закрити підготовче провадження у справі.
У підготовчому засіданні 15.04.2025 року представник відповідача не заперечував проти закриття підготовчого провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 року підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 08.05.2025 року.
У судовому засіданні 08.05.2025 року після заслуховування вступного слова представників позивача та відповідача, оголошено перерву до 29.05.2025 року для вивчення матеріалів справи.
Судове засідання, призначене на 29.05.2025 року перенесено на 12.06.2025 року у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Одеської області.
У судовому засіданні 12.06.2025 року після дослідження письмових доказів оголошено перерву до 26.06.2025 року для підготовки сторін до судових дебатів.
У судовому засіданні 26.06.2025 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача та відповідача, виступ представника відповідача у судових дебатах, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 04.09.2023 року між «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. Ве Тіж.» (Компанія) (Туреччина) (Продавець), в особі директора Бекір Сари, який діяв на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (Покупець), в особі директора Кескіної Людмили Анатоліївни, яка діяла на підставі Статуту, було укладено Контракт № 0409 (т.1 а.с.70-78).
Згідно п.1.1. Контракту, Продавець постачає, а Покупець приймає продукцію: косметику, чистячі і миючі засоби, БАДІв під фірмовою назвою: «Ерсаг Енд. Ве Кім. Тем. Урун Паз. Тур. Інш. Сан. ВЕ Тіж.» та інших структурних підрозділів, що виробляють продукцію торгівельної марки «ERSAG» Турецької Республіки власником Ліцензії якого є Продавець. Продавець надає Покупцю статус офіційного представника на території України продукції торгівельної марки «ERSAG», ця угода діє на період воєнного стану в Україні.
Відповідно до п.1.2. Контракту з метою виконання п.1.1 цього Договору Продавець зобов'язується передавати Товар в кількості та асортименті, замовленому Покупцем, Покупець зобов'язується приймати та оплачувати його.
Згідно п.1.4. Контракту, кількість і розгорнутий асортимент Товару узгоджується Сторонами на кожну партію Товару.
Відповідно до п.3.1. Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній території функції по маркетингу, реклами та продажу Товару, що поставляється Продавцем.
Пунктом 3.2. Контракту встановлено, що Покупець приймає Товар від Продавця згідно Сторонам за умовою доставки, що вказані в специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна кожного Товару буде вказана в комерційний інвойсах та специфікаціях до контракту, які додаються до кожної партії Товару.
Відповідно до п.3.4. Контракту, покупець зобов'язується проводити оплату в міру реалізації Товару в порядку передбаченому пп. 4.5 цього Договору.
Пунктом 4.3. встановлено, що Поставка Товару Дистриб'ютору здійснюється згідно умов поставки, що визначено в інвойсах до поставки та специфікаціям до контракту. Участь експедитора (водія-експедитора) в прийманні-передачі товару обов'язкова.
Згідно п.4.5. Покупець оплачує Товар, поставлений на його адресу з Турції в Україну протягом 180 діб після його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, з гідно його заявок, але не раніше повної реалізації Товару.
Зі змісту п.4.6 вбачається, що валюта оплати за поставлений товар визначається в доларах США. Валюта платежу здійснюється в доларах США шляхом перерахування суми оплати, визначеної в специфікації на кожну поставку товару окремо. Загальна сума угоди складає сума всіх специфікацій до неї в доларах США. Продавець зобов'язується надати до 50% дисконт на весь асортимент товарів, що постачається Покупцю на період дії військового стану в України.
Відповідно до п.4.8. Контракту, у вартість, що зазначена у специфікаціях та комерційних інвойсах входить вартість маркування, пакування та пакувальних матеріалів. Згідно п.4.9. відповідальність за страхування та навантажувальні роботи покладається на особу, що є відповідальною згідно умов поставок.
Відповідно до п.5.1. Контракту, кількість, асортимент та ціна Товару, що постачається Покупцеві, фіксується в специфікаціях до контракту, та інвойсах, які формуються відповідно до заявки Покупця. Пункт 5.2. Контракту, якість Товару, має відповідати затвердженим в Україні стандартам і підтверджуватись сертифікатами якості та іншими документам, передбаченими чинним законодавством. Документи, які підтверджують якість Товару. Продавець передає Покупцю в момент передачі партії Товару. Продавець зобов'язується надавати разом з кожною партією Товару, яка замовлена Покупцем такі документи: Сертифікат якості; Державний реєстр або висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи; Комерційний інвойс; Транспортний документ відповідно до характеру перевезення; Сертифікат походження товару; Експортна декларація; Товар упаковується відповідно до технічних умов виробника.
17.10.2024 року Сторони Контракту №0409 від 04.09.2023 року узгодили кількість, асортимент та ціну товару, що постачається на загальну суму 73 557,38 доларів США, підписавши специфікацію №38 до контракту №0409 від 04.09.2023 року (т.1 а.с.81).
На підставі контракту №0409 від 04.09.2023 року та специфікацій №38 до нього продавцем було складено та підписано рахунок-фактуру (інвойс) №ERS2024000000279 від 17.10.2024р. на загальну суму 73557,38 доларів США (т.1 а.с.82-83).
Замовлений позивачем товар був відправлений продавцем 17.10.2024 року, що підтверджується міжнародною автотранспортною накладною (CMR) А №1305032 від 17.10.2024 року (т.1 а.с.141-142).
Перевезення товару з Турецької Республіки та доставка його на митну територію України підтверджується актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №0048, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» (т.1 а.с.153).
Згідно рахунку на оплату №0048 від 24.10.2024р., виписаного ФОП ОСОБА_1 , позивачем були оплачені транспортні послуги з перевезення товару зокрема за маршрутом м. Денізлі, Турецька Республіка - п/п Орлівка, Україна в сумі 173 620,00 грн (т.1 а.с.152).
З метою здійснення митного оформлення товару декларантом було подано митну декларацію №24UA500130027381U4, де в графі « 12» зазначено митну вартість товару в сумі 3 155 198,18грн (т.1 а.с.167-174) - за ціною контракту, тобто за основним методом визначення митної вартості товару.
Для підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: Рахунок-фактура №ERS2024000000279 від 17.10.2024 року (т.1 а.с.82); Міжнародна автотранспортна накладна (CMR) А №1305032 від 17.10.2024 року (т.1 а.с.141); Сертифікат походження B 1334444 від 17.10.2024 року (т.1 а.с.139); Висновок ЦМУРЛДР №1420003600-0490 від 13.10.2021 року (т.1 а.с.180-189); Довідка про транспортні витрати №1710 від 17.10.2024 року (т.1 а.с.143); Специфікація №38 до зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року (т.1 а.с.81); Зовнішньоекономічний контракт №0409 від 04.09.2023 року (т.1 а.с.70-78); Сертифікат відповідності №UA.046.C.00003-21 від 08.11.2021 року; Копію експортної декларації країни відправлення 24352100EX00012523 від 17.10.2024 року(т.1 а.с.84-107).
25.10.2024 року від митниці декларанту надійшло повідомлення на електронну пошту про надання додаткових документів (т.1 а.с.175-176).
25.10.2024 року листом за вих.№2510.1 позивач відповів на повідомлення митниці від 25.10.2024 року про надання додаткових документів (т.1 а.с.177-178). З метою всебічного та об'єктивного визначення Митним органом митної вартості товарів, що імпортуються на підставі ЕМД 24UA500130027381U4, на виконання вимог, вказаних у повідомленні декларанту №б/н від 25.10.2024 року, було надано для залучення до митного оформлення наступні документи та пояснення: виписку з бухгалтерської документації (первинна документація) у вигляді товарних чеків за період січень 2024 року, що є підставою для сплати та відчуження товарів під час реалізації на території України; платіжні доручення за вищевказані банківські чеки за 2024 року (т.1 а.с.205-224); фірмовий каталог виробника (т.1 а.с.225); прайс-лист виробника на 2024р. (т.1 а.с.199-204); рахунки ТЕО (т.1 а.с.152-156); договір ТЕО (т.1 а.с.144-151); висновок експерта про ціну №20-55/10-2024 від 25.10.2024 року (т.1 а.с.190-197). Також у відповіді зазначено проте, що запитувані митним органом договори (угоди, контракти) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) не передбачені дистриб'юторською угодою та специфікацією до неї, а тому не можуть бути надані декларантом митному органу.
25.10.2024 року Одеською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2024/000042/2 (т.2 а.с.32-36).
В спірному рішенні зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, у поданих до митного-оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема: в декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023р.:«Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляєтеся продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України; Печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 17.10.2024 №38 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 № 0409 та печатка імпортера Дистриб'ютора, що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки; Документи, які підтверджують митну вартість товарів не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (відомості щодо складових митної вартості задекларованих товарів документально не підтверджені), в інвойсі від 17.10.2024 № ЕRS52024000000279 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару; в наданій до митного оформлення копії експортної країни відправлення № 24352100ЕХ00012523 від 17.10.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886038519817/1 від 17.10.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості. З огляду на вищевикладене, відповідно до ч.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про здійснення платежу третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації, прейскуранти (прайс- листи), каталоги виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) переклад декларації країни відправлення українською мовою, відповідно до ст. 2І54 Митного кодексу України. Відповідно до ч.6 статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Враховуючи назви контрагентів дистриб'юторської угоди від 04.09.2023 №0409, обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, а не як заявлено у графі 9 Декларації митної вартості, у зв'язку з чим та відповідно до ч.4 ст.53 МКУ необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). 25.10.2024 декларантом надіслано додаткові документи: каталог виробника товарів від 01.01.2024 № б/н, прайс-листи виробника товарів №б/н від 03.10.2024, висновок експерта №20-21/10-2024 від 10.10.2024, банківські виписки, видаткові накладні на реалізовану продукцію. Всі наявні розбіжності не скасовані та не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. В наданих каталогах виробника відсутні відомості щодо цін товарів; надані прайс-листи товарів не можливо прочитати (неякісні скановані копії); висновок експерта №20-55/10-2024 від 25.10.2024 має інформаційний характер, а спеціальна перевірка достовірності інформації, що міститься у висновку, експертом не проводилась. Листом від 25.10.2024 №2510.1 митний орган було повідомлено, що інші додаткові документи не має можливості надати. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 Митного кодексу України, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МКУ рішення про коригування заявленої вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МКУ, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 І7ІКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення; митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ. Згідно статті 57 МКУ кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно частини 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка і є обов'язковою при обчисленні. Відповідно до частини 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. В митному органі наявна інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статті 59 МКУ митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способу, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами, і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ)-за методом за; ціною договору щодо ідентичних товарів. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини другої статті 59 МКУ, враховуючи обсяг партій ідентичних товарів, умови поставки, комерційні умови, встановлені, що рівень митної вартості товару №1 у максимально наближений до митного оформлення час є більшим, а саме, 13,5215 дол. США/кг. (МД 23UА6001300060861U9), товар №2 - 1,8493 дол.США/кг. (МД 23UА500130006086U9), товар № 3 - 2,0309 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), товар № 4 -1,2963 дол.США/кг. (МД 23UА500130002604U3), товар № 5 - 12,3222 дол.США/кг. (МД 23UА500130006086U9), товар № 6 - 54,9717 дол.СШЛ/кг. (МД 23UА500130002604U3), товар № 7 - 7,394 дол.США/кг. (23UА500130002604U3), товар № 8 - 22,2116 дол.США/кг., (МД 23UA500130002604U3), товар № 9 - 24,7213 дол.США/кг. (МД 23UA500130002604U3), товар № 10 - 166,4605 дол.США/кг. (МД 23UА500130002604U3), Товар № 11 - 142,8362 дол.США/кг. (МД 23UА500130004596U2), товар № 12 - 54,106 дол.США/кг. (МД 22UА500130025415U5). Враховуючи вищезазначене, митну вартість товару скориговано. Декларанту роз'яснено права, викладені у ч.3 ст.52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митним органу про коригування митної вартості товар і за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування і заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ.
На підставі спірного рішення відповідачем була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2024/000343 (т.2 а.с.37-39).
25.10.2024 року декларантом позивача було подано митну декларацію за № 24UA500130027461U2, яка була прийнята митним органом, товар було випущено у вільний обіг на митну територію України відповідно до процедури, передбаченої до ч.7 ст.55 МК України (т.2 а.с.40-47).
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно положень МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною 1 статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно із ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим. Встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З цього слідує, з огляду на зміст Рішення, що Митниця мала обґрунтувати у контексті своїх сумнівів щодо визначення вартості товару за ціною договору наявність розбіжностей, які можуть мати або мали вплив на правильність задекларованої вартості.
Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.
Частинами 1, 2 ст. 59 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у ст. 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний метод.
Суд вважає, що надані ТОВ «ЕРСАГ УКРАЇНА» документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Одеською митницею при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про наявність в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Що стосується витребування контролюючим органом додаткових документів у позивача, то суд зазначає, що лише у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у правильності поданих декларантом відомостей, чого в даному випадку не було.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500130/2024/000042/2 від 25.10.2024 зазначено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стосовно тверджень відповідача про те, що: В декларації митної вартості декларант вказав, що покупець та продавець не пов'язані особи. В той час, як виходячи з наданих документів вони є пов'язаними та діють в інтересах один одного. Також виходячи з п.3.1, 3.3 зовнішньоекономічної угоди № 0409 від 04.09.2023 :«Покупець спільно з Продавцем здійснює на зазначеній в п.1.1. цього договору території функції по маркетингу, реклами та продажу товару, що поставляється продавцем» тобто провадять спільну господарську діяльність на території України, - суд зазначає, що відповідачем не вказано яким саме чином вказані розбіжності впливають на визначення митної вартості товару.
З огляду на викладене, такі твердження є необґрунтованими та безпідставними.
Щодо тверджень відповідача про те, що: печатка імпортера (дистриб'ютора) на специфікації від 17.10.2024 № 38 до зовнішньоекономічного контракту від 04.09.2023 № 0409 та печатка імпортера (дистриб'ютора), що проставлена на зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.09.2023 № 0409 відрізняється за розміром, має ознаки виготовлення за допомогою комп'ютерної техніки та застосування графічних редакторів, що може свідчити про ознаки підробки, - суд їх відхиляє, оскільки вони є припущеннями відповідача, що засновані на суб'єктивному візуальному сприйнятті цих документів
Крім того, суд враховує доводи позивача про те, що специфікація від 17.10.2024 № 38 була сканована декларантом, оскільки це є технічною вимогою для подання документа до митного оформлення. Під час митного оформлення митна декларація обмежена в якості та розмірі, у зв'язку з чим, її необхідно було обробити зменшивши розмір файлу, щоб документ мав необхідний розмір для його подання митному органу.
Стосовно тверджень відповідача про те, що: в інвойсі від 17.10.2024 №ERS2024000000279 відсутні відомості (не виділені окремими складовими) щодо складових митної вартості, а саме вартості витрат на пакування, маркування, завантаження які повинні бути включені у вартість товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 3.2. та 5.2. контракту № 0409 від 04.09.2023, пакування входить до вартості товару.
В аспекті зазначеного суд погоджується з доводами позивача про те, що з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Не може вважатися обґрунтованим сумнівом відсутність відомості щодо даної складової митної вартості товару така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням за документами поданими позивачем до митного органу.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 18.12.2019 року по справі №160/8775/18 щодо аналогічних спірних правовідносин, в яких Верховний суд зазначив, що відповідно до пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Отже, за умовами зовнішньоекономічного контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв'язку з чим згідно з положеннями пп «в» п. 1 ч.10 ст.58 МКУ ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.
Суд також, не погоджується з твердженням відповідача про те, що в наданій до митного оформлення копії експортної декларації країни відправлення № 24352100EX00012523 від 17.10.2024 зазначено відомості про фактуру № V-24243160110886038519817/1 від 17.10.2024, яка не надавалась декларантом до митного оформлення та може містити інші відомості щодо вартості товарів або інших складових митної вартості.
Так, при детальному аналізі поданих документів вбачається, що мова йдеться про TPS Е-Factura № V-24243160110886038519817/1 від 17.10.2024. Суд зазначає, що ця фактура формується у TPS та розшифровується як «TEK PENCERE SISTEM», що в перекладі «система єдиного вікна», та є документом, який формується як внутрішній, при проведенні митних процедур в країні відправлення. У зв'язку з цим, вищевказаний документ не може надаватися покупцеві і, відповідно, декларантом при митному оформленні митному органу України. Більш того декларантом вказано, що в графі 44 копії митної декларації країни відправлення зазначені реквізити рахунку фактури №ERS2024000000279, а також реквізити зовнішньоекономічного контракту №0409 від 04.09.2023 року.
Крім цього, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, та подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. Відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтування невідповідності наданої позивачем копії митної декларації країни відправлення вимогам законодавства країни-відправника.
Посилаючись на виявлені недоліки у митній декларації країни відправлення, відповідач не наводить конкретних розбіжностей у документах та складових митної вартості, поданих у відповідності до частини другої статті 53 Митного кодексу України, що в свою чергу могли бути усунені після дослідження декларації країни відправлення.
Суд вважає, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Ціна товару була визначена позивачем згідно з умовами контракту (договору). В той же час обставини, якими мотивоване рішення митного органу про необхідність витребування додаткових документів є необґрунтованими, оскільки надані документи у сукупності підтверджують визначену митну вартість товару позивачем (декларантом) за першим методом визначення митної вартості.
Водночас приписи МКУ зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Решта доводів відповідача, приведених у відзиві, не спростовують висновки суду по суті справи.
Приписи МКУ зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідачем не доведена наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з правовими висновками Верховного Суду митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 по справі №140/804/19, від 11.06.2020 по справі №815/5464/16).
МК України встановлено, що при відсутності застережень щодо застосування основного методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу та наявності документів, перелік яких зазначений в ч.2 ст.53 МК України застосовується саме основний метод визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними методами: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Частинами 3,6 цієї статті визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 8 статті 57 МКУ встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
Відповідно до п.2,4 ст.55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України.
Оцінюючи вказане рішення відповідача суд вважає за необхідне врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19).
У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування(якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Такі докази не містяться і в матеріалах розглядуваної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови, то суд вважає, що така вимога також підлягає задоволенню як похідна, позаяк саме на підставі рішення про коригування митної вартості відповідачем була прийнята оскаржувана картка відмови.
Отже позовні вимоги ТОВа “ЕРСАГ УКРАЇНА» є такими, що підлягають задоволенню, а доводи відповідача суд відхиляє з вищенаведених мотивів.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 16454,74грн. на підставі ч.1 ст.139 КАС України.
Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу в орієнтовному розмірі 20000грн. буде розглядатись судом у разі подання позивачем доказів їх понесення з урахуванням вимог ч. 7 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів UA 500130/2024/000042/2 від 25.10.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA 500130/2024/000343 від 25.10.2024 року Одеської митниці.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» 16454 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири)грн. 74коп. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРСАГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ: 42972414; адреса: вул. Космонавтів, буд. 24, кв.45 м. Одеса, 65080).
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631; адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, м. Одеса, 65078).
Повне рішення складено та підписано 07 липня 2025 року.
Суддя М.М. Аракелян