Іменем України
07 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/927/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
06.05.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області від 21.04.2025 №121130004917 про відмову у призначенні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву позивачки про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.04.2025, з врахуванням ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши при цьому до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022 - молодшою медичною сестрою палатною психіатричного відділення КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», до загального страхового стажу період роботи з 01.11.2000 по 31.01.2001 та з 01.03.2001 по 31.03.2002 контролером на Привільському заводі «Електроприбор» та до загального страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01.10.2004 по 03.10.2022 у психіатричному відділенні КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги».
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 12.04.2025 позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком (на пільгових умовах) так як на момент звернення їй виповнилося понад 50 років, вона набула необхідно пільгового стажу та віку, передбаченого пунктом "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (Закон №1788-XII від 05.11.1991, у редакції, чинній до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" №213-VIII від 02.03.2015), а тому набула право на пенсію у відповідності до зазначеного Закону.
Рішенням від 21.04.2025 №121130004917 відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах так як на думку відповідача вона набуде право лише по досягненню віку 55 років згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у випадку, якщо доведе наявність у неї пільгового стажу за Списком №2 понад 10 років.
Позивач вважає, що відповідач повністю проігнорував норми статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991.
При формуванні заяви про призначення пенсії засобами вебпорталу ПФУ пенсіонер технічно не може вказати, на підставі якої норми права звертається за призначенням пенсії, він може вказати лише вид пенсії, який просить призначити, з чого слідує, що пенсійний орган має самостійно визначити норму права, яка є найсприятливішою і дозволяє призначити пенсію у випадку наявності необхідного стажу та віку.
Добровільно відповідач врахував до загального страхового стажу 36 років 1 місяць 17 днів, однак не врахував до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022 - молодшою медичною сестрою палатною психіатричного відділення КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», що загалом склало 09 років 3 дні.
У відповідності з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Так як стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає, що право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, то позивачка, маючи 9 років роботи за Списком №2 має право на зниження пенсійного віку на 4 роки (повні 8 років роботи за Списком №2), тобто вона має право на пенсію у віці 51 рік.
До того ж відповідач безпідставно не врахував до загального страхового стажу період роботи позивачки з 01.11.2000 по 31.01.2001 та з 01.03.2001 по 31.03.2002 контролером на Привільському заводі «Електроприбор».
Таким чином позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у пенсії є протиправним.
Ухвалою суду від 06.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у сумі 968,96 грн за подання позовної заяви до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії; зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду:
- відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів;
- копію пенсійної справи ОСОБА_1 (в межах розгляду справи);
- всі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
У строки, визначені ухвалою суду, та станом на теперішній час відповідачем відзив не надано, вимоги ухвали суду від 06.05.2022 не виконано.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , що підтверджується відомостями з паспорта громадянина України НОМЕР_2 , довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, довідки від 22.09.2022 № 1604-5002167276 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
12.04.2025 ОСОБА_1 звернулася до Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 21.04.2025 № 121130004917 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку (55 років) та необхідного пільгового стажу (10 років).
Оскаржуване рішення з посиланням на пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058, пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 383, обґрунтоване таким.
«..Результати розгляду документів, доданих до заяви:
Вік заявниці 52 роки.
Страховий стаж особи становить 36 років 1 місяць 17 днів.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
Періоди з 01.11.2000 по 31.01.2001 та з 01.03.2001 по 31.03.2002, оскільки записи не підтверджені індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).
Для зарахування до страхового стажу періодів з 01.11.2000 по 31.01.2001 та з 01.03.2001 по 31.03.2002 необхідно надати підтвердження первинними документами, сервісному центру Пенсійного фонду України за місцем звернення заявника ініціювати зустрічну перевірку.
Пільговий стаж особи відсутній.
До пільгового стажу не зараховано період з 01.10.2004 по 03.10.2022 згідно з трудовою книжкою від 04.07.1990 серії НОМЕР_3 , оскільки відсутня пільгова довідка та накази про результати проведення атестації робочих місць та перелік атестованих посад до них. Організація знаходиться на тимчасово окупованій території України. Крім того, на дату звернення (12.04.2025) відсутні сформовані відомості по спеціальному стажу (за наявності даних за періоди з 2010 року включно), що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для зарахування до пільгового стажу періоду з 01.10.2004 по 03.10.2022 необхідно надати уточнюючу довідку про пільговий стаж згідно з Додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, накази про результати проведення атестації робочих місць та перелік атестованих посад до них.
Звертаємо увагу, що після надання необхідних документів та формування індивідуальних відомостей про застраховану особу із зазначенням відомості по спеціальному стажу (за наявності даних за періоди з 2010 року включно), що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, особі необхідно повторно звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду України з відповідною заявою щодо призначення пенсії з усіма необхідними документами..».
Відповідно до витягу з ІКС ПФУ: форма РС-право страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 1 місяць 17 днів:
01.09.1987 - 30.06.1990 - навчання у вищих/середн.НЗ - 2 роки 10 місяців 0 днів;
04.07.1990 - 07.08.1997 - 7 років 1 місяць 4 дні;
08.08.1997 - 31.08.1999 - 2 роки 0 місяців 24 дні;
01.09.1999 - 31.10.2000 - 1 рік 2 місяці 0 днів;
01.02.2001 - 28.02.2001 - 0 років 1 місяць 0 днів;
01.04.2002 - 31.12.2003 - 1 рік 9 місяців 0 днів;
01.01.2004 - 16.04.2004 - 14315500 - 0 років 4 місяці 0 днів;
29.04.2004 - 30.09.2004 - безробіття - 0 років 6 місяців 0 днів;
01.10.2004 - 31.03.2015 - 01988373 - 10 років 5 місяців 19 днів;
01.04.2015 - 31.01.2016 - 04542985 - 0 років 10 місяців 0 днів;
01.02.2016 - 03.10.2022 - 01984560 - 6 років 9 місяців 0 днів;
05.10.2022 - 30.04.2024 - 32275353 - 1 рік 7 місяців 0 днів;
06.05.2024 - 28.02.2025 - 32253350 - 0 років 10 місяців 0 днів.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 27.10.1990 укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Трудова книжка (Місюкової) ОСОБА_1 НОМЕР_3 містить наступні записи:
1. Навчання в ПТУ № 55 з 01.09.1987 по 30.06.1990, диплом НОМЕР_5 від 30.06.1990;
Привільський завод «Електроприбор»:
2. 04.07.1990 - прийнята вязальницею схемних джгутів по 3 р. в ц.66, наказ № 111-к від 04.07.1990;
3. 13.087.1990 - переведена розподільником робіт по 2 р. ц.66, наказ № 133-к від 14.08.1990;
4. 24.03.1992 - переведена ст.кладівником ц.66, наказ 52-к від 25.03.1992;
5. 07.08.1997 - звільнена за переводом в команду № 6 ВОХР за згодою між керівниками підприємств п.5 ст. 36 КЗпП України, наказ № 98-к від 07.08.1997;
Відділ 106 ВОХР заводу ім. Т.Г. Шевченка
6. 08.08.1997 - зарахована у відділ 106 ВОХР на посаду контролера за переводом з заводу «Електроприбор», наказ 958-к від 05.09.1997;
7. 31.08.1999 - звільнена за переводом на Привільський завод «Електроприбор» у від.177 за згодою між керівниками підприємств згідно п.5 ст. 36 КЗпП України, наказ 1070к від 30.08.1999;
Привільський завод «Електроприбор»:
8. 01.09.1999 - прийнята контролером від. 177 в порядку переводу з Харківського державного приладобудівельного заводу ім. Т.Г.Шевченка за згодою між керівниками підприємств, наказ № 85-к від 01.09.99;
9. 15.04.2004 - звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ 19-к від 13.04.2004;
10. 15.04.2004 - запис під № 9 є недійсним, звільнена за власним бажанням у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, ст. 38 КЗпП України, наказ 19-к від 13.04.2004;
Лисичанський міський центр зайнятості Луганської області:
11. 29.04.2004 - розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно п.1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказ № 81 від 29.04.2004;
12. 30.09.2004 - припинено виплату допомоги по безробіттю згідно п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наказ 041001 від 10.10.2004;
Лисичанська психіатрична лікарня:
13. 01.10.2004 - прийнята молодшою медсестрою - буфетницею психіатричного відділення № 1, наказ № 110 від 01.10.2004;
14. 15.12.2006 - Лисичанська психіатрична лікарня перейменована в Лисичанську обласну психіатричну лікарню на підставі рішення обласної ради № 22/36 від 23.12.2005 та розпорядження № 197 від 29.05.2006, наказ № 127-а від 15.12.2006;
15. 23.03.2007 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці не підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах сп.№ 2, наказ №50а від 23.03.2007;
16. 12.03.2012 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці не підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах сп.№2, наказ № 90 від 12.03.2012;
17. 01.10.2013 - переведена на посаду молодшої медсестри палатної психіатричного відділення, наказ № 153-к від 16.09.2013;
18. 12.03.2012 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах сп.2, наказ № 90 від 12.03.2012;
19. 16.03.2017 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах сп.2, наказ № 77 від 16.03.2017;
20. 02.01.2020 - Лисичанська обласна психіатрична лікарня реорганізована в комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», розпорядження облради № 769 від 27.09.2019, наказ № 1-к від 02.01.2020;
21. 01.05.2020 - переведена на посаду молодшої медичної сестри буфетниці психіатричного відділення № 1, наказ № 56-к від 30.04.2020;
22. 03.10.2022 - звільнити з посади за власним бажанням ст. 38 КЗпП України, наказ № 6 від 03.10.2020;
ТОВ «Європейська медицина» м. Кременчук Полтавської області:
23. 05.10.2022 - прийнята на посаду молодшої медичної сестри, наказ № 43-к від 04.10.2022;
24. 30.04.2024 - звільнена за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України, наказ № 43-к від 04.10.2024, наказ № 10-к від 22.04.2024.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1).
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За приписами частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із частиною другою статті 114 Закону № 1058-1V на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно із частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 встановлено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу ІV “Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Частиною другою статті 82 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
Тобто, відмовляючи особі в призначенні/перерахунку пенсії, орган, що призначає/перераховує пенсію, має зазначити причини такої відмови, у тому числі обґрунтувати мотиви не зарахування до страхового чи пільгового стажу окремих періодів роботи та/або навчання.
Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до інформації з форми РС-право та змісту оскаржуваного рішення, відповідачем не враховано до пільгового стажу позивачки за Списком №2 період роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022 у зв'язку з відсутністю пільгової довідки, інформації про атестацію робочих місць, та відомостей щодо спеціального обліку в ОК-5; до загального страхового стажу не зараховано періоди з 01.11.2000 по 31.01.2001, з 01.03.2001 по 31.03.2002 у зв'язку з відсутністю в ОК-5 інформації про сплату страхових внесків.
Також не враховано у подвійному розмірі до стажу період роботи з 01.10.2004 по 03.10.2022.
Щодо незарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022, суд зазначає таке.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) стаж ОСОБА_1 за періоди лютий - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - грудень 2018 року, січень - грудень 2019 року, січень - квітень 2020 року обліковується за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам (Довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного соціального внеску органам Пенсійного фонду України).
Відомості щодо обліку спецстажу за періоди 01.10.2013 - 31.01.2016, 01.05.2020 - 03.10.2022 дійсно у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутні.
У відповідності до вимог частини другої статті 24 Закону № 1058 після 2004 року страхових стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди 01.10.2013 - 31.01.2016, 01.05.2020 - 03.10.2022 дійсно у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) відсутні відомості щодо спецстажу позивачки.
Разом з тим, трудова книжка позивачки містить виконані належним чином записи щодо періоду роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Крім того, нформація про атестацію робочого місця та підтвердження права позивачки на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 внесена до трудової книжки, а саме: записи № 18, 19.
Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993.
Оглядом трудової книжки позивача судом встановлено, що записи про спірні періоди засвідчено відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не має. Записи проведені у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58. При цьому, відповідач також не має зауважень щодо записів трудової книжки позивача, яка містить всю необхідну інформацію про атестацію робочих місць з посиланням на накази.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено, в чому полягає неповнота або невідповідність записів трудової книжки, яка містить необхідну інформацію про пільговий характер роботи позивача, у тому числі і про атестацію робочих місць, у спірні періоди та не потребує додаткового уточнення довідками.
Відповідач зазначає про неможливість зарахування такого періоду до пільгового через відсутність в реєстрі відомостей про атестацію робочих місць, з приводу чого суд зазначає таке.
Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
З урахуванням вищенаведеного висновку Великої Палати Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19 та того, що трудова книжка позивача містить необхідну інформацію про атестацію робочих місць, що підтверджено також і відповідними наказами, посилання відповідача на відсутність в реєстрі відомостей про атестацію робочих місць є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства. А отже, оскаржуване рішення в цій частині є також необґрунтованим та неправомірним.
Щодо незарахування до загального страхового стажу позивачки періодів роботи з 01.11.2000 по 31.01.2001, з 01.03.2001 по 31.03.2002 у зв'язку з відсутність в ОК-5 відомостей про сплату страхових внесків, суд зазначає таке.
Трудова книжка НОМЕР_3 містить такі записи що спірних періодів:
Привільський завод «Електроприбор»:
8. 01.09.1999 - прийнята контролером від. 177 в порядку переводу з Харківського державного приладобудівельного заводу ім. Т.Г.Шевченка за згодою між керівниками підприємств, наказ № 85-к від 01.09.99;
9. 15.04.2004 - звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, наказ 19-к від 13.04.2004;
10. 15.04.2004 - запис під № 9 є недійсним, звільнена за власним бажанням у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною до досягнення нею 14-річного віку, ст. 38 КЗпП України, наказ 19-к від 13.04.2004
Згідно із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року по справі №208/6680/16-а, від 20.03.2019 року по справі №688/947/17, від 30.09.2019 року по справі №316/1392/16-а, відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
З огляду на наведене, періоди роботи позивачки з 01.11.2000 по 31.01.2001, з 01.03.2001 по 31.03.2002 мають бути зараховані до загального страхового стажу ОСОБА_1 .
Щодо доводів позивача про врахування стажу в одинарному розмірі всупереч вимогам статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд зазначає таке.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі Закон № 1788-XII), статтею 48 Кодексу законів про працю України, пунктом 1 Постанови КМУ № 637 та пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі Інструкція № 58), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно із частиною 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Вимогами пункту 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно із статтею 60 Закону України № 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога - це комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.
Фахівець - медичний працівник (лікар, медична сестра, фельдшер), психолог, соціальний працівник та інший працівник, який має відповідну освіту та спеціальну кваліфікацію і бере участь у наданні психіатричної допомоги.
Заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Амбулаторна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, в амбулаторних умовах;
Стаціонарна психіатрична допомога - психіатрична допомога, що включає в себе обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медико-соціальну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, і надається в стаціонарних умовах понад 24 години підряд.
Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до видів діяльності Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» належить: 86.10.
Цей клас включає короткострокове та тривале перебування пацієнтів у лікарнях широкого профілю, які здійснюють медичну, діагностичну та лікувальну діяльність (наприклад, громадські та обласні лікарні, лікарні некомерційних організацій, університетські лікарні, військові шпиталі та в'язничні лікарні), та лікарняні установи спеціального призначення (наприклад, наркологічні та психіатричні клініки, інфекційні лікарні, пологові будинки, санаторно-курортні заклади).
Отже, КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» як лікарняний заклад призначений для надання психіатричної допомоги і в розумінні ст. 60 Закону України №1788 є закладом з надання психіатричної допомоги.
Робота позивачки у психіатричному закладі відповідачем не спростовується.
Таким чином, зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 689/872/17.
Суд також зазначає, що у постанові від 03.11.2021 по справі №360/3611/20, Велика Палата Верховного Суду, визначаючи співвідношення між Законом №1058 та Законом №1788, вказала, що Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон №1788 був прийнятий раніше за Закон №1058.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що якби законодавець мав намір обмежити сферу застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», то він мав би виключити із Закону України «Про пенсійне забезпечення» усі інші положення, чого зроблено не було.
Стаття 60 Закону України №1788 та інші норми чинного законодавства не містять виключень та обмежень щодо певного переліку психіатричних закладів охорони здоров'я, а вищевказана норма ст. 60 розповсюджується на всіх працівників та посади у закладах з надання психіатричної допомоги.
Відтак, оскільки даними наявної трудової книжки підтверджується, що позивачка працювала у вказаному медичному закладі, зарахування відповідачем до страхового стажу роботи позивачки з 01.10.2004 по 03.10.2022 у КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» (остання назва) має бути здійснено у подвійному розмірі.
Також суд вважає за необхідне навести правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20, прийнятій за наслідками апеляційного перегляду рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі.
Так, з жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-І, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: «На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на підставі статті 13 Закону № 788 відповідач має врахувати наведені висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення у спосіб, обраний позивачем.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 968,96 гривень за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення в даній справі.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, в також враховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок протиправного рішення відповідача, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 968,96 грн стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовні вимоги адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Г.Чекірди, будинок 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницький області від 21.04.2025 №121130004917 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 12.04.2025, з врахуванням статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.10.2013 по 03.10.2022 - молодшою медичною сестрою палатною психіатричного відділення КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги», до загального страхового стажу період роботи з 01.11.2000 по 31.01.2001 та з 01.03.2001 по 31.03.2002 контролером на Привільському заводі «Електроприбор», та до загального страхового стажу у подвійному розмірі період роботи з 01.10.2004 по 03.10.2022 у психіатричному відділенні КНП Луганської обласної ради «Лисичанська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Г. Секірська