Іменем України
07 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/7907/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у нездійсненні виплати відповідно до ч. 1 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 за три роки;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 за три роки.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На момент звернення за призначенням пенсії позивач досягла 57 річного віку, однак мала право вийти на пенсію у віці 50 років, оскільки є матір'ю дитини з інвалідністю, причина інвалідності - інвалідність з дитинства, на яку від Пенсійного фонду України отримувала пенсію до 2010 року.
Про право виходу на пільгову пенсію з більш раннього віку позивач дізналась лише у 2022 року, у зв'язку з чим звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсійного забезпечення.
Відповідач надав відповідь від 29.04.2022 № 2600-0202-8/43401, в якій зазначив, що оскільки раніше позивачем не була подана заява на призначення пенсії, то підстави для її призначення з більш раннього строку відсутні.
Позивач вважає дії відповідача протиправними, тому звернулася з вказаним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку письмового провадження.
Відповідачем до Окружного адміністративного суду міста Києва надіслано відзив від 21.07.2022 №2600-0903-7/86065, в якому зазначено, що позивач звернулась з заявою від 17.01.2022 про призначення пенсії за віком як матері дитини з інвалідністю згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно заяви від 17.01.2022 та наданих документів позивачку взято на облік в Головному управлінні та призначено пенсію за віком як матері дитини з інвалідністю, розмір якої обчислено відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.01.2022.
Відповідач зазначив, що згідно зі статтею 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). У силу статті 2 Закону №2050-111, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
З аналізу викладеного вбачається, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Оскільки раніше позивачкою не була подана заява про призначення пенсії, то підстави для призначення пенсії з більш раннього строку відсутні та право на компенсацію втрати частини доходів з вини пенсійного органу нічим не доведено.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивачем 04.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва було надіслано відповідь на відзив, в якій виклала аргументи на доводи відповідача та просила задовольнити позовні вимоги.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року прийнято справу № 640/7907/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано сторонам протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення по справі та відповідні докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) іншій стороні копії письмових пояснень та доданих до них документів. Зобов'язано відповідача надати матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин.
На виконання вищевказаної ухвали суду відповідачем через підсистему "Електронний суд" надіслано електронну пенсійну справу ОСОБА_1 , додаткові письмові пояснення по справі не надано.
Також, позивачем до суду надіслано додаткові докази по справі.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до інформації зазначеної у довідці МСЕК серії 12 ААБ № 789668 ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства довічно.
Позивач отримувала пенсію по інвалідності на дитину інваліда ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 15.08.1995 по 13.04.2010 та з 16.06.2010 по 14.04.2012.
17.01.2022 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Голосіївський район) з заявою про призначення пенсії за віком та надала відповідні документи.
З матеріалів електронної пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що з 17.01.2022 остання отримує пенсію відповідно до абзаців 4-5 пункту 3 розділу XV "Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (мати або батько дитини-інваліда).
Позивач звернулась з заявою до відповідача про виплату компенсації частини пенсії за минулий час згідно частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На заяву позивача від 21.02.2022 відповідачем надано відповідь від 29.04.2022 № 2600-0202-8/43401, в якій зазначено, що згідно заяви від 17.01.2022 призначено пенсію за віком відповідно до абзаців 4-5 пункту 3 розділу XV "Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.01.2022. Оскільки раніше ОСОБА_1 не була подана заява на призначення пенсії, то підстави для її призначення з більш раннього строку відсутні.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першої статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно абзаців 4-5 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії регулюються статтею 45 Закону № 1058-IV.
Так, за приписами вказаної норми пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1)пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Як зазначено в п.1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Абзацом п'ятим вказаного пункту визначено, якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Згідно з п.1.9 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.
Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».
Вказаного порядку дій відповідач дотримався.
Як вже зазначав суд раніше позивач з 17.01.2022 отримує пенсію за віком відповідно до абзаців 4-5 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
При цьому, позивач просить здійснити виплату компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1058-IV.
Так, відповідно до статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» (далі - Порядок №159).
Згідно з нормами статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
У відповідності до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
За приписами статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).
Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 129, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
При цьому зміст статті 46 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку, що вказана норма не може бути застосована до правовідносин у даній справі, оскільки, у процитованій статті йдеться про пенсію, яка призначена, нарахована, однак не отримана з певних причин.
Право на отримання пенсії може бути реалізоване особою лише шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України із заявою про її призначення.
У разі, якщо особа не звертається із заявою про призначення пенсії, органи Пенсійного фонду України не мають обов'язку щодо її призначення та виплати. Роз'яснення щодо права на пенсію та умов його реалізації також здійснюється за умови звернення до органів ПФУ із відповідною заявою, яка розглядається в порядку Закону України "Про звернення громадян".
В обов'язки органів ПФУ не входить пошук осіб, які мають право на пенсію для повідомлення їм про таке право.
Як вже було зазначено вище, позивач отримувала пенсію по інвалідності за дитину інваліда ОСОБА_2 в періоди з 14.08.1995 по 13.04.2010 відповідно до медичного висновку №694 від 14.08.1995 та з 16.06.2010 по 14.04.2012 відповідно до медичного висновку №970/ц від 16.06.2010.
У справі, що розглядається, позивач до органів Пенсійного фонду з питання про призначення пенсії за віком до 17.01.2022 не зверталася.
Заява про призначення пенсії була подана лише 17 січня 2022 року та зареєстрована за №525, а отже згідно частини першої статті 45 Закону №1058- IV і була призначена саме з 17.01.2022.
З цього часу позивач отримує пенсію за віком, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для виплати пенсії позивачу за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, у відповідності до частини першої статті 46 Закону №1058-IV.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що з боку Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві не було допущено протиправних дій.
Як наслідок, у задоволенні вимог позивача слід відмовити.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення “Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова