07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2288/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №000026400901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 16000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що відповідачем за результатами фактичної перевірки здійснення нею господарської діяльності у кафетерії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було винесене податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №000026400901, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.
З такими висновками відповідача не погоджується. Вказує на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки. Зокрема, у наказі №145-п від 04.02.2025 відсутні будь-які посилання на визначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, а саме в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність її діяльності вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом; не вказані дата початку і тривалість фактичної перевірки.
Зауважує, що відповідач позбавлений можливості в ході фактичної перевірки встановлювати порушення за попередні періоди, адже використання податкової інформації та документів, в тому числі баз даних ІКС «Податковий блок» та електронних баз даних ДПС (СОД РРО), за минулі періоди передбачено виключно під час проведення документальних і камеральних перевірок. При цьому, належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини щодо продажу алкогольних напоїв за ціною нижчою від мінімальної роздрібної ціни для таких напоїв, є відповідні розрахункові документи (фіскальні чеки) встановленої форми, однак за результатами здійснення контрольної розрахункової операції таких порушень службовими особами відповідача не встановлено. Відтак вважає, що виявлені податковим органом з інформаційних баз ДПС порушення за минулий період - 15.12.2024, а не за період фактичної перевірки, не можуть бути підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності.
Зазначає, що в ході проведення перевірки жодних пояснень від неї не відбиралось, про дату, час і місце розгляду матеріалів перевірки та прийняття оскаржуваного рішення та можливість надання вмотивованих пояснень і заперечень їй повідомлено не було.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що з метою здійснення контролю за дотриманням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України відповідно до належним чином оформлених наказу та направлень співробітниками ГУ ДПС у Кіровоградській області з 12.02.2025 по 21.02.2025 проведено фактичну перевірку кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач.
Зауважує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
За результатами фактичної перевірки відповідача згідно баз даних ІКС «Податковий блок», електронних баз даних ДПС (СОД РРО) встановлено факт реалізації 15.12.2024 у кафетерії «Анастасія» через РРО з фіскальним номером 3000768305 алкогольного напою «КОНЬЯК ГРУЗИН ЛЕГЕНДА « 3»» (три зірки) ємністю 0,25 л., вміст спирту 40% об. за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої - 90,00 грн (фіскальний чек від 15.12.2024 №13784) при мінімальній роздрібній ціні на вказаний алкогольний напій - 96,24 грн, чим порушено положення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - постанова №957), пункту 32 розділу ХІІІ закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-IX).
Виявлені у ході фактичної перевірки порушення відображені у Акті №1686/11-28-09-01/2642417468 від 21.02.2025, який вручено позивачу 28.02.2025 засобами поштового зв'язку. Заперечення на висновки акту фактичної перевірки позивачем не подавались.
Враховуючи викладене вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 17.03.2025 №000026400901 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 16000,00 грн винесене відповідно до норм чинного податкового законодавства. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
09.09.2024 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Наголошує на порушенні відповідачем порядку оформлення матеріалів фактичної перевірки, зокрема на тому, що акт перевірки складено без її участі; про дату, час і місце цього розгляду матеріалів перевірки повідомлено не було, що позбавило її можливості надати вмотивовані заперечення до висновків, викладених в акті фактичної перевірки. Звертає увагу, що 12.02.2025 по суті проведено не фактичну, а документальну перевірку, адже висновки акта перевірки про порушення постанови №957 та пункту 32 Закону №3817-IX зроблені податковим органом виключно на підставі баз даних ІКС «Податковий блок» та електронних баз даних ДПС (СОД РРО) за грудень 2024 року.
05.05.2025 позивач подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
11.04.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
09.05.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем із видами діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 56.30 Обслуговування напоями; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 47.26 Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 56.21 Постачання готових страв для подій (а.с. 75).
04.02.2025 Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області прийнято наказ №145-п про проведення на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), а саме, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, протягом лютого 2025 року фактичних перевірок суб'єктів господарювання згідно переліку тривалістю не більше 10 діб (а.с. 14).
У додатку №13 до вказаного наказу зазначено про проведення на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів, з 12.02.2021 фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . кафетерій "Анастасія" (а.с. 15).
На підставі вказаного наказу та направлень від 11.02.2025 за №377, №378 (а.с. 57, 57з.) проведено фактичну перевірку господарської одиниці кафетерію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач.
За результатами складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання здійсненні вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при оптової рідинами, і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та що використовуються в електронних сигаретах №1686/11-28-09-01/ НОМЕР_1 від 21.02.2025 (далі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що 15.12.2024 у кафетерії «Анастасія» через РРО з фіскальним номером 3000768305 реалізовано алкогольний напій «КОНЬЯК ГРУЗИН ЛЕГЕНДА « 3» (три зірки) ємністю 0,25 л., вміст спирту 40% об. за ціною 90,00 грн (фіскальний чек від 15.12.2024 №13784), що є нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої - 96,24 грн, чим порушено положення постанови №957 та пункт 32 розділу ХІІІ Закону №3817-IX в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на гак і напої.
Додатково зазначено, що перед початком фактичної перевірки була проведена контрольна розрахункова операція. Зокрема, придбана одна пляшка коньяку «КОНЬЯК УКРАЇНИ ОРД АДЖАРІ 5 ЗІР 0,5» (п'ять зірок) ємністю 0.5 л., вміст спирту 40% об. за ціною 242,00 грн, при цьому видано фіскальний чек від 12.02.2025 №0000014355.
Додатки до акта перевірки: фіскальні чеки від 12.02.2025 № 0000014355 та від 15.12.2024 №13784 (а.с. 16-18).
Акт було направлено позивачу засобами поштового зв'язку 21.02.2025 та отримано нею особисто 28.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 2500600210734 (а.с. 64).
Позивачем заперечення на Акт не подавались.
17.03.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000026400901, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України і пункту 25 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ за порушення постанови №957, пункту 32 Закону №3317-IX до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 16000,00 гривень (а.с. 22-23).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Отже, наведена норма дозволяє проведення фактичної перевірки на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Пунктом 80.7 статті 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
За правилом пункту 80.5 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Так, відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
При цьому, у наказі про проведення перевірки має зазначатись дата його видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Таким чином, норми пункту 81.1 статті 81 ПК України визначають обов'язковість зазначення в наказі про проведення перевірки, зокрема, фактичної, підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом.
Суд зазначає, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень. Підставам позову такого змісту, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, - переходити до перевірки підстав позову, пов'язаних з оспорюванням висновку контролюючого органу про вчинення платником податків податкового правопорушення (порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган).
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 02.04.2024 у справі №640/22507/21.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 виснувала таке: аналізованими нормами ПК з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів установлено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. У разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, за правовим висновком Верховного Суду процедурним порушенням порядку проведення податкової перевірки суди повинні надавати правову оцінку у першу чергу.
Судом встановлено, що у наказі №145-п від 04.02.2025 правовою підставою призначення перевірки зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Щодо підстав проведення перевірки, які викладені в наказі про перевірку позивача суд звертає увагу на висновки Верховного Суду викладені в постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, відповідно до яких правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.
Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.
Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.
Оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов'язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов'язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.
Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України має це відобразити у вищезазначений спосіб.
Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 Податкового кодексу України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.
Судом встановлено, що в наказі про проведення фактичних перевірок №145-п від 04.02.2025 вказано про проведення перевірок суб'єктів господарювання з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
У додатку №13 до вказаного наказу зазначено, що фактична перевірка позивача проводиться з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині ліцензування, виробництва, обліку, обігу, придбання, зберігання та транспортування підакцизних товарів.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон №3817-IX.
Відповідно до частини 1 статті 72 Закону №3817-IX контроль за дотриманням цього Закону здійснюють органи ліцензування та інші органи в межах компетенції, визначеної законом. Контроль за дотриманням вимог щодо відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції, малих виробництв дистилятів, малих виробництв пива здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено Положення про Державну податкову службу України, яким установлено, що ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом та обігом; здійснює ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом та обігом (пп. 27 п. 4).
За такого правового регулювання, суд вважає, що відповідач при здійсненні визначених законодавством функцій у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального правомірно провів спірну фактичну перевірку позивача, відповідно до приписів підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, позаяк норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 72 Закону №3817-IX покладені на відповідача.
Відтак у вказаному наказі наявний мінімально достатній обсяг інформації щодо підстави для проведення перевірки позивача.
Матеріалами справи також підтверджено, що копію наказу №145-п від 04.02.2025 та направлень від 11.02.2025 за №377, №378 на проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . кафетерій "Анастасія" вручено особисто позивачу 12.02.2025 о 14 год. 30 хв., що засвідчено її підписом.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що в наказі не визначено строків проведення перевірки, оскільки даним наказом вказано провести перевірку тривалістю 10 діб, а у додатку №13 до наказу №145-п від 04.02.2025 датою початку перевірки є 12.02.2025.
Перевірка була проведена в межах строку, визначеного в наказі, та завершена 21.02.2025.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків.
Довідка перевірки - документ який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це:
акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною;
заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);
пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів перевірок, що проводяться контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, та надання заперечень до них визначається Митним кодексом України.
Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Пунктом 86.6 статті 86 ПК України встановлено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.8 статті 86 ПК України).
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. При цьому, приписами чинного законодавства передбачений чіткий імперативний порядок дій контролюючого органу під час вручення акта перевірки, який передбачає надання останнього для підписання посадовій особі платника податків. Факт вчинення вказаної дії підтверджується або відповідним записом посадової особи платника податків або актом, складеним контролюючим органом про відмову від підпису платником податків.
Як встановлено судом, за результатами проведення посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області фактичної перевірки господарської одиниці кафетерію «Анастасія» за адресою: Кіровоградська обл., вул. Конька, 16, в якому здійснює господарську діяльність позивач, складено Акт перевірки від 21.02.2025, який зареєстрований в контролюючому органі за місцем реєстрації платника податків за №1686/11-28-09-01/2642417468 від 21.02.2025.
Акт підписано заступником начальника управління-начальником відділу Гулим В.А. та головним державним інспектором Мигловець О.М. У графі суб'єкта господарювання підпис відсутній.
При цьому, Акт про відмову позивача від підпису Акта перевірки у матеріалах справи відсутній, що вказує на порушення відповідачем процедури проведення перевірки.
Водночас, у постанові від 20.12.2019 у справі №820/3914/17 Верховний Суд зазначив, що саме по собі порушення процедури прийняття акта адміністративного органу може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення".
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
У постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 Верховний Суд виснував, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами документальної невиїзної перевірки. Вчинені контролюючим органом процедурні порушення під час призначення та проведення зазначеної перевірки підлягають оцінці і з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість платника податків захистити свої права, зокрема, щодо надання відомостей контролюючому органу задля правильного установлення обставин та обґрунтованості висновків, та чи призвели установлені процедурні порушення до необґрунтованості чи помилковості висновків контролюючого органу.
Така позиція суду касаційної інстанції узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 (провадження № К/9901/25669/19).
Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки було направлено позивачу засобами поштового зв'язку у день його складення та реєстрації у податковому органі - 21.02.2025 та отримано нею особисто 28.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 2500600210734. Вказана обставина позивачем не заперечується.
Отже, відсутність складеного акту про відмову позивача від підписання акту перевірки у даному випадку не може бути підставою для визнання протиправними результатів перевірки, оскільки вказана обставина не призвела до неповідомлення суб'єкта господарювання про результати перевірки та не вплинула на можливість у встановлені податковим законодавством строки подати на нього заперечення.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Таким чином, платник податків, який отримав акт фактичної перевірки, має право протягом 10 робочих днів з дня отримання вказаного акта подати контролюючому органу свої заперечення та додаткові документи і пояснення.
У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази направлення відповідачу заперечень на Акт перевірки або пояснень. Обставин неможливості їх подання у встановлений податковим законодавством строк судом не встановлено.
Підпунктом 86.7.1. пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, матеріалів перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет.
З аналізу наведених норм правового регулювання вбачається, що обов'язок повідомлення контролюючим органом платника податків про дату, час та місце розгляду матеріалів перевірки лише у випадку отримання від останнього заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідачем порядку розгляду Акта перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень у зв'язку з неповідомленням її про такий розгляд, оскільки позивач протягом 10 робочих днів з дати отримання Акта перевірки не скористалась своїм правом на подачу письмових заперечень.
Стосовно виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, суд зазначає наступне.
За результатами фактичної перевірки відповідача встановлено факт реалізації 15.12.2024 у кафетерії «Анастасія» через РРО з фіскальним номером 3000768305 алкогольного напою «КОНЬЯК ГРУЗИН ЛЕГЕНДА « 3»» (три зірки) ємністю 0,25 л., вміст спирту 40% об. за ціною, нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої - 90,00 грн при мінімальній роздрібній ціні на вказаний алкогольний напій - 96,24 грн.
Відповідно до пункту 32 розділу XIII Закону №3817-ІХ у період починаючи з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" для вин виноградних та іншої виноробної продукції застосовується розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957, збільшений на 50 відсотків. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв з дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану".
Постановою №957 (зі змінами та доповненнями) встановлено розмір мінімальних роздрібних цін на коньяк (бренді) три зірочки за 1 літр 100-відсоткового спирту в розмірі 641,60 грн.
Ураховуючи на вказані норми, при розрахунку мінімальної роздрібної ціни на одиницю продукції - коньяку три зірочки 0,25 літра 40% об. - мінімальна роздрібна ціна на коньяк три зірочки 0,25 літра з урахуванням пункту 32 розділу XIII Закону №3817-ІХ становить - 96,24 грн.
До Акта перевірки відповідачем додано фіскальний чек №3000768305 від 15.12.2024, який містить інформацію про міцність алкогольного напою за об'ємом у відсотках. Факт реалізації позивачем не заперечується.
Законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої на такі вироби.
Зокрема відповідно до пункту 25 частини 2 статті 73 Закону №3817-IX роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, - 100 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), розрахованої виходячи з мінімальної роздрібної ціни, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 8000,00 гривень.
З огляду на викладене, розмір штрафу вірно визначений відповідачем у сумі 16000,00 грн.
Суд зазначає, що встановлюючи порушення, контролюючий орган керувався даними системи СОД РРО.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 №477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок №477).
Згідно із пунктами 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки продажу алкогольних напоїв за ціною нижчою від мінімальної роздрібної ціни для таких напоїв, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
При цьому, суд зазначає, що Податковим кодексом не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2022 у справі №826/8284/17, від 09.09.2024 у справі №280/6832/23 та від 16.01.2025 у справі №240/24491/23, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом під час розгляду справи.
Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивача про те, що проведена фактична перевірка з використанням відповідних документів, що складають предмет перевірки визначеного підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України за період, що передує даті початку такої перевірки (у даному випадку порушення вставлено 15.12.2024) носить характер документальної перевірки. Встановлений контролюючим органом на підставі відповідних документальних даних про факт порушення положень Закону №3817-ІХ та постанови №957, а також здійснення нарахування штрафної санкції перебувало в межах предмету проведеної фактичної перевірки встановленого підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, враховуючи дослідженні докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обгрунтованість застосування до позивача штрафних фінансових санкцій та правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення від 17.03.2025 №000026400901 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 16000,00 грн, у зв'язку з чим підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Відповідач - Головне управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК