07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2344/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Капустянський граніт» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування рішень, -
Акціонерне товариство «Капустянський граніт» (надалі - позивач), звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просить:
- скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області: від 11.12.2024 за №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 110710,00 грн податкового зобов'язання та 27678,00 грн штрафної санкції; від 11.12.2024 за №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що 11.11.2024 отримало від Головного управління ДПС у Кіровоградській області акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Капустянський граніт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» №16461/11-28-07-02/31652348 від 11.11.2024 (далі - Акт перевірки).
За результатами згаданого Акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.12.2024 №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 110710,00 грн податкового зобов'язання та 27678,00 грн штрафної санкції, а також від 11.12.2024 за № 00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн.
Підставою для прийняття вказаних повідомлень-рішень став висновок відповідача про постачання протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні.
Вказані податкові-повідомлення були оскаржені товариством у адміністративному порядку до Державної податкової служби України, однак рішенням №8235/6/99-00-06-01-03-06 від 24.03.2025 скарга була залишена без розгляду.
Позивач наголошує на помилковості наведених у Акті перевірки висновків податкового органу та протиправності прийнятих за результатами розгляду матеріалів перевірки податкових повідомлень-рішень, оскільки перевіряючими не були взяті до уваги надані АТ «Капустянський граніт» письмові пояснення стосовно порядку визначення ціни постачання продукції власного виробництва.
Вказує, що для визначення ціни продажу, підприємство комісійно визначає якість готової продукції на підставі посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017 залежно від класу якості. На некондиційні блоки наказом керівника встановлюється окрема ціна, але не нижче ціни ринку на подібні блоки. Реалізація продукції здійснюється згідно затверджених щорічно прайс-листів за цінами не нижчими за ринкові.
Зауважує, що при оприбуткуванні блоків гранітних кожному блоку присвоюється порядковий номер, який не повторюється, і є невід'ємною частиною назви товару, а згідно характеристик (висота, ширина, довжина) вираховується розмір в метрах кубічних. Також, конкретні характеристики блоків гранітних, такі як номер, висота, ширина, довжина, клас якості та категорія, визначаються протоколом засідання комісії щодо встановлення якості видобутого блоку, що дозволяє співставити ці дані (по номеру та розмірам блока) та зробити висновки щодо відповідності ціни блоку його якісним та кількісним характеристикам. Відтак вважає вимогу податкового органу про необхідність зазначення у податкових та видаткових накладних в назві товару крім номеру блоків гранітних та їх розміру (висота, ширина, довжина) ще і поділу на класи якості та категорії надмірною.
Крім цього, у ході перевірки контролюючий орган взагалі не застосував порівняльний аналіз до цін продажу АТ «Капустянський граніт» по відношенню до інших постачальників аналогічної продукції та не робив дослідження рівня цін на ринку в цілому на основі офіційної інформації від органів державної влади та статистки. Відтак визначення відповідачем звичайної ціни продукції з найменуванням «граніт колотий, необроблений, Капустинського родовища (у вигляді блоку) ДСТУ Б EN 1467:2007» в розмірі 4200 грн, 5161,12 грн, 4880,39 грн, 5000 грн, 6916,669 грн, 8333,334 грн, 8508,51 грн, 10000 грн вважає необгрунтованим. Поряд з цим, розрахунок собівартості виготовленої АТ «Капустянський граніт» продукції у акті перевірки не зроблений та не наведений, обставини збитковості спірних господарський операцій не встановлені.
З урахуванням наведеного, наполягає на недоведеності відповідачем фактів реалізації товариством самостійно виготовлених товарів за цінами, що не відповідають звичайним/ринковим цінам. З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2024 №807-п проведено документальну позапланову виїзну перевірка АТ «Капустянський граніт» (код ЄДРПОУ 31652348) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами перевірки 11.11.2024 був складений Акт перевірки №16461/11-28-07-02/31652348, у якому встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 та 21 Декларації за вересень 2024 року на суму 536 740,0 грн, а також заниження податку на додану вартість за вересень 2024 року на суму 115427,0 грн.
Посадовими особами позивача подані заперечення на Акт перевірки, за результатом розгляду яких встановлені порушення залишені без змін за винятком заниження суми податкових зобов'язань не врахованих відповідно до податкової накладної від 31.12.2021 №162 з обсягом постачання 2620,8 грн (з урахуванням розрахунку коригування від 31.12.2021 №165) на суму ПДВ 4717,00 грн (26208*20%) за вересень 2024 року.
Вказує, що перевіркою на підставі відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», по рахунку 70 «Доходи від реалізації» та по рахунку 26 «Готова продукція», видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено факти постачання АТ «КАПУСТЯНСЬКИЙ ГРАНІТ» протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні. При цьому, за однакової якості продукції, умов постачання та розрахунків за продукцію різним покупцям ціна постачання 1 куб. м гранітного блоку (без ПДВ) коливалась від 270,0 грн до 10 000,0 грн, тобто різниця між цінами постачання в деяких періодах складає понад десять разів більше (в окремих випадках більше 18 разів), а в деяких випадках навіть нижче за собівартість готової продукції.
Звертає увагу, що в результаті аналізу наданих позивачем на письмовий запит документів: посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017; протоколів засідання комісії щодо встановлення якості видобутих блоків; прайслиста на блоки гранітні Капустинського родовища на 2021, 2022, 2023 та 2024 роки; наказу про визначення ціни продажі на готову продукцію, контролюючим органом встановлено, що інформація в зазначених документах суперечить первинним бухгалтерським документам, які було надано платником податків в ході проведення перевірки, оскільки номенклатура згідно договорів, видаткових накладних, зареєстрованих податкових накладних, актів прийому-передачі, оборотно-сальдових відомостей рахунку 26 тощо не відповідає даним, які зазначені в перерахованих документах, зокрема відсутня інформація щодо гранітних блоків відповідно до класів якості «А», «В», «С», «D» та категорій (1, 2, 3), ціни продажу на блоки наведені у наказі «Про визначення ціни продажі на готову продукцію» від 06.09.2021 становлять в сумі 324,54 грн, що є нижчими звичайної ціни. При цьому, у видаткових накладних, зареєстрованих податкових накладних, а також договорах з контрагентами покупцями відсутня інформація, щодо поділу блоків гранітних на класи якості та категорії. Такий поділ не відображений і в результатах проведеної у ході перевірки інвентаризації.
Відповідно до договору підряду від 10.08.2017 №8, укладеного із ТОВ «ГЕО-ІНВЕСТ», актів приймання-передачі блоків гранітних в асортименті, поділ продукції на класи якості та категорії відсутній. В бухгалтерському обліку по рахунку 26 «Готова продукція» відсутній поділ продукції по класам якості (А, В, С, Д), а також категоріям (1, 2, 3). Блоки гранітні, які отримував АТ «Капустянський граніт» від ТОВ «ГЕО-ІНВЕСТ» за актами виконаних робіт однакової якості, крім розмірів.
Стверджує, що вказані порушення призвели до завищення показників рядків 19 та 21 на 536 740 грн декларації з ПДВ за вересень 2024 року, та заниження податкових зобов'язань рядок 18 декларації з ПДВ за вересень 2024 року на суму 115427,00 грн.
Наголошує, що формування ринкової ціни продукції власного виробництва АТ «Капустянський граніт» по відношенню до інших постачальників аналогічної продукції за даними веб-сайтів товарних бірж, органів статистики, інших неофіційних джерел не може вважатися ринковою ціною, оскільки вони не вважаються цінами на ідентичні товари; склалися в не порівняльних економічних умовах, дані обласних головних управлінь статистики не є загальнодоступним ресурсом, а тому не можуть слугувати для підтвердження звичайних цін; інформація із офіційного сайту держстатистики містить дані лише про середні ціни реалізації продукції і не враховує умови їх реалізації, а отже такі ціни не відповідають ознакам цін для ідентичних товарів. Тому для визначення ринкової ціни гранітних блоків, які постачав позивач використовувалась інформація зазначена в документах на постачання продукції товариством в одному звітному періоді, з однаковими умовами постачання, взаємно незалежними юридично та фактично.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
28.04.2025 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Додатково вказує, що Акт перевірки не мітить алгоритму розрахунку визначення рівня звичайних цін продукції з найменуванням «граніт колотий, необроблений, Капустинського родовища (у вигляді блоку) ДСТУ Б EN 1467:2007». Звертає увагу на відсутність у Акті перевірки відомостей стосовно яких саме контрагентів здійснювалось порівняння цін «звичайної ціни», та необгрунтованість висновків про неможливість реалізації підприємством продукції за різними цінами з урахуванням факторів обсягу поставки, якості блоку, ділових стосунків з контрагентом (зокрема той факт, що контрагент ТОВ «Гео-Інвест» є єдиним підрядником, який виготовлює блоки на Капустинському родовищі на замовлення АТ «Капустянський граніт»). Наголошує, що порівняння цін лише одного учасника ринку не може вважатися об'єктивним способом визначення відповідності договірних цін ринковим, оскільки для визначення рівня ринкових цін недостатньо взяти за основу ціни постачання лише якогось одного підприємства, а необхідно дослідити рівень цін на ринку в цілому. Стверджує, що у Акті перевірки не зазначений аналіз усіх факторів, які впливають на формування ринкової ціни та доказів, що ціна продукції з найменуванням «граніт колотий, необроблений, Капустинського родовища (у вигляді блоку) ДСТУ Б EN 1467:2007», за якою він був реалізований у перевіряємий період, не відповідала рівню ринкових цін.
Будь-яких клопотань від учасників справи не надходило.
14.04.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Акціонерне товариство «Капустянський граніт» зареєстроване як юридична особа із місцезнаходженням за адресою: Україна, 27124, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н, село Кам'яний міст, вулиця Кар'єрна, будинок 58, з основним видом діяльності «08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю». Також серед видів діяльності за КВЕД визначено « 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю» (а.с. 212-213). Товариство є платником податків на прибуток та додану вартість.
У період з 25.10.2024 по 04.11.2024 на підставі наказу Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 23.10.2024 №807-п, направлень від 24.10.2024 №3674, №3675 та №3676 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Акціонерного товариства «Капустянський граніт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами такої перевірки було складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки АТ «Капустянський граніт» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2024, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» №16461/11-28-07-02/31652348 від 11.11.2024 (а.с. 7-18).
Перевіркою, встановлено порушення вимог:
- підпункту 14.1.71, підпункту 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, підпункту 201.10 статті 201 ПК України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 та 21 Декларації за вересень 2024 року) на суму 536 740,0 грн;
- підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, підпункту 201.10 статті 201 ПК України занижено податок на додану вартість за вересень 2024 рік на суму 115 427,0 грн.
Завищення АТ «Капустянський граніт» суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 536740,0 грн відбулось внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларацій: за липень 2021 року на суму 9837,00 грн; за серпень 2021 року на суму 76634,00 грн; за вересень 2021 року на суму 251574 грн; за жовтень 2021 року на суму 122752,00 грн; за листопад 2021 року на суму 8606,00 грн; за грудень 2021 року на суму 9857,00 грн; за січень 2022 року на суму 10865,00 грн; за лютий 2022 року на суму 7457,00 грн; за травень 2023 року на суму 1390,00 грн; за червень 2023 року на суму 31977,00 грн; за жовтень 2023 року на суму 12273,00 грн; за квітень 2023 року на суму 27823,0 грн; за травень 2024 року на суму 15838,0 грн; за червень 2024 року на суму 3470,00 грн; за серпень 2024 року на суму 55217,00 грн та заниження податкових зобов'язань (рядок 18 «позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду») за вересень 2024 року на суму 115427,00 грн.
У Акті перевірки вказано, що на підставі відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», відомостей по рахунку 70 «Доходи від реалізації», відомостей по рахунку 26 «Готова продукція», видаткових накладних, даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 АТ «Капустянський граніт» здійснювало постачання власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні. При цьому, за однакової якості продукції, умов постачання та розрахунків за продукцію різним покупцям ціна постачання 1 куб. м гранітного блоку (без ПДВ) коливалась від 270,0 грн до 10 000,0 грн, тобто різниця між цінами постачання в деяких періодах складає понад десять разів більше (в окремих випадках більше 18 разів), а в деяких випадках навіть нижче за собівартість готової продукції. Отже, при постачанні блоків гранітних покупцям за цінами нижчими за звичайні Товариство не здійснювало нараховування податкових зобов'язань з ПДВ на базу оподаткування визначеною за звичайними цінами в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму ПДВ 652167,0 грн.
Не погодившись із висновками Акта перевірки позивач направив заперечення до ГУ ДПС у Кіровоградській області від 25.11.2024 №34 (а.с. 90-92).
За результатами розгляду вказаних заперечень відповідачем прийнято рішення про правомірність висновків викладених в актів перевірки, про що повідомлено АТ «Капустянський граніт». Водночас відповідач погодився із доводами АТ «Капустянський граніт» стосовно врахування розрахунку коригування від 31.12.2021 №165 до податкової накладної №162 від 31.12.2021, в якому змінена ціна за 1.куб. до 4200,00 грн (а.с. 86-88).
На підставі висновків Акта перевірки відповідачем 11.12.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138388,00 грн, у тому числі: 110710,00 грн основного платежу та 27678,00 грн штрафних санкцій (а.с. 98-99);
- №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн (а.с. 97).
06.03.2025 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу вих. №14, у якій просив поновити пропущений строк на подання скарги та скасувати вказані вище податкові повідомлення-рішення (а.с. 63-66).
Рішенням Державної податкової служби України №8181/6/99-00-06-01-03-06 причини пропуску позивачем строку на подання в адміністративному порядку скарги на податкові повідомлення-рішення від 11.12.2024 №00186670702№00186660702 визнано неповажними та відмовлено у його поновленні (а.с. 21-22).
Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Згідно із підпунктом 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітраж або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Згідно з абзацом першим підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (пп.14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що при дослідженні фактору формування ціни на відповідність критерію «звичайних цін» контролюючий орган повинен співставити вид та якість товару, порівняти економічні (комерційні) умови поставки товару, його кількість, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту, знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів.
Відповідно до частини 1 статті 10, 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (далі - Закон №5007) суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Тобто, суб'єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі. Ця ціна, якщо не доведено зворотнє, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін, тобто, для цілей оподаткування є звичайною.
Верховний Суд у постановах від 16.12.2019 по справі №200/12345/18-а та від 07.11.2022 по справі №320/5251/19 зазначив, що у справах, в яких спір стосується визначення бази оподаткування податком на додану вартість з дотриманням вимоги пункту188.1 статті 188 ПК України щодо звичайних цін як мінімального рівня, якому повинна відповідати база оподаткування, особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (послуг), визначена в договорі, не відповідає ринковим.
Таким чином, база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №200/14542/19-а, від 17.07.2023 у справі №640/16890/20, від 03.10.2023 у справі №300/15635/22, від 29.08.2024 року у справі № 300/3949/23.
Також у постанові від 25.05.2023 у справі №200/465/21-а Верховний Суд висловив позицію про те, що відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з'ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим органом для визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
Поряд із цим, Верхoвний Суд у складі судoвoї палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв'язкoвих платежів Касаційнoгo адміністративнoгo суду у постанові від 26.03.2024 у справі №200/773/20-а підтримав правову позицію про те, що суб'єкти гoспoдарювання реалізують прoдукцію за цінами, самoстійнo визначеними стoрoнами дoгoвoру. Відповідно до тлумачення нoрм Пoдаткoвoгo кoдексу України звичайнoю цінoю для здійснення рoзрахунку бази oпoдаткування ПДВ oперацій з пoстачання самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг є ціна, визначена зацікавленими стoрoнами у цивільнo-правoвoму дoгoвoрі, яка, свoєю чергoю, відпoвідає ринкoвій ціні (ціні, щo склалася на ринку тoварів/пoслуг). Факт дoведення реалізації самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг за цінами, які не відпoвідають ринкoвим, пoкладається на oсoбу, яка вважає, щo ціна тoварів (рoбіт, пoслуг), визначена стoрoнами дoгoвoру, не відпoвідає ринкoвим. Тoбтo, oбoв'язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни дoгoвoру рівню звичайних цін пoкладається на кoнтрoлюючий oрган.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
Відповідач, зазначаючи про порушення позивачем підпунктів 14.1.71, 14.1.219 пункту 14.1. статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 189.1 статті 189, виходив з того, що протягом періоду з 01.07.2021 по 30.09.2024 АТ «Капустянський граніт» здійснювало постачання власної продукції (блоків гранітних в асортименті) за цінами, які є нижчими за звичайні. Зокрема, за результатами аналізу цін постачання готової продукції власного виробництва (блоків гранітних в асортименті) на покупців позивача було встановлено, що ціна постачання 1 куб. м гранітного блоку (без ПДВ) коливалась від 270,0 грн до 10000,0 грн, тобто різниця між цінами постачання в деяких періодах складає понад десять разів (в окремих випадках більше 18 разів). При цьому, якість продукції умови постачання та розрахунків за продукції різним покупцям ідентичні.
Зокрема, відповідно наданих до перевірки договорах купівлі-продажу передана продукція відповідає вимогам ДСТУ Б EN41467/2007 встановленим для даного виду товару з урахуванням особливостей притаманних даному виду продукції. Постачання здійснювалось на умовах самовивозу зі складу продавця за адресою: с. Кам'яний Міст, Новоукраїнський р-н, Кіровоградська область, вул. Кар'єрна, буд. 58. Розрахунки передбачені шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця. Поряд з цим, встановлено значне коливання ціни продажу, в деяких випадках навіть нижче за собівартість готової продукції, що призвело до отримання збитків та формування від'ємного значення з податку на додану вартість та відповідно не сплати до бюджету податків.
Разом з тим, на запит відповідача від 29.10.2024 №2137/12/11-28-07-02-09 щодо надання пояснень та документів на підставі яких відбувається формування звичайної ціни продажу готової продукції блоків гранітних, що вироблені підрядником - ТОВ «ГЕО-ІНВЕСТ» за період з 01.07.2021 по 30.09.2024 (а.с. 50) позивач надав письмові пояснення, згідно яких при формуванні звичайної ціни продажу готової продукції (блоків гранітних) враховуються такі фактори, як собівартість готової продукції, умови поставки, стратегія співпраці з покупцями. Крім цього, підприємство вивчає ціни на аналогічні товари на ринку попиту та пропозиції, орієнтується на якість продукції, спосіб розрахунку, об'єми продажу. Звичайна ціна формується згідно умов договорів та їх додатків з кожним покупцем, та є ціною ринку (а.с. 23).
Судом також встановлено, що для визначення ціни продажу, підприємство визначає якість готової продукції згідно розробленого ним Посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017. В посібнику встановлено, що видобуті блоки гранітні Капустинського родовища поділяються на 4 класи якості - А (найвища та включає дві категорії), В (включає три категорії), С (включає три категорії) та D (нижчий клас, включає дві категорії). Блоки, які не відповідають визначним класам якості і нижче якості D є некондинційними (а.с. 60).
На некондиційні блоки наказом керівника встановлюється окрема ціна, але не нижче ціни ринку на подібні блоки.
При оприбуткуванні блоків гранітних кожному блоку присвоюється порядковий номер.
При прийманні готової продукції блоків гранітних від підрядника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Інвест» якість кожного блоку визначає спеціально створена комісія на підставі вказаного вище посібника та керуючись ДСТУ Б EN 1467:2007 «Камінь природний. Блоки необроблені. Вимоги». Вказане підтверджується копіями протоколів комісії за період з 30.09.2020 по 30.10.2023, які долучені до матеріалів справи (а.с. 26-39зв.)
Також, на підприємстві розроблено на 2021-2024 роки «Прайслісти» на блоки гранітні Капустинського родовища, у яких встановлено ціну за 1 м.куб. з ПДВ залежно від встановленого класу якості продукції (а.с. 61-62зв.)
Як вбачається із Акта перевірки, указані документи та відповідні письмові пояснення були надані позивачем в ході перевірки, однак не враховані перевіряючими при визначенні її результатів.
Крім цього, податковий орган порівняльний аналіз до цін продажу АТ «Капустянський граніт» по відношенню до інших постачальників аналогічної продукції не застосував, дослідження рівня цін на ринку в цілому на основі офіційної інформації від органів державної влади та статистки не зробив. Для визначення ринкової ціни гранітних блоків, які постачав АТ «Капустянський граніт», використав інформацію з документів на постачання продукції товариством в одному звітному періоді різним контрагентам позивача без зазначення критеріїв їх відбору.
Як уже зазначено судом вище, відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації та відсутність у Акті перевірки інформації щодо цін на ринку ідентичних (однорідних) товарів у схожих економічних умовах, свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з'ясування рівня звичайних цін.
У додатку №5 до Акта перевірки податковий орган самостійно визначив звичайні ціни на виготовлену АТ «Капустянський граніт» продукцію залежно від періоду.
Разом з тим, розрахунки таких цін у Акті перевірки відсутні, як і посилання на застосовану методику обрахунку, чи перелік базових показників. Наведене не дозволяє перевірити обгрунтованість визначення звичайних цін та правильність здійснених прорахунків.
Як відзначено у постанові Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №200/12345/18-а: "Особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовленої продукції/послуг за цінами, які не відповідають ринковим. Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим".
Суд критично оцінює доводи відповідача про невідповідність інформації в первинних бухгалтерським документам, які були надані позивачем в ході проведення перевірки відомостям з Посібника із класифікації блоків Капустинського родовища від 14.01.2017, прайс-листів, протоколів засідань комісії щодо встановлено якості видобутих блоків з підстав незазначення інформації в договорах, видаткових накладних, зареєстрованих податкових накладних, актах прийому-передачі, оборотно-сальдових відомостей щодо номенклатури гранітних блоків відповідно до класів якості, адже як встановлено судом, при оприбуткуванні блоків гранітних кожному блоку присвоюється порядковий номер, який є неповторним.
Суд звертає увагу, що у наявних в матеріалах справи копіях видаткових накладних, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостях позивачем зазначена інформація про порядковий номер гранітного блоку, його розміри, об'єм та ціну. Тому у межах перевірки фахівці відповідача мали змогу перевірити відомості щодо сформованої ціни кожної одиниці товару у первинних бухгалтерських документах.
Разом з тим, у Акті перевірки невідповідності ціни реалізації позивачем власної продукції затвердженим прайс-листам з урахуванням встановленої якості «гранітного блоку» не встановлено.
Відсутність деталізації реалізованого товару в первинних документах не є підставою для визнання нереальності господарських операцій. В кожному конкретному спірному випадку важливо окремо досліджувати характер недоліків первинних документів, однак згідно з прямим приписом статті 9 Закону №996-XIV такі недоліки не повинні унеможливлювати ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг таких господарських операцій тощо. Водночас неістотні недоліки первинних документів не є підставою для невизнання факту відсутності здійснення господарської операції.
Аналогічний висновок містить в постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №806/1033/17.
Норми ПК України (не враховуючи норми для окремих (специфічних) видів операцій): визначають, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим; встановлюють низку обов'язкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах; передбачають можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни.
Отже, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.
Суд зазначає, що за загальним правилом суб'єкти господарювання реалізують продукцію за ціною, визначеною в договорі, чого і дотримувався позивач, виконуючи умови укладених із контрагентами договорів купівлі-продажу.
При цьому, прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами, а відтак продаж позивачем продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача (зазначені висновки щодо застосування норм права сформовані у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №П/811/1512/14).
Разом з тим, розрахунок собівартості виготовленої АТ «Капустянський граніт» продукції в Акті перевірки не наведений, обставини збитковості спірних господарських операцій у межах перевірки не встановлені.
Отже, висновок про заниження позивачем рівня звичайних цін податковим органом зроблений всупереч вимогам пункту 188.1 статті 188 ПК України, які діяли станом на час періоду, який перевірявся. Відповідачем у ході перевірки не наведено жодного доказу того, що ціни реалізації продукції власного виробництва позивача є нижчими звичайних цін.
У постанові від 17.03.2020 у справі №812/9439/13-а Верховний Суд зазначив, що зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. В той же час, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитися збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.
Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (ринкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб'єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.
Таким чином, враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, суд вважає, що Акціонерним товариством «Капустянський граніт» підтверджено, що встановлені ним ціни на власну продукцію є обґрунтованими.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 11.12.2024 за №00186670702 та №00186660702, у зв'язку з чим останні підлягають скасуванню.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача сплачений ним при подачі позову судовий збір у сумі 8101,54 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Капустянський граніт» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.12.2024 за №00186670702, яким збільшено АТ «Капустянський граніт» суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 138388,00 грн, у тому числі: 110710,00 грн основного платежу та 27678,00 грн штрафних санкцій.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 11.12.2024 №00186660702, яким зменшено АТ «Капустянський граніт» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 536740,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Акціонерного товариства «Капустянський граніт» (код ЄДРПОУ 31652348, вулиця Кур'єрна, будинок 58, село Кам'яний міст, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27124) судовий збір у сумі 8101 (вісім тисяч сто одна) грн 54 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Повне найменування учасників:
Позивач - Акціонерне товариство «Капустянський граніт» (код ЄДРПОУ 31652348, вулиця Кур'єрна, будинок 58, село Кам'яний міст, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, 27124).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43995486, вулиця Велика Перспективна, 55, місто Кропивницький, Кіровоградська область, 25006).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК