про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі
07 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4505/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 29 січня 2020 року по 13 вересня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 13 вересня 2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсація невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від ЗО серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Разом з позовною заявою представником позивача подане клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що оскільки до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, тому до спірних правовідносин підлягає застосування редакція статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) на час їх виникнення.
Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення до суду позивачем з вказаним позовом, суд враховує наступне.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній на початок виникнення спірних відносин) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною 2 цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23, норми статті 233 КЗпП України є нормами матеріального права, які визначають строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Вказані норми поширюють свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача перерахувати грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 13.09.2021.
Отже, оскільки спірні правовідносини виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тому у такому випадку правове регулювання здійснюється згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції).
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
З урахуванням наведеного, строк звернення до суду до правовідносин щодо перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 13.09.2021 не обмежується, тому підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні, а клопотання представника позивача необхідно залишити без розгляду.
За результатами перевірки матеріалів позову в порядку статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено:
1) позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність (частина друга статті 43 КАС України);
2) представник має належні повноваження (статті 59, 60 КАС України);
3) позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;
4) позовну заяву належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (статті 19, 20, 21 КАС України);
5) позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності (статті 25, 26 КАС України);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху (частина перша статті 169 КАС України), повернення позовної заяви (частина четверта статті 169 КАС України) або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом (стаття 170 КАС України).
З урахуванням значення справи для сторін, обраного позивачем способу захисту, категорії та складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суспільного інтересу до справи, на підставі частини третьої статті 257 та частини п'ятої статті 262 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).
Відповідно до приписів частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 80 КАС України передбачено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частинами шостою-восьмою статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
За приписами частини першої статті 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
За таких обставин, суд вважає за необхідне витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені докази, а саме: копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до особового складу; довідку про розмір та складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 13.09.2021 включно.
Керуючись статтями 12, 171, 248, 256, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду залишити без розгляду.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- копію наказу про зарахування ОСОБА_1 до особового складу;
- довідку про розмір та щомісячні складові нарахованого та виплаченого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 13.09.2021 включно.
Надіслати до ІНФОРМАЦІЯ_1 копію ухвали для виконання, а іншим учасникам справи для відома.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити копії витребуваних документів на адресу суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Невиконання цієї ухвали може мати наслідком застосування такого процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом (стаття 147 КАС України).
Розгляд справи здійснюватиметься суддею Савонюком М.Я. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в строки, визначені статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасниками справи, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 цього Кодексу.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали, для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву для подання до суду відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (вручена) іншим учасникам у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Копію ухвали надіслати учасникам справи .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК