Ухвала від 07.07.2025 по справі 340/3786/25

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

в частині позовних вимог

07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3786/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Дубка Сергія Миколайовича, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 року по 08.12.2024 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;

- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 08.12.2024 року включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020 року, Законом України від 15.12.2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021 року, Законом України від 02.12.2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 року, законом України про Державний бюджет України на 2024 рік від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ на 01.01.2024 року, на відповідні тарифні коефіцієнти.

Суддя ухвалою від 11.06.2025 залишила без руху позовну заяву.

У вказаній ухвалі суддею зазначено, що до позовних вимог з 19 липня 2022 року застосуванню підлягає частина перша статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX), відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Оскільки адміністративний позов подано до суду 02.06.2025 (через засоби поштового зв'язку), тому позивачем пропущений тримісячний строк для звернення до суду щодо позовних вимог з 19 липня 2022 року.

Так як разом з позовною заявою позивач не надав суду заяви про поновлення пропущеного строку, суддя в ухвалі від 11.06.2025 зазначила про необхідність її подання разом із документальними докази в підтвердження поважності причин його пропуску.

У встановлений судом строк, на виконання вимог ухвали про залишення без руху позовної заяви, до суду надійшла заява, у якій представник позивача просить суд поновити позивачу строк звернення до суду. Представник позивача заяву обґрунтував тим, він у травні 2025 року письмово звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання письмової інформації про виплачені позивачу спірні суми. Проте у відповідь листом від 28.05.2025 року №1420 він отримав відмову, а доплату грошового забезпечення до цього часу відповідач не здійснив. Тобто представник позивача зазначає, що інформацію про виплачені суми грошового забезпечення, а також про порядок обрахунку такого грошового забезпечення (з урахуванням прожиткового мінімуму) позивачу і йому як його представнику надали лише у травні 2025 року. Адвокат також вважає, що позивач не може зазнавати негативних наслідків протиправної бездіяльності відповідача та водночас він (позивач) не був зобов'язаний раніше отримати інформацію про порядок обрахунку його грошового забезпечення. При цьому, що саме з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені спірні суми починається обчислення тримісячного строку звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку вказаному вище суддя приходить до висновку, що представником позивача не наведено поважних причини пропуску позивачем строку звернення до суду щодо позовних вимог з 19.07.2022, оскільки триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Водночас звернення до відповідача із заявами (адвокатськими запитами) не є досудовим врегулюванням спору та не змінює дату початку відліку строку звернення до суду, а свідчить про початок вчинення активних дій для отримання інформації про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні.

Отже, суду не надано жодного доказу в обґрунтування поважних причин неможливості раніше звернутись за захистом порушених прав.

Стосовно доводу представника позивача про те, що саме з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені спірні суми починається обчислення тримісячного строку звернення до суду, а тому, після отримання відповіді розпочався відлік тримісячного строку звернення до суду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Тобто, вказана норма статті 233 КЗпП України не має жодного посилання про одержання ''письмового повідомлення'', на що покликається представник позивача. Натомість, отримання ''письмового повідомлення'', як початок відліку строку звернення до суду, застосовується до спорів щодо виплати саме при звільненні, і не стосується спорів щодо поточної заробітної плати. А відтак, отримавши грошове забезпечення за місяць, що йому передував, позивач був обізнаний із сумою виплаченого грошового забезпечення.

Покликання представника позивача на постанову Верховного Суду від 26.01.2021 року у справі №520/1178/2020 є помилковим, оскільки вказана постанова стосується пенсійних правовідносин, тобто є не релевантною до правовідносин у даній справі.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позовна заява в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії з 19.07.2022 року подана з пропуском строку звернення до суду, а вказані представником позивача підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, суддя дійшла висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.

Керуючись статтею 122, частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

Визнати неповажними підстави, викладені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 в частині вимог про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії за період з 19 липня 2022 року.

Копію ухвали судді направити сторонам.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала судді набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного у строк, передбачений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК

Попередній документ
128668573
Наступний документ
128668575
Інформація про рішення:
№ рішення: 128668574
№ справи: 340/3786/25
Дата рішення: 07.07.2025
Дата публікації: 09.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (18.09.2025)
Дата надходження: 06.06.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЯСЕНОВА Т І
суддя-доповідач:
КАЗАНЧУК Г П
ЯСЕНОВА Т І
суддя-учасник колегії:
ГОЛОВКО О В
СУХОВАРОВ А В
ЧАБАНЕНКО С В