Іменем України
07 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1063/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Дубка Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
19.05.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Дубка Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) з такими позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України яка полягає у не застосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 індексації за період з 01.01.2016 по 03.04.2017 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
- зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України перерахувати та доплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 03.04.2017 з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 03.03.2015 по 03.04.2017 проходив військову службу в Окремому контрольно - пропускному пункті «Київ» Державної прикордонної служби України.
У період з 01.01.2016 по 03.04.2017 відповідач невірно виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення. Під час нарахування індексації відповідач не застосовував коефіцієнти, які відповідають місяцю підвищення посадових окладів січень 2008 року.
В лютому 2025 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив, зокрема, надати інформацію про суми виплаченої позивачу індексації та доплатити належні позивачу суми індексації.
Проте у відповідь листом від 28.02.2025 № 09/1257-25-Вих отримав відмову у виплаті індексації.
Позивач вважає невиплату індексації протиправною, та такою, що порушує його право на належне грошове забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 21.05.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом.
28.05.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.
Виплачена ОКПП «Київ» сума індексації грошового забезпечення нарахована та виплачена Позивачеві, визначена ОКПП «Київ» відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок), що підтверджується наступним. Відповідно до вимог пункту 1-1 Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до пункту 2 Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру такі як оплата праці працівників, грошове забезпечення військовослужбовців та інше. Відповідно до пункту 4 Порядку, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до пункту 5 Порядку, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексу у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому пункту 5, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових без підвищення посадових окладів (тарифних ставок), сума індексації не зменшується на розмір підвищення. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членами їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку (у редакції що діяла в період спірних правовідносин) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Також, у зв'язку із збільшенням з березня 2018 року посадових окладів за посадами військовослужбовців, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 року № 704, для всіх військовослужбовців (в тому числі переведених з інших військових частин або в межах військової частини, прийнятих на військову службу і т.д.) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюються з квітня 2018 року.
У період з січня 2016 року по лютий 2018 року, керуючись пунктом 10-2 Постанови, у разі переміщення військовослужбовця по службі на іншу посаду з вищим посадовим окладом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем такого підвищення. Для військовослужбовців прийнятими на військову службу (з січня 2016 року по лютий 2018 року) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця прийняття їх на військову службу. До січня 2016 року, у разі зростання грошового забезпечення (в тому числі за рахунок збільшення розміру надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікацію тощо) місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексу (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
Отже, Відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивачеві, в тому числі при визначенні базового місяця для нарахування індексації, діяв обґрунтовано та правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги Позивача за результатами їх розгляду судом по суті підлягають відхиленню у повному обсязі.
Приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Законом України № 76-VIII від 28.12.2014 року статтю 5 доповнено частиною шостою, якою визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно Відповідачем були застосовані базові місяці для проведення виплати індексації у відповідності до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, а тому сума нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період є вірною.
При цьому нарахування та визначення розміру індексації грошового забезпечення належить до виключної компетенції відповідача і суд не має повноважень визначати базовий місяць та суму індексації грошового забезпечення. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було. Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними. Так, враховуючи положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", встановлення місяця підвищення (базового місяця) належить до повноважень відповідача.
Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові по справі № 240/11882/19 від 15 жовтня 2020 року, який відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд. Відтак, позовні вимоги щодо встановлення судом у рішенні базових місяців в спірному періоді до задоволення не підлягають, оскільки нарахування індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.
З огляду на наведене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши матеріали судової справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у період з 03.03.2015 по 03.04.2017 проходив військову службу у Окремому контрольно-пропускному пункті «Київ», що підтверджується відомостями з паспорту громадянина України № НОМЕР_2 , витягу з Реєстру територіальної громади, витягів з наказів начальника Окремого контрольно - пропускного пункту «Київ» від 03.03.2015 № 31-ос «По особовому складу», від 03.04.2017 № 62-ос «По особовому складу».
Листом від 28.02.2025 № 09/1257-25-Вих. відповідач у відповідь на адвокатський запит від 21.02.2025 року 21/02/25/8 повідомив, що ОСОБА_1 проходив військову службу в ОКПП «Київ» з 03.03.2015 по 03.04.2017 (відповідні витяги з наказів начальника ОКПП «Київ» додаються). Інформація стосовно нарахованої та виплаченої індексації, також розміру посадових окладів, встановлених ОСОБА_1 міститься в архівних відомостях, які додаються до цього листа. Базовий місяць застосований для обчислення індексації - березень 2015 року. Крім того, розрахунок індексації грошового забезпечення, визначення базового місяця та конкретної суми індексації є компетенцією органу, в якому проходить службу військовослужбовець, і який виплачував йому грошове забезпечення. У зв'язку з цим, вимогу щодо проведення розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 із застосуванням базового місяця січень 2008 року вимушений залишити без розгляду.
З архівних відомостей за 2015, 2016, 2017 роки слідує, що в період з 01.01.2016 по 03.04.2017 індексація грошового забезпечення не нараховувалася та не виплачувалася.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За визначенням статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII):
індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг;
індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, і які не мають разового характеру, у тому числі й оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 3 Закону № 1282-XII визначено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII:
індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша);
обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (частина друга);
для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частина третя);
підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частиною другою статті 6 Закону № 1282-XII визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 8 Закону № 1282-XII перегляд розмірів державних соціальних гарантій та гарантій оплати праці відповідно до умов, визначених цим Законом, здійснюється уповноваженими на це органами протягом місяця, у якому виникли підстави для перегляду.
За наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Відповідно до пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (абзац перший).
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії (абзац другий).
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п'ятий).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац шостий).
У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається із розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу (абзац сьомий).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий).
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 14 Порядку № 1078 визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
З вищевикладеного слідує, що індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Застосування положень статті 5 Закону № 1282-XII, як на підставу ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, згідно з якою проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік, є протиправним.
Означене не відповідає нормам Закону № 1282-XII та пункту 11 Порядку № 1078, яким визначено, що додаткові витрати, пов'язані з індексацією грошових доходів громадян, відображаються у складі витрат, до яких відносяться виплати, що індексуються.
Отже, в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи, організації індексація заробітної плати відображається не як самостійна витрата, а в складі витрат на виплату заробітної плати.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При розгляді справи “Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 “Бурдов проти Росії»).
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
Щодо позовних вимог, які стосуються невиплати в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року, суд зазначає таке.
Пункт 5 Порядку № 1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року в редакції, яка діяла до 15 березня 2018 року, передбачав:
у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац третій);
якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий);
у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п'ятий).
З викладеного слідує, що підставою для встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
На час виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - Постанова № 1294).
Пунктом 13 постанови № 1294 визначено, що остання набирає чинність з 01 січня 2008 року.
Постанова № 1294 діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме до 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши Постанову № 1294 в період її дії з 01 січня 2008 року до 28 лютого 2018 року (період оскаржуваних правовідносин), суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.
Отже, внаслідок незмінності до 01 березня 2018 року посадових окладів військовослужбовців, місяцем для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) у межах спірних правовідносин за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно є січень 2008 року.
Щодо суми індексації, належної позивачу до виплати за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року, суд зазначає таке.
Сума індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для періоду з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року, на величину приросту індексу споживчих цін у період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року, поділений на 100 відсотків.
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року до 03 квітня 2017 року здійснюється наступним чином:
січень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 101,61%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн, належить до виплати - 2359,14 грн;
лютий 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,60%, індекс - 101,20%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн, належить до виплати - 2359,14 грн;
березень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 102,21%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн, належить до виплати - 2359,14 грн;
квітень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 103,50%, індекс - 105,79%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту - 171,20%, прожитковий мінімум - 1378,00 грн, сума індексації - 2359,14 грн, належить до виплати - 2359,14 грн;
травень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,10%, індекс - 100,10%, наростаючий індекс - 271,20%, величина приросту- 171,20%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2482,40 грн, належить до виплати - 2482,40 грн;
червень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,80%, індекс - 99,90%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
липень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,90%, індекс - 99,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту- 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
серпень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 99,70%, індекс - 99,50%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2 710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
вересень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,29%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1 450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
жовтень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 102,80%, індекс - 104,13%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
листопад 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 101,80%, наростаючий індекс - 286,90%, величина приросту - 186,90%, прожитковий мінімум - 1450,00 грн, сума індексації - 2710,05 грн, належить до виплати - 2710,05 грн;
грудень 2016 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 102,72%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
січень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,10%, індекс - 103,85%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
лютий 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,00%, індекс - 101,00%, наростаючий індекс - 298,60%, величина приросту - 198,60%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3177,60 грн, належить до виплати - 3177,60 грн;
березень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 101,80%, індекс - 102,82%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1 600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, належить до виплати - 3360,00 грн;
квітень 2017 року - індекс споживчих цін до попереднього місяця - 100,90%, індекс - 103,74%, наростаючий індекс - 310,00%, величина приросту - 210,00%, прожитковий мінімум - 1600,00 грн, сума індексації - 3360,00 грн, належить до виплати - 336,00 грн (так, позивач проходив службу у відповідача з 01.04.2017 по 03.04.2017, тобто 3 дні, тому до виплати належить 3360,00 грн / 30 днів = 112,00 грн * 3 дні = 336,00 грн).
Отже, розмір індексації за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року, який належить до виплати позивачу, складає 41408,06 грн.
Розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року включно здійснений судом з урахуванням розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовця, наведеного Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2024 року у справі № 200/16532/21.
Факт невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.
Європейський суд прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах “Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, “Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, “Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах “Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Рішенням Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003р визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:
визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року включно - “січень 2008 року»;
зобов'язати Окремий контрольно-пропускний пункт «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 41408,06 грн (сорок одна тисяча чотириста вісім гривень 06 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. “Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, у зв'язку з чим позов належить задовольнити повністю з виходом за межі позовних вимог у відповідності до положень статті 9 КАС України.
Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач у спірних правовідносинах згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Дубка Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України (Україна, 08307, Київська обл., місто Бориспіль, код ЄДРПОУ 14321475) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» (м. Бориспіль) Державної прикордонної служби України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року включно - “січень 2008 року».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 03 квітня 2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 41408,06 грн (сорок одна тисяча чотириста вісім гривень 06 коп.), з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Г. Секірська