про повернення позовної заяви
07 липня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1273/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18 червня 2025 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 в періоди з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_2 перерахунок грошового забезпечення за період з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Ухвалою від 23 червня 2025 року:
- визнано неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення строку, що додана до позовної заяви від 18 червня 2025 року б/н;
- залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії і запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
1 липня 2025 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним номером № 14235/2025 надійшла заява від 30 червня 2025 року б/н про поновлення процесуального строку, в якій представник позивача просить поновити строк звернення до суду ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду представник позивача зазначила, що за приписами статті 234 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Окрім того, представник позивача зазначає, що позивачем не було отримано письмового повідомлення, який розмір прожиткового мінімуму був застосований при розрахунку грошового забезпечення позивача, а також грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань / інших щомісячних основних та додаткових видів з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року, інформації про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року за останньою займаною посадою позивача, з обов'язковим зазначенням процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та розмір у %, інформацію щодо тарифного розряду, згідно з яким розраховується посадовий оклад позивача з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року. Позивач не мав підстав для сумнівів у добросовісності відповідача при здійсненні розрахунку грошового забезпечення. Лише після отримання відповіді на адвокатський запит позивачу фактично стало відомо про порушення свого права. У витязі з наказу про звільненні, грошовому атестат або будь-яких інших документах, з якими ознайомлено позивача при звільненні, не передбачено діючим законодавством зазначення інформації стосовно прожиткового мінімуму, за яким розраховується грошове забезпечення військовослужбовця.
З посиланням на постанову Верховного Суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23, представник позивача зазначає, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
З урахування викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 30 червня 2025 року б/н, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з цим позовом внаслідок відсутності документального підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що означений спір є трудовим спором щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби з огляду на таке.
Учасниками у цій справі є: позивач - ОСОБА_3 та відповідач - Військова частина НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 березня 2025 року № 85 військовослужбовця військової служби за мобілізацією майора ОСОБА_1 , начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту Військової частини НОМЕР_1 Військової частини НОМЕР_2 Військової частині НОМЕР_3 , увільненого та призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 7 лютого 2025 року № 121 на посаду начальника відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сухопутних військ Збройних Сил України, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби; з 26 березня 2025 року виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Отже, з 26 березня 2025 року позивач не був звільнений з військової служби з Військової частини НОМЕР_1 , а був виключений зі списків особового складу для проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином у Військової частини НОМЕР_1 - відповідача у цій справі, під час виключення позивача зі списків особового складу частини не виникло обов'язку вручати позивачу письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, оскільки звільнення з військової служби з 26 березня 2025 року не відбулося.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи представника позивача щодо того, що відповідачем під час звільнення позивача не повідомлено про суми, які належать йому при звільненні, оскільки відповідач не звільняв позивача з військової служби, а отже, й не мав обов'язку щодо складання такого повідомлення.
Як наслідок, суд не може застосувати до спірних правовідносин положення статті 234 КЗпП України.
У спірний період з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (по 26 березня 2025 року), отже, до спірних правовідносин мають бути застосовані норми частини першої статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, що регламентують строки звернення до суду про вирішення трудового спору, не пов'язаного зі звільненням.
До спірних правовідносин щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року застосовується строк звернення до суду, встановлений частиною першою статті 233 КЗпП України - три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1423 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, перебіг строку для звернення суду з позовними вимогами за період з 12 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року розпочався у позивача 1 липня 2023 року та закінчився 2 жовтня 2023 року (з урахуванням вихідних днів).
До суду з цим позовом позивач звернувся через свого представника через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 18 червня 2025 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України у спорах щодо виплати заробітної плати (грошового забезпечення) під час проходження публічної служби. Для його поновлення - як умову для відкриття провадження у справі - заявник має пояснити, обґрунтувати причини його пропуску.
Суд зазначає, що позивач, щомісячно отримуючи грошове забезпечення, був обізнаний про його розмір та не був позбавлений права звернення до відповідача з запитами щодо надання довідки (інформації) про складові грошового забезпечення та порядок їх обчислення. Разом з цим, позивач таких дій не вчиняв аж до часу виключення його зі списків особового складу військової частини.
Окрім того, дослідженням комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», зокрема матеріалів судової справи № 360/315/25 судом встановлено, що адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна надає правничу допомогу ОСОБА_2 на підставі договору про надання правничої допомоги від 4 вересня 2023 року, про що свідчить ордер серії АН № 1619900 від 6 лютого 2025 року.
Отже, починаючи з 4 вересня 2023 року позивач має представника - адвоката, яка мала можливість вчиняти в його інтересах необхідні дії щодо збору документів та звернутись до суду в межах встановлених законодавством строків.
Суду не надано жодних доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, підстави, зазначені представником позивача в заяві від 30 червня 2025 року б/н про поновлення процесуального строку, визнаються судом неповажними.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню внаслідок визнання судом вказаних в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними (випадок, передбачений частиною другою статті 123 КАС України).
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, зазначені адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною у заяві про поновлення процесуального строку від 30 червня 2025 року б/н.
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська