про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4331/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову у справі
за позовом Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (27631, с. Катеринівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., вул. Південна, 12, ЄДРПОУ 41744542)
до відповідача Кропивницької районної ради Кіровоградської області (25014, м. Кропивницький, вул. Дарвіна, 25, ЄДРПОУ 24715502)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 28.03.2025 р. №382 “Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Кропивницького Кіровоградської області».
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 року позовну заяву залишено без руху.
04.07.2025 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії рішення дев'ятнадцятої сесії восьмого скликання Кропивницької районної ради від 28.03.2025 р. № 382 «Про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж міста Кропивницького Кіровоградської області»;
- заборони Кабінету Міністрів України звертатися з поданням до Верховної Ради України про прийняття рішення щодо встановлення (зміни) меж міста Кропивницького Кіровоградської області за рахунок належних Катеринівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області земельних ділянок з кадастровими номерами: 3522582800:02:000:0136, 3522582800:02:000:8002, 3522582800:02:000:0131, 3522582800:02:000:8516, 3522582800:02:000:0158, 3522582800:02:000:8102, 3522582800:02:000:7502, 3522582800:02:000:0133, 3522582800:02:000:7505, 3522582800:02:000:3051, 3522582800:02:000:7506, 3522582800:02:000:3089, 3522582800:02:000:9125, 3522582800:02:000:7553.
Заява мотивована тим, що оскаржуване рішення від 28.03.2025 р. прийняте з грубим порушенням вимог ст. 186 Земельного кодексу України та ст. 46 Закону України «Про землеустрій», поза межами наданих йому законом повноважень та поза межами його територіальної компетенції. Оскаржуване рішення відповідача порушує права та законні інтереси Катеринівської територіальної громади, а невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити ефективний захист та унеможливити поновлення порушених прав та інтересів громади.
Водночас згідно п. 1 ч. 3 ст. 151 КАС України забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відносно Верховної Ради України не допускається.
За таких обставин позивач вважає, що належним способом забезпечення його позову було б одночасне застосування таких видів забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного ним рішення відповідача як індивідуального акта, а також заборона іншим особам, а саме, Кабінету Міністрів України, вчиняти дії, що стосуються предмета спору, тобто заборона звертатися з поданням до Верховної Ради України про прийняття нею рішення щодо встановлення (зміни) меж міста Кропивницького, причому не в цілому щодо проекту, а лише в тій частині, що стосується належних позивачу земельних ділянок. Такий вид забезпечення позову, на його думку, не призведе до настання негативних наслідків для відповідача в частині будь-яких інших земель, за рахунок яких він бажає збільшити межі міста Кропивницького.
Кропивницькою міською радою подано заперечення на заяву про забезпечення позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1, 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу. При цьому суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.
Суд зауважує, що сама лише незгода позивача із рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та звернення до суду щодо їх оскарження, саме по собі не зумовлює застосування судом заходів забезпечення позову.
Однак, суд зазначає, що підстави забезпечення позову не можуть ґрунтуватися на ймовірних припущеннях і повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами.
Також суд враховує, що посилання на можливий негативний вплив не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.06.2020 р. у справі №640/110/20, від 09.09.2020 р. у справі №813/944/18 та від 28.09.2020 р. у справі №620/2206/20.
Окрім того, забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, що є неприпустимим.
Позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом, а надання правової оцінки оскарженим рішенням має здійснюватися судом у межах процедури судового розгляду, з дотриманням усіх процесуальних гарантій учасників справи, передбачених процесуальним законом.
Суд бере до уваги правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 р. у справі №800/521/17, відповідно до якої забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Окрім цього, заборона Кабінету Міністрів України звертатися з поданням до Верховної Ради України про прийняття певних рішень, є втручанням у його діяльність та знаходиться поза межами інституту забезпечення позову.
Отже, суд вважає, що заявником не доведено легітимності та необхідності застосування тих обмежень, про які просить заявник, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову, навіть у інший спосіб, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Зважаючи на викладене, заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА